Дмитро Мітрюшин: Оподаткування фінансової допомоги — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дмитро Мітрюшин: Оподаткування фінансової допомоги

Фондовий ринок
10791
Фінансова допомога – широко поширений вид витрат. Як правило, до цього інструмента звертаються юридичні особи, яким необхідне термінове поповнення оборотних коштів. Однак зустрічаються випадки надання допомоги і фізичним особам (співробітникам, засновникам) з боку підприємств. У будь-якому випадку, перед фактичним перерахуванням коштів як фінансової допомоги, потрібно визначити її вид і укласти відповідний договір.
Залежно від самої операції і наступних зобов’язань сторін, фінансова допомога поділяється на два види: поворотну та безповоротну. У Цивільному кодексі України відсутні прямі вимоги до договорів про надання фінансової допомоги. На практиці, в таких ситуаціях за основу беруть досить схожі за своєю економічною і юридичною суттю договори позики (коли мова йде про поворотну допомогу) і дарування (в разі надання безповоротної допомоги).
Яким же чином операції з надання та отримання різних видів фінансової допомоги впливають на склад податків, що сплачує підприємство?
Відразу відзначимо, що згідно з п. 185.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фінансова допомога не відповідає критеріям визнання в якості об’єкта оподаткування податком на додану вартість (ПДВ). Тому, як поворотна, так і безповоротна допомога не призведуть до виникнення податкового кредиту/податкових зобов’язань ні в однієї зі сторін договору.
Поворотна фінансова допомога
Згідно з п. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Ситуація 1. Фінансова допомога надана юридичній особі – платнику єдиного податку.
В даному випадку, за фактом отримання допомоги у підприємства не виникає об’єкт оподаткування. Однак, відповідно до п. 292.11 ПКУ, таку допомогу платник єдиного податку повинен повернути протягом 12 календарних місяців з моменту отримання, інакше її доведеться включити до складу оподатковуваного доходу за основною ставкою та відобразити в декларації за період, в якому фактично закінчиться зазначений термін .
Ситуація 2. Фінансова допомога надана юридичній особі – платнику податку на прибуток на загальних підставах.
Податок з доходів фізичних підприємств на загальній системі, починаючи з 2015 року, розраховується за правилами бухгалтерського обліку. Така норма закріплена в п. 134.1.1 ПКУ. Раніше для такої допомоги були передбачені чіткі терміни повернення, перевищення яких зобов’язувало підприємство нараховувати умовні відсотки і включати їх до оподатковуваного доходу. На сьогоднішній день, податкове законодавство не містить ніяких спеціальних норм щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги «загальносистемникам». У свою чергу, згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (П (С) БО 15 «Дохід» та П (С) БО 16 «Витрати») така допомога не є доходом при отриманні і не відноситься на витрати при поверненні. Таким чином, отримання поворотної фінансової допомоги не впливає на фінансовий результат підприємства і, отже, не підлягає оподаткуванню. Дана позиція підтверджена у листі ДФС № 1 235/10 / 02-32-15-02 від 09 жовтня 2015 року.
Однак, в разі порушення встановлених в договорі термінів повернення і закінчення терміну позовної давності, таку допомогу можна визначити як безповоротну, особливості оподаткування якої розкриємо далі.
Безповоротна фінансова допомога
Відповідно до п. 14.1.257 ПКУ, безповоротною фінансовою допомогою визнаються:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів на вимогу в банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Ситуація 3. Фінансова допомога надана юридичній особі фізичною особою або іншою юридичною особою.
В даному випадку в отримувача допомоги, незалежно від обраної ним системи розрахунку податків (загальна або спрощена), виникає оподатковуваний дохід у повному розмірі отриманої допомоги. Для підприємств – «загальносистемників» це передбачено нормами П (С) БО 15 «Дохід», для «спрощенців» – п. 292.3 ПКУ.
Ситуація 4. Фінансова допомога надана фізичній особі юридичною особою.
В такому випадку, згідно п.164.2.17 ПКУ, сума отриманої допомоги визнається додатковим благом, і обкладається податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%. При цьому, в даній ситуації підприємство є податковим агентом, тобто здійснює фактичне перерахування сум податків до бюджету і відображає це у своїй звітності (форма 1-ДФ).
Дмитро Мітрюшин, директор юридичної компанії LEX LIGA
За матеріалами:
Файненс.ЮА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас