403
Складна арифметика: Кабмін не може продумати бюджет на 2017 рік
— Казна та Політика
Уряд так і не зміг затвердити проект “Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік”, хоча цей документ з середини березня вже повинен знаходиться в парламенті. Прем’єр-міністру та членам Кабміну не вистачило конкретики. Мінфін очікує зростанняа економіки 3%, але якими темпами будуть збільшуватися соцстандарти, в проекті не вказано, як і немає, зокрема, зобов’язань за фінансової підтримки аграрного сектору та створених антикорупційних органів. У той же час, досить конкретно йдеться про загальне декларування майнового стану фізичних осіб і запровадження непрямих методів контролю за доходами та витратами громадян.
Проект “Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік”, розроблений Мінфіном, був узгоджений з усіма міністерствами ще 18 березня. До 20 березня, згідно з нормами Бюджетного кодексу, декларація повинна була знаходиться вже в парламенті.
На її основі формується бюджет на наступний рік. Але документа депутати не тільки не бачили, але навіть і приблизно не знають про плани уряду в бюджетно-податковій сфері. Глава комітету Ради з питань податкової та митної політики Ніна Південця (БПП) вважає, що ці питання не варто піднімати, поки парламент не визначиться з новим прем’єр-міністром.
“Я б зняла ці питання, поки новий прем’єр не оголосить своє бачення, – повідомила вона РБК-Україна. – Ми й так сьогодні приймаємо такі закони, не знаючи про політику, бачення нового глави уряду”.
Нагадаємо, в першому читанні ВР прийняла ряд фінансових законопроектів, зокрема, про реструктуризацію валютної заборгованості юросіб, зміни в Бюджетний і Податковий кодекси для активізації ринку цінних паперів та деривативів.
Незважаючи на те, що терміни подання бюджетної резолюції в парламент вже зірвані, уряд так і не спромігся затвердити документ, відправивши його в Мінфін на доопрацювання.
заступник Міністра фінансів Олена Макеєва уточнила, що документ не був підтриманий членами Кабміну, так як виникла необхідність переглянути підходи щодо підвищення соцстандартів, конкретизувати положення з оборони, забезпечення порядку і роботі антикорупційних органів.
До макропрогнози зауважень у міністрів не було. У 2017 році Мінфін розраховує на зростання економіки на 3%, інфляцію – 8,1%, безробіття в 8,6%. А курс гривні до долара в середньому за рік складе 27,2 гривень. У середньостроковій перспективі -в 2018 і 2019 роках – темпи зростання реального ВВП прогнозується на рівні 4%, обмінний курс – 27,8 гривень і 28,1 гривень відповідно.
“Я не бачу дієвих кроків, які б дозволили Кабміну сподіватись на зростання економіки. Хіба що за рахунок низької бази порівняння, – зазначив заступник голови парламентського бюджетного комітету Віктор Кривенко (позафракційний). – Хоча в минулому році вперше за 7 років не було затримки по видатках, і вперше за 10 років велика кількість міст отримало додатковий дохід”.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко додав, що прогноз на найближчі 3 роки є консервативним, швидше за все, заснованим на розрахунках МВФ. “Це затихання, згасання, це не цифри, яких потребує економіка. Прогноз зростання на поточний рік світової економіки – 3%, а на 2017 рік ще більше. Наші прогнози небезпечні для мене тим, що ці цифри означають збереження рівня тіньової економіки. Тільки зниження тіні на 10 п. п дає зростання економіки на 5%”, – пояснив Устенко.
За даними Мінекономрозвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки за 9 місяців минулого року склав 40%, за експертними оцінками – це показник перевалив далеко за 50% від ВВП.
Інфографіка: що чекає економіку України в 2017 році та у найближчій перспективі
Міністрам не вистачило конкретики. “Я не думаю, що проект завалений, – повідомив РБК-Україна міністр соцполітики Павла Розенко. – Але у нашого міністерства був ряд зауважень, пов’язаних з величну зростання соцстанадартов. У проекті прописано так, як ніби у нас стабільність протягом 2013-2015 років, але все навпаки, і інфляція в десятки разів перевищує дохід. Тому, якщо ми говоримо про стабілізацію ситуації і очікуємо зростання ВВП, то ми повинні людям компенсувати втрати. Пояснити, що під час економічного підйому темпи зростання соцстандартів будуть більшими, ніж зростання інфляції”.
Це, за словами міністра, важливо для відновлення внутрішнього попиту. Тому така ідеологія повинна бути закріплена документом. Зараз в проекті “Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік” зазначено, що розмір прожиткового мінімуму (ПМ) буде встановлюватися, виходячи з показників зростання реального сектору економіки та індексу споживчих цін, а мінімальна зарплата повинна бути не менше ПМ.
Варто відзначити, що ні один проект бюджетної резолюції ніколи не містив конкретних зобов’язань за соцстандартами, а традиційно була прописана нечітка формулювання.
Ще на етапі узгодження, Мінсоцполітики подав пропозицію Мінфіну уточнити, що рівень соцстандартів має поступово наближатися до фактичного показника інфляції. На що в Мінфіні, серед іншого, відреагували тим, що встановлення ПМ, від рівня якого залежить і обсяг інших соцгарантій, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансування бюджету на всіх рівнях. І як наслідок, до виникнення заборгованості по виплаті зарплат, пенсій і державної допомоги.
Проте прем’єр-міністр став на бік Павла Розенко. “Необхідно переходити на конкретні цифри. У нас в минулому році було 13% і 19% зарплати і пенсії. В поточному році так, як і поставили цільовий показник інфляції 12%, так і піднімаємо зарплати і пенсії, щоб компенсувати зростання цін і тарифів, – заявив Яценюк. – &Nbsp;2017 році прогнозуємо інфляцію 8%. Тому, можливо, давайте хоча б дамо чіткий цільовий орієнтир, що зростання грошового забезпечення та зростання доходів населення буде вище рівня інфляції на 2%”.
Також на етапі погодження Мінагрополітики просило Мінфін включити сільгоспсектор в перелік галузей, де будуть реалізовані інвестиційні проекти на суму в 1 млрд гртвен. У проекті бюджетної декларації виявилися такі напрямки, як соціально-культурна, транспортна, охорона навколишнього середовища та охорона здоров’я.
“В затвердженому Кабміном порядок відбору госинвестпроектов відсутня така окрема сфера, як аграрна”, – Мінфін відмовив. Також чиновники Мінагрополітики спробували в проекті “Основних напрямів…” зафіксувати серед пріоритетних завдань удосконалення спецрежиму з ПДВ для аграріїв. На що Мінфін вкотре нагадав, що пільговий порядок оподаткування ПДВ з 1 січня 2017 року закінчується.
Не були враховані, зокрема, пропозиції щодо створення Експортно-кредитного агентства “експансії українських експортерів на зовнішні ринки”; запровадження податкових стимулів для підтримки нацкультпроектов; розробці та реалізації плану заходів зі скорочення боргового навантаження на економіку.
Міністр юстиції Павло Петренко на засіданні Кабміну наполягав на тому, щоб у документі конкретно було зафіксовано зобов’язання по фінансуванню створених антикорупційних органів.
В тексті відсутній і необхідність фінансування судової реформи, вже додав Арсеній Яценюк. “З урахуванням цих пропозицій, пропоную і доопрацювати”, – резюмував прем’єр-міністр.
Протокол узгодження позицій щодо проекту розпорядження Кабміну “Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік”
Не конкретними “Основних положеннях…” є ряд пріоритетних напрямків податкової політики. Кожен рік в документі є фраза про мінімізації ризиків ухилення від сплати податків, але в чому вона полягає, не зазначено.
Олена Макеєва пояснює, що мова може йти про введення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, удосконаленні ризикоорієнтованого підходу до оцінки діяльності платників, впровадження електронних методів проведення перевірок та контролю за готівковим розрахунком.
Зате досить чітко Мінфін говорить про введення одноразового добровільного декларування майнового стану фізосіб, так звана “нульова декларація”, а також про запровадження непрямих методів оцінки доходів і витрат громадян. Цього вимагає і процес скорочення витрат. В рамках верифікації, запущеної Мінфіном, одержувачі соцдопомоги будуть підпадати під систему оцінки фінансово-майнового стану.
За словами Ніни Южаниной, запуск цих механізмів можливе після лібералізації податкового законодавства. Олена Макеєва пояснює необхідність розробки та впровадження цих механізмів тим, що Мінфін зобов’язує законодавство. І в міністерстві спільно з Державною службою фіскальної працюють над відповідними змінами до Податкового кодексу. будуть передбачати подачу “нульової декларації” без сплати податку, але з впровадженням непрямих методів контролю і зобов’язанням громадян внесення готівкових коштів у банки для їх фіксації (знерухомлення).
“Одночасно така процедура буде передбачати розкриття банківської таємниці на письмову вимогу ГФС за операціями на рахунках конкретного фізособи, – повідомила РБК-Україна Макєєва. – Над законопроектом ще йде робота, необхідно підключать МВФ, щоб допомогли”. Нагадаємо, частково контроль за доходами і видатками в Україні вже почав діяти. Насилу парламент ухвалив електронне декларування для чиновників.
Запропоновану ж схему загального контролю та декларування коштів через банки Мінфін вже намагався провести через Раду в кінці 2014 року з подачі тодішнього заступника міністра фінансів Дениса Фудашкіна. Зараз він працює радником голови ГФС. Але в Мінфіні співрозмовники РБК-Україна розповіли, що з такими напрацюваннями багато хто не згодні, і Мінфін поки їх блокує.
Експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовский вважає, що загальне декларування повинні бути, як і введення непрямих методів контролю, але не за схемою Фудашкіна.
Контроль на початковому етапі, за його словами, повинен бути за покупками, які можна ідентифікувати – рухоме/нерухоме майно, а декларації подавали б ті, хто має дохід понад 1 млн гривень. “Все це реально і можливо ввести, якщо все буде виписано коректно та прийнято до 1 липня, – відзначає Несходовский. – Придбання нерухомості, землі, автомобілів легко ідентифікувати, і зловживань з боку податкових органів буде менше. Деякі речі у нас доводяться до абсурду, як з трансферним ціноутворенням, коли під контроль чи не кожне підприємство підвели”.
Крім того, в проекті бюджетної декларації Мінфін прописує зобов’язання уряду щодо подальшого проведення пенсійної реформи, закріпленої в меморандумі з МВФ.
Міністр Павло Розенко уточнює, що про підвищення пенсійного віку мови не йде: “Ми за радикальну реформу, але без підвищення віку”. За його словами, тут йдеться про прийняття низки законопроектів, які ще торік були напрацьовані в міністерстві, але так і не розглянуті в парламенті. Пропозиції передбачають перехід на другий накопичувальний рівень пенсійної системи, розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Наталія Непряхіна
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
