Велика перемога для дрібних банків: Нацбанк пом'якшив вимоги щодо докапіталізації — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Велика перемога для дрібних банків: Нацбанк пом'якшив вимоги щодо докапіталізації

Казна та Політика
875
Дрібні банки святкують перемогу. Вчора правління Національного банку прийняло постанову №242, згідно з якою були внесені зміни в графіки приведення банками статутного і регулятивного капіталу до мінімального розміру, передбаченого банківським законодавством.
Невеликі фінансові установи можуть дихати на повні груди, приведення статутного капіталу до позначки 300 млн гривень до 11 січня 2017 року було переглянуто – до показника 200 млн гривень з умовою виконання до 11 липня 2017 року.
Заступник глави Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що таке рішення регулятор прийняв після тривалого обговорення з банкірами, Незалежною асоціацією банків і профільним комітетом.
“Ми прислухалися до ряду вагомих аргументів: про неможливість використовувати прибуток 2016 року для докапіталізації; про тривалість законотворчих процедур, які б спростили процедури об’єднання банків або відмови від банківської ліцензії; про тривалий час для пошуку інвестора в поточних умовах”, – заявила вона.
Раніше, Національний банк був упевнений, що починаючи з 2017 року банки в прискореному режимі збільшать суму мінімального капіталу, що дозволить їм підвищити їх фінансову стійкість і здатність протистояти ризикам. Крім того, збільшення капіталу дозволить почати відновлення кредитування економіки, що є одним з факторів прискорення економічного зростання країни.
Член виконкому УТФА Віталій Шапран переконаний, що рішення Нацбанку безумовно позитивне і очікуване банківським співтовариством. Більш того, Національний банк вирішив змінити графік докапіталізації приблизно з темпами інфляції за 2015 і планової інфляцією на 2016-2017 роки. “Це зніме напруженість в банківському секторі”, – заявляє він.
Заступник голови правління “Артем-Банк” Сергій Леонов також переконаний, що зміна графіка капіталізації матиме позитивний вплив на фінансовий ринок і в цілому на довіру населення до банківського ринку.
Питання об’єднання банків як і раніше залишається делікатним моментом, оскільки в Україні не було зафіксовано жодного вдалого випадку злиття. Економічна ситуація в країні призвела до того, що на інвестиційному ринку універсальні бізнес-моделі купують неохоче і з великими труднощами.
Інвесторам цікавіше вкладати свої кошти в унікальні старт-ап розробки, IT-рішення, які є флагманом в наданні фінансових послуг на даний момент. Найбільш імовірним шансом для дрібних і середніх банків стане саме поглинання банками старішими, коли одна сторона диктує умови для бізнесу після транзакції і є так званим драйвером.
Віталій Шапран не заперечує того, що укрупнення і так буде відбуватися. Через падіння якості активів банки будуть прагнути підтримувати H1 і H2, а статутний капітал уже не матиме ніякого значення.
На думку Незалежної асоціації банків України (НАБУ), без правильно обраної та надійної бізнес-моделі майбутнє малих і середніх банків все ще залишається під загрозою.
“Без впровадження ефективної бізнес-моделі, розкриття кінцевих бенефіціарів, готовність забезпечити високий рівень боротьби з відмиванням коштів та кіберзлочинністю, вижити банкам не вдасться”, – переконаний голова Ради НАБУ Роман Шпек.
Він нагадав, що вимога про збільшення розміру статутного капіталу українських банків до 500 млн гривень до 2024 року прописана в укладеному меморандумі України з МВФ. А планку мінімального розміру капіталу НБУ поступово піднімає ще з 2006 року.
Рішення Національного банку істотно спростити процедуру злиття банків, дозволить скоротити цей процес з 9 до 3 місяців. Відповідна концепція вже затверджена регулятором, але потрібні зміни в законодавство досі не внесені. На сьогоднішній день немає ясності щодо можливості впровадження обмеженої ліцензії, добровільної самоліквідації і процедури перереєстрації банку у фінансову компанію, про що говорилося раніше.
“Мінімум 6 місяців займає шлях від реєстрації законопроекту в парламенті до розгляду його в сесійній залі. Відповідно сподіватися, що і ці вкрай необхідні зміни для стабілізації ситуації на фінансовому ринку будуть прийняті ще в цьому році, думаю, не варто “, – зазначила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ.
За її словами, в разі зміни графіка збільшення мінімального статутного капіталу українських банків, потреба в прийнятті відповідного законопроекту стає неактуальною.
“Фактично, регулятор дає банкам можливість, більш ретельно підійти до створення стратегії розвитку на майбутнє і ми сподіваємося, що вони нею скористаються”, – резюмувала Олена Коробкова.
Зміна термінів до капіталізації дає також великі привілеї в розвитку малого і середнього бізнесу в країні, що також, в свою чергу, підвищує конкуренцію на банківському ринку.
“Дрібні банки швидше адаптуються до змін на ринку, тому пропонують нові послуги, тарифи і підходи до клієнтів, виявляють лояльність і дійсно чують і знають клієнта. Особливо це актуально для клієнтів малого та середнього бізнесу “, – повідомив Сергій Леонов.
Таке явище пов’язане ще й з тим, що великі системні банки, в основному, кредитують клієнтів з річною виручкою від 100 млн гривень, а мінімальна сума кредиту фіксується від 500 тис гривень, заявляє Леонов.
“До того ж, пропонуються також депозитні лінії з мінімальним залишком від 100 тис гривень, що знижується, – додав він, – тобто для них в пріоритеті робота з великим бізнесом: менше операційних витрат, більше прибутку “.
Планку для виживання дрібних і середніх банків однозначно знизили. Тепер у фінансових установ з’явився шанс не тільки залишитися на ринку, але і успішно розвивати свої комунікаційні зв’язки, розробляти нові банківські продукти, а також бути успішними в розвитку IT-сектора.
Юлія Бондарь
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас