1102
Порожні портфелі. Шанси багатіїв повернути гроші з проблемних банків незначні
— Кредит&Депозит
Очистка банківського ринку почалася майже два роки тому. За цей час з ринку були виведені більше 60 банків, однак поки жоден вкладник не отримав більше гарантованих державою 200 тис грн.
Не повернули гроші з банків-банкрутів і компанії. Їх вклади і кошти на поточних рахунках Фонд гарантування вкладів фізосіб – ФГВФО – не покриває.
У разі ліквідації неплатоспроможного банку і заможні клієнти, і юрособи потрапляють в останню чергу кредиторів. Це означає, що шанси повернути кошти у них мінімальні.
Як правило, до визнання банку неплатоспроможним власники встигають вивести з нього більшість якісних активів, тому до моменту формування ліквідаційного балансу продавати вже особливо нічого.
Погіршує ситуацію й те, що всі якісні активи банків-банкрутів перебувають в заставі у Нацбанку. Земельні ділянки, квартири, будинки, нежитлові приміщення, паркінги, туристичні та спортивні комплекси, гаражі та їдальні, автомобілі та літаки – це лише невеликий список застав.
Хоча ціни на них в порівнянні з часом видачі кредиту істотно знизилися, саме за них можна виручити більшу частину коштів.
Станом на 1 січня 2016 року заборгованість неплатоспроможних кредитних установ перед НБУ становила 51,15 млрд грн. При цьому у фонді сподіваються отримати від продажу застав велику суму. Наприклад, активи Єврогазбанку оцінені в 1 млрд грн, при цьому його борг перед регулятором – всього 280 млн грн.
Станом на 1 січня 2016 року заборгованість неплатоспроможних кредитних установ перед НБУ становила 51,15 млрд грн. При цьому у фонді сподіваються отримати від продажу застав велику суму. Наприклад, активи Єврогазбанку оцінені в 1 млрд грн, при цьому його борг перед регулятором – всього 280 млн грн.
Балансова вартість застав під рефінансування неплатоспроможних банків становить 130,83 млрд грн. Кошти, що залишилися після погашення боргу перед НБУ, можна направити на виплату відшкодувань кредиторам.
Вкладникам, як правило, доводиться розраховувати на надходження від продажу основних активів банків і прав вимог за кредитними договорами.
Вкладникам, як правило, доводиться розраховувати на надходження від продажу основних активів банків і прав вимог за кредитними договорами.
Як показала практика, банкомати, платіжні термінали, касові апарати, сейфи, оргтехніка попитом на ринку не користуються. Наприклад, у банку “Надра” “вільні” активи оцінені в 150 млн грн, а в Імексбанку – 1,5 млрд грн.
У 2016 році фонд запланував отримати від реалізації активів неплатоспроможних банків 7,5 млрд грн, з яких 3,8 млрд грн – від продажу застав за кредитами рефінансування НБУ.
Поки результати досить скромні, не дивлячись на те, що фонд регулярно заявляє про плани продати майно на мільярди гривень.
Наприклад, 29 березня він анонсував продаж майна – основних активів і прав вимог – банків-банкрутів на тиждень на 1,4 млрд грн. В “великому розпродажі” брали участь активи банку “Форум”, Західінкомбанку, Єврогазбанку, Енергобанку, Імексбанку, банків “Київська Русь” і “Надра”.
У той же день підрахували, що попередній тиждень приніс їм всього 44 млн грн. Наприклад, на торгах вдалося знайти покупців на основні активи і права вимоги банку “Форум” на 10,45 млн грн, основні засоби Легбанку на 5,3 млн грн, Фінростбанку на 60 тис грн і банку “Аксіома” на 10 тис грн.
На майданчиках по реалізації майна неплатоспроможних банків нерідко можна зустріти пропозиції з продажу майна за 1% від початкової ціни лота. Причина такої низької ефективності – діюча система реалізації майна банків-банкрутів.
У березні Нацбанк навіть призупинив продаж активів, які перебувають у нього в заставі, до тих пір, поки в системі не відбудуться зміни.
Зараз торгувати активами неплатоспроможних банків можуть 32 електронні майданчики. Правда, монополістом є державний майданчик СЕТАМ, спочатку створений для торгівлі арештованим майном і запущений в 2015 році. Співпраця з фондом СЕТАМ почалась в грудні 2015 року.
Зараз торгувати активами неплатоспроможних банків можуть 32 електронні майданчики. Правда, монополістом є державний майданчик СЕТАМ, спочатку створений для торгівлі арештованим майном і запущений в 2015 році. Співпраця з фондом СЕТАМ почалась в грудні 2015 року.
Тоді ж Арсеній Яценюк зажадав перевести на нього продажі всіх активів банків-банкрутів. На думку прем’єра, доступ до державної платформи має більшу кількість потенційних інвесторів. Крім того, збоїв в роботі майданчика менше, ніж у приватних учасників ринку.
Правда, вказівку прем’єра реалізовано не було – вона вимагала узгодження з Антимонопольним комітетом. До того ж у фонді заявили, що проблеми, з якими стикаються на приватних майданчиках, нерідко трапляються і на СЕТАМ. Одна з проблем – відсутність інформації про реалізовані активи.
“Надається інформація тільки про початкову вартість лота і номер кредитного договору. Хоча що таке номер кредитного договору? Це внутрішній номер документа банку. Без додаткових відомостей він не має ніякої інформаційної вартості”, – говорить директор порталу Ubiz.ua Дмитро Бойко.
“Інформація про цей договір є тільки у уповноваженої особи фонду – тимчасового адміністратора або ліквідатора – або у пов’язаних осіб.
“Сторонньому” покупцеві цю інформацію, швидше за все, не нададуть. Одна з причин – банківська таємниця. Домогтися доступу до оригіналів документів вкрай складно без “зв’язків” серед уповноважених осіб”, – нарікає співрозмовник на ринку.
“Сторонньому” покупцеві цю інформацію, швидше за все, не нададуть. Одна з причин – банківська таємниця. Домогтися доступу до оригіналів документів вкрай складно без “зв’язків” серед уповноважених осіб”, – нарікає співрозмовник на ринку.
Ще одна проблема – відбір майданчиків для аукціону. Зараз фонд в ручному режимі затверджує, на якому майданчику буде продаватися актив. Більшість з них – невеликі структури, що працюють з невеликим пулом покупців.
Заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк розповів, що часто доводиться на слово вірити продавцям, які заявляють про наявність потенційного покупця на той чи інший актив. А якщо оборудка не вдалася, в наступний раз актив відправлять на продаж до конкурента.
“У розвинених країнах давно існують налагоджені схеми продажу активів. Це і відкрита інформація про об’єкти, доступна покупцям після підписання договору про конфіденційність, і електронний кабінет з інформацією про лот, і єдина книга заявок, яка акумулює пропозиції зацікавлених осіб з різних торгових майданчиків”, – говорить один з учасників ринку.
“У розвинених країнах давно існують налагоджені схеми продажу активів. Це і відкрита інформація про об’єкти, доступна покупцям після підписання договору про конфіденційність, і електронний кабінет з інформацією про лот, і єдина книга заявок, яка акумулює пропозиції зацікавлених осіб з різних торгових майданчиків”, – говорить один з учасників ринку.
Фонд намагається вирішити проблеми, але визнає: змінити все швидко неможливо.
Ініціатива фонду – консолідований офіс з продажу та управління активами неплатоспроможних банків, який очолює Юлія Берещенко.
Нова структура повинна була почати роботу з 1 січня 2016 року, але старт проекту затягнувся: керівник попросила відстрочку на три місяці для формування штату та побудови структури. ФГВФО обіцяє, що офіс запрацює 11 квітня.
Правда, навіть 11 квітня фонд не почне продавати по-новому. Щоб змінити механізм, потрібно прийняти цілий ряд нормативно-правових актів фонду, а деякі документи повинні пройти реєстрацію в Мін’юсті.
Перша очікувана учасниками ринку зміна – розкриття інформації про лот. 24 березня виконавча дирекція затвердила обов’язковий обсяг і граничні терміни оприлюднення даних про виставлені на продаж об’єкти.
Перша очікувана учасниками ринку зміна – розкриття інформації про лот. 24 березня виконавча дирекція затвердила обов’язковий обсяг і граничні терміни оприлюднення даних про виставлені на продаж об’єкти.
“Положення по організації продажу активів (майна) ліквідованих банків вже передано на реєстрацію до Мін’юсту”, – повідомили у фонді.
Планується, що вся інформація про виставлені на продаж об’єкти буде оприлюднена на сайтах фонду і банку, якому належить майно.
Планується, що вся інформація про виставлені на продаж об’єкти буде оприлюднена на сайтах фонду і банку, якому належить майно.
Так званий паспорт активу, якщо активом виступатимуть права вимоги за кредитним договором, буде містити короткий опис позичальника, але без вказівки найменування, місцезнаходження, фінансового стану (крім стадії банкрутства або санації), основні дані по кредиту, стан претензійно-позовної роботи та роботи по стягненню заборгованості, інформація щодо забезпечення за кредитом та основні характеристики застави.
Якщо на продаж виставлятиметься земельна ділянка, то в “паспорті” буде вказана інформація про його цільове призначення, кадастровий номер, вид права, наявність співвласників, поточне використання, наявність на ділянці інженерних мереж, графічні матеріали – фотофіксація, ситуаційний план.
У фонді обіцяють, що від моменту оприлюднення інформації про конкретний лот до аукціону повинно пройти не менше 21 робочих днів. Протягом цього часу потенційний покупець зможе звернутися до фонду або в банк, підписати договір про конфіденційність, після чого отримати доступ до паперів.
“Оприлюднення розширеного обсягу інформації забезпечить прозорість процесу і підвищить його ефективність. Це буде сприяти залученню максимальної кількості покупців і забезпечить реалізацію активів за високою ціною”, – вважає директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Берещенко обіцяє, що в майбутньому з’являться електронний кабінет, єдина книга заявок на базі ФГВФО, оцифрована інформація про активи і навіть переклад документів на англійську мову, щоб брати участь в торгах могли іноземці.
Незабаром буде оголошено тендер на оцифровку даних і на єдину книгу заявок. Правда, керівництво СЕТАМ обіцяє, що доступ до активів, які продаються на державному майданчику, інвестори отримають вже на початку літа. Така ініціатива прописана в меморандумі про співпрацю між ФГВФО і СЕТАМ.
Решта електронних майданчиків зможуть підключатися до торгів на правах агентів: за залученого покупця вони будуть отримувати комісію.
Учасники ринку підтримують всі починання, але побоюються, що ефективність продажів все одно буде низькою. Правда, вже з іншої причини.
Учасники ринку підтримують всі починання, але побоюються, що ефективність продажів все одно буде низькою. Правда, вже з іншої причини.
“Велика частина активів банків-банкрутів – це права вимоги за кредитами. Якість кредитних портфелів банків, які були виведені з ринку в 2014-2015 роках, погіршується з кожним днем. Чим більше часу пройде, тим менше коштів можна буде отримати”, – говорить топ-менеджер одного з банків.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
