925
Без протоколу: Україну можуть позбавити квот на викид СО2
— Казна та Політика
З 8 квітня на сайті Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) доступний для перегляду звіт, в якому представлено висновки групи міжнародних експертів про виконання Україною зобов’язань за підсумками завершення додаткового періоду дії Кіотського протоколу. Україна отримала негативну оцінку за всіма пунктами і тепер ризикує опинитися в центрі чергового міжнародного скандалу, якщо цей звіт підтвердить спеціальний Комітет із відповідності.
Фінансові помилки
Експерти констатували не тільки порушення зобов’язань країни щодо термінів підготовки звітності, а й зробили висновки про її низьку якість, а також звернули увагу на відключення Національного реєстру від Міжнародного журналу транзакцій Кіотського протоколу. По суті це означає, що Україна не бере участі в міжнародній системі обліку одиниць викидів парникових газів, не верифікує використання своєї квоти на СО2 і, як наслідок, не може використовувати її для залучення фінансування в реалізацію інвестиційних проектів. Також українська квота СО2 може виявитися анульованою, після чого всі обсяги викидів парникових газів у країні будуть вважатися перевищенням допустимих зобов’язань.
Михайло Чиженко, заступник директора департаменту кліматичної політики, начальник відділу кліматичної стратегії Міністерства екології та природних ресурсів України, повідомив Forbes, що зараз вживаються всі заходи для врегулювання проблемних питань із Секретаріатом РКЗК ООН та відновлення роботи Національного реєстру одиниць СО2.
«Є технічна проблема, пов’язана з тим, що в Україні через відсутність необхідного фінансування не працює Національний реєстр, через який здійснюються операції з кіотськими одиницями. З цієї причини ми не змогли здійснити необхідні операції з перенесення близько 2 млрд кіотських одиниць з поточного рахунку на рахунок виконання зобов’язань у Національному реєстрі з метою їх подальшого анулювання. Про це і йдеться в звіті Секретаріату РКЗК ООН. Чим загрожує це Україні? Відключенням Національного реєстру від Міжнародного журналу транзакцій Кіотського протоколу. Але він зараз і так відключений через вищезазначені фінансові проблеми», − пояснив Forbes Чиженко.
Звідки взялися згадані 2 млрд кіотських одиниць, або, в офіційній термінології − «одиниць встановленої кількості»?
Кіотський протокол, підписаний у 1997 році, став першою глобальною угодою про охорону навколишнього середовища, заснованою на ринковому механізмі регулювання − міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів. З січня 2008 по грудень 2012 року тривав перший період здійснення протоколу. Потім настав другий період, який триватиме до 2020 року, коли почне діяти Паризька угода, прийнята 12 грудня 2015 року на Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
У першому періоді Кіотського протоколу Україна отримала близько 4,6 млрд кіотських одиниць. Фактичні викиди парникових газів за цей період склали близько 2 млрд тонн СО2, тобто було витрачено 2 млрд кіотських одиниць. Близько 600 млн одиниць було продано згідно з гнучкими механізмам Кіотського протоколу (спільне здійснення і торгівля квотами). Таким чином, позитивна різниця склала близько 2 млрд одиниць, які Україна в своєму звіті попросила перенести на другий період Кіотського протоколу.
«З точки зору виконання зобов’язань, у першому періоді Кіотського протоколу проблем в України не існує. У звіті Секретаріату РКЗК ООН йдеться про результати розгляду звіту України за підсумками завершення додаткового періоду щодо виконання зобов’язань за перший період дії Кіотського протоколу. Цей 100-денний період був потрібен для того, щоб сторони Кіотського протоколу змогли завершити всі необхідні операції з кіотськими одиницями для виконання своїх зобов’язань за 2008-2012 роки», − каже Чиженко.
Михайло Чиженко, заступник директора департаменту кліматичної політики, начальник відділу кліматичної стратегії Міністерства екології та природних ресурсів України, повідомив Forbes, що зараз вживаються всі заходи для врегулювання проблемних питань із Секретаріатом РКЗК ООН та відновлення роботи Національного реєстру одиниць СО2.
«Є технічна проблема, пов’язана з тим, що в Україні через відсутність необхідного фінансування не працює Національний реєстр, через який здійснюються операції з кіотськими одиницями. З цієї причини ми не змогли здійснити необхідні операції з перенесення близько 2 млрд кіотських одиниць з поточного рахунку на рахунок виконання зобов’язань у Національному реєстрі з метою їх подальшого анулювання. Про це і йдеться в звіті Секретаріату РКЗК ООН. Чим загрожує це Україні? Відключенням Національного реєстру від Міжнародного журналу транзакцій Кіотського протоколу. Але він зараз і так відключений через вищезазначені фінансові проблеми», − пояснив Forbes Чиженко.
Звідки взялися згадані 2 млрд кіотських одиниць, або, в офіційній термінології − «одиниць встановленої кількості»?
Кіотський протокол, підписаний у 1997 році, став першою глобальною угодою про охорону навколишнього середовища, заснованою на ринковому механізмі регулювання − міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів. З січня 2008 по грудень 2012 року тривав перший період здійснення протоколу. Потім настав другий період, який триватиме до 2020 року, коли почне діяти Паризька угода, прийнята 12 грудня 2015 року на Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
У першому періоді Кіотського протоколу Україна отримала близько 4,6 млрд кіотських одиниць. Фактичні викиди парникових газів за цей період склали близько 2 млрд тонн СО2, тобто було витрачено 2 млрд кіотських одиниць. Близько 600 млн одиниць було продано згідно з гнучкими механізмам Кіотського протоколу (спільне здійснення і торгівля квотами). Таким чином, позитивна різниця склала близько 2 млрд одиниць, які Україна в своєму звіті попросила перенести на другий період Кіотського протоколу.
«З точки зору виконання зобов’язань, у першому періоді Кіотського протоколу проблем в України не існує. У звіті Секретаріату РКЗК ООН йдеться про результати розгляду звіту України за підсумками завершення додаткового періоду щодо виконання зобов’язань за перший період дії Кіотського протоколу. Цей 100-денний період був потрібен для того, щоб сторони Кіотського протоколу змогли завершити всі необхідні операції з кіотськими одиницями для виконання своїх зобов’язань за 2008-2012 роки», − каже Чиженко.
Очікувана недбалість
Проблем із відключенням Національного реєстру від Міжнародного журналу транзакцій Кіотського протоколу Україна могла уникнути, якби питання зміни клімату були серед пріоритетів на найвищому політичному рівні, як у багатьох країнах світу, в тому числі і в Євросоюзі, з яким Україна прагне розвивати співпрацю.
Ціна питання, як з’ясував Forbes, незначна − близько 5 000 євро. Стільки коштує участь Нацреєстру в Міжнародній системі обліку одиниць СО2 (ITL, International transaction log). Однак навіть такий платіж уряд Арсенія Яценюка проігнорував.
Причини того, що відбувається − не в фінансових труднощах України, а в кризі системи державного управління. У 2014 році Арсеній Яценюк, вирішивши скоротити витрати на утримання чиновників та держапарату, підтримав ідею ліквідації Державного агентства екологічних інвестицій. В результаті з системи держуправління пішли нечисленні кваліфіковані фахівці, знайомі з нюансами реалізації міжнародних кліматичних угод.
Крім того, за два роки уряд Яценюка не зміг знайти на посаду міністра екології та природних ресурсів гідного кандидата. Вже більше року в Кабміні немає повноцінного глави Мінекології, а є тільки виконувач обов’язків.
«Нинішні проблеми України з виконанням міжнародних зобов’язань за Кіотським протоколом були цілком передбачувані», − сказав Forbes Іван Варга, в минулому − перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій. За його словами, політика, яку в останні два роки проводить держава, призвела до того, що без роботи залишилися більшість унікальних фахівців міжнародного рівня, що займаються проблемою зміни клімату. «На жаль, керівництво країни зараз проігнорувало той факт, що ця проблема є на світовій арені однією з основних, нарівні з боротьбою з тероризмом і новими вірусними захворюваннями», − констатував співрозмовник Forbes.
Ціна питання, як з’ясував Forbes, незначна − близько 5 000 євро. Стільки коштує участь Нацреєстру в Міжнародній системі обліку одиниць СО2 (ITL, International transaction log). Однак навіть такий платіж уряд Арсенія Яценюка проігнорував.
Причини того, що відбувається − не в фінансових труднощах України, а в кризі системи державного управління. У 2014 році Арсеній Яценюк, вирішивши скоротити витрати на утримання чиновників та держапарату, підтримав ідею ліквідації Державного агентства екологічних інвестицій. В результаті з системи держуправління пішли нечисленні кваліфіковані фахівці, знайомі з нюансами реалізації міжнародних кліматичних угод.
Крім того, за два роки уряд Яценюка не зміг знайти на посаду міністра екології та природних ресурсів гідного кандидата. Вже більше року в Кабміні немає повноцінного глави Мінекології, а є тільки виконувач обов’язків.
«Нинішні проблеми України з виконанням міжнародних зобов’язань за Кіотським протоколом були цілком передбачувані», − сказав Forbes Іван Варга, в минулому − перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій. За його словами, політика, яку в останні два роки проводить держава, призвела до того, що без роботи залишилися більшість унікальних фахівців міжнародного рівня, що займаються проблемою зміни клімату. «На жаль, керівництво країни зараз проігнорувало той факт, що ця проблема є на світовій арені однією з основних, нарівні з боротьбою з тероризмом і новими вірусними захворюваннями», − констатував співрозмовник Forbes.
Лобісти від Злочевського
Нинішній негативний звіт Секретаріату РКЗК ООН − не перший прецедент для України. Подібний випадок був у 2011 році, коли Україну відключали з Міжнародної системи обліку одиниць СО2 через низьку якість звітності. Тоді Спецкомітет із відповідності прийняв також рішення, що країна протягом півтора року повинна розробити, публічно представити і реалізувати план для усунення зауважень.
Уряд Миколи Азарова сприйняв ситуацію як загрозу міжнародному іміджу України. Тому Микола Злочевський, який тоді очолював Мінекології, отримав завдання вирішити проблему якомога швидше. «Він власним літаком літав у Бонн на переговори в Секретаріат РКЗК ООН, за власний рахунок привернув міжнародних лобістів, у тому числі з оточення Альберта Гора, колишнього віце-президента США в адміністрації Білла Клінтона, лауреата Нобелівської премії миру в 2007 році за роботу із захисту навколишнього середовища та досліджень з проблеми зміни клімату», − розповів Forbes один зі свідків тих подій.
В результаті новий план України щодо усунення зауважень до звітності по одиницях викидів вуглекислого газу Секретаріат РКЗК ООН розглядав не два місяці, як того вимагав регламент, а два-три тижні. «Причому за цей же час план було також затверджено. Українське питання було включено до порядку денного позачергово», − додає співрозмовник видання.
Уряд Миколи Азарова сприйняв ситуацію як загрозу міжнародному іміджу України. Тому Микола Злочевський, який тоді очолював Мінекології, отримав завдання вирішити проблему якомога швидше. «Він власним літаком літав у Бонн на переговори в Секретаріат РКЗК ООН, за власний рахунок привернув міжнародних лобістів, у тому числі з оточення Альберта Гора, колишнього віце-президента США в адміністрації Білла Клінтона, лауреата Нобелівської премії миру в 2007 році за роботу із захисту навколишнього середовища та досліджень з проблеми зміни клімату», − розповів Forbes один зі свідків тих подій.
В результаті новий план України щодо усунення зауважень до звітності по одиницях викидів вуглекислого газу Секретаріат РКЗК ООН розглядав не два місяці, як того вимагав регламент, а два-три тижні. «Причому за цей же час план було також затверджено. Українське питання було включено до порядку денного позачергово», − додає співрозмовник видання.
Зміна клімату − це економіка
У тому, що питання зміни клімату займають провідне місце в міжнародній політиці, президент України Петро Порошенко зміг переконатися, відвідавши в грудні 2015 року Конференцію учасників Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що проходила в Парижі. На цьому заході після напружених дебатів 196 країн затвердили текст нової кліматичної угоди, яка з 2020 року остаточно замінить собою Кіотський протокол.
Новий документ став проривом у міжнародній кліматичній політиці, тому що вперше всі країни світу взяли на себе зобов’язання тією чи іншою мірою скорочувати викиди. Цим паризькі домовленості вигідно відрізняються від попередньої угоди − Кіотського протоколу, за яким зобов’язання про скорочення викидів були тільки у розвинених держав.
Петро Порошенко був не просто учасником Паризької конференції. Він також був серед її доповідачів, вперше представивши Україну на заході такого масштабу. Але в своєму виступі він акцентував увагу не на проблемах клімату, а на перспективах екології Донбасу через збройне протистояння з сепаратистами, яке там триває другий рік. «Очевидно, в оточенні Порошенка не усвідомлюють, що кліматичні зміни й екологія − це абсолютно різні питання, які пов’язані лише опосередковано. Проблема зміни клімату − це економіка і технології, а не екологія», − підкреслив у бесіді з Forbes один із профільних експертів, який побажав залишитися неназваним.
Новий документ став проривом у міжнародній кліматичній політиці, тому що вперше всі країни світу взяли на себе зобов’язання тією чи іншою мірою скорочувати викиди. Цим паризькі домовленості вигідно відрізняються від попередньої угоди − Кіотського протоколу, за яким зобов’язання про скорочення викидів були тільки у розвинених держав.
Петро Порошенко був не просто учасником Паризької конференції. Він також був серед її доповідачів, вперше представивши Україну на заході такого масштабу. Але в своєму виступі він акцентував увагу не на проблемах клімату, а на перспективах екології Донбасу через збройне протистояння з сепаратистами, яке там триває другий рік. «Очевидно, в оточенні Порошенка не усвідомлюють, що кліматичні зміни й екологія − це абсолютно різні питання, які пов’язані лише опосередковано. Проблема зміни клімату − це економіка і технології, а не екологія», − підкреслив у бесіді з Forbes один із профільних експертів, який побажав залишитися неназваним.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
