1480
Розшукується власник. Чому 1 квітня деяким банкам буде не до сміху
— Кредит&Депозит
Нацбанк дав своїм підлеглим термін: до кінця першого кварталу всі банки повинні розкрити структуру власності і показати кінцевих бенефіціарів.
“Станом на цю дату регулятор планує прийняти рішення про пакети документів, представлені для легалізації власників.
А до банків, власники яких не вжили заходів для забезпечення прозорої структури власності, будуть застосовані відповідні заходи впливу”, – заявив заступник директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування Олександр Бевз.
Покарання за непрозорість може бути суворим.
Наприклад, на початку лютого через відсутність прозорої структури власності неплатоспроможним був визнаний банк “ТК кредит”.
“Починаючи з середини 2014 року НБУ неодноразово звертав увагу банку на невідповідність структури його власності вимогам щодо її прозорості. Однак банк ігнорував вимоги регулятора і не подавав запитуваних документів.
Власники банку не вжили необхідних дій для приведення своєї структури власності у відповідність до вимог законодавства”, – пояснили тоді в НБУ свою позицію.
Примітно, що за даними Нацбанку міноритарним акціонером “ТК кредит” через держпідприємство “Антонов”, яке володіло 2,6345% акцій, було Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Але навіть високопоставлений власник не зміг уберегти банк від введення тимчасової адміністрації.
Ідея посилити вимоги до структури власності банків з’явилася в 2014 році. Оскільки в більшості фінансових установ кінцеві бенефіціари були заховані за безліч фіктивних компаній, залучити до відповідальності за доведення банку до банкрутства часто не було кого.
Причому НБУ хотів не просто залучити акціонерів до відповідальності, а й заборонити їм в майбутньому купувати банки. У “чорний список” потрапили власники кредитних установ, які володіли банком на будь-яку дату протягом року до його визнання неплатоспроможним.
Мінімальне покарання – дискваліфікація з банківського ринку на три роки – власники несуть, якщо банк проводив ризикові операції, що призвели до проблем в установі. На п’ять років вони позбавляються права повернутися на ринок за бездіяльність і доведення банку до неплатоспроможності.
Максимальний термін – відсторонення від банківського сектора на десять років – загрожує акціонерам, чиї банки займалися відмиванням коштів або грубо порушували законодавство у сфері готівкового грошового обороту.
Як повідомила директор департаменту розслідування протиправних діянь і протидії корупції Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) Катерина Мисник, фонд уже ініціював відкриття 900 кримінальних проваджень. Обсяг збитку по ним складає 115 млрд грн.
Фігурантами частини цих справ є акціонери банків-банкрутів. А після введення тимчасової адміністрації в банк “Фінанси і кредит” у вересні 2015 року глава НБУ Валерія Гонтарєва обіцяла реалізувати особисту гарантію, видану власником банку Костянтином Жеваго.
“Ми будемо намагатися стягнути всі активи. Оскільки це – особиста гарантія вже фізичної особи, тобто персональна гарантія”, – заявляла вона.
Реалізовувати ініціативу щодо розкриття структури власників банків НБУ почав в січні 2015 року, після того як на посаду директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування прийшов Леонід Антоненко.
Уже через місяць в парламенті був зареєстрований законопроект про посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб. “У ряді установ немає власників, чию відповідальність необхідно посилювати”, – нарікав тоді Антоненко.
НБУ запропонував знизити поріг публічності для юросіб з нинішніх 10% до 2%, а список акціонерів-фізосіб розкривати майже повністю. Банкам, які не виконуватимуть ці вимоги, загрожували санкції.
Першою жертвою непрозорості став банк “Петрокомерц-Україна”.
Його власником після зміни власника стала “футбольна команда” – 11 фізосіб, кожна з яких володіла пакетом менше 10%, тому формально угода не вимагала узгодження регулятора. У НБУ вважають таку структуру власності непрозорою і визнали банк проблемним.
Спочатку НБУ вимагав від банків стати прозорими до 1 січня 2016 року, але потім переніс терміни. Втім, вже зараз структура більшої частини кредитних установ не викликає у регулятора питань.
Ще минулого тижня він вважав прозорими структури власності 85 банків, частка активів яких перевищує 97% активів банківської системи. На цьому тижні “прозорих” учасників ринку стало більше: НБУ погодив придбання істотної участі ще в шести банках.
Так, сім’я Дворецьких – Роза, Анна та Ігор – стали власниками понад 70% статутного капіталу Індустріалбанку та понад 80% – Експрес-банку.
Бенефіціарами Альфа-банку стали Михайло Фрідман, Герман Хан, Петро Авен і Олексій Кузьмичов. “Ці особи є власниками ABH Holdings SA, яка опосередковано через ABH Ukraine Limited володіє акціями Альфа-банку”, – пояснили в НБУ.
Громадяни Казахстану Нуржан Субханбердін і Кенес Ракішев отримали погодження на придбання істотної участі в БТА-банку: частка кожного з них – понад 47%. Одноосібним власником “Альпарі банку” став Бахтарі Хедаятоллах Муса, а банку “Центр” – громадянин Франції Хамед Аліхан.
“Хамед Аліхан до недавніх пір був опосередкованим власником істотної участі в цьому банку в розмірі 60%, проте ніколи не проходив процедури узгодження в НБУ. У серпні 2015 року він збільшив свою істотну участь до 100% без отримання згоди регулятора на таке збільшення.
За таке порушення на компанію, через яку було проведено збільшення, було накладено штраф в розмірі 1,2 млн грн”, – повідомили в прес-службі.
Зараз “на олівці” у регулятора чотири банки, структура власників яких приводиться у відповідність до діючих вимог: Агрокомбанк, ТАСкомбанк, “ПІН банк” і банк “Альянс”.
У 16 установах розглядаються пакети документів власників, ще в п’яти регулятор веде додаткову роботу з поданою банками інформацією: “Юнекс банку” Вадима Новинського, банку “Земельний капітал”, Смартбанку, Класикбанку і “Інвестиційно-трастовому банку”.
Після арешту в Ізраїлі глави наглядової ради “Платинум банку” Григорія Гуртового НБУ вирішив відкласти узгодження документів на покупку Гуртовим акцій “Платинум банку”.
Юристи визнають: виконати вимоги регулятора непросто. У першому півріччі 2015 року через 49 заявок на узгодження придбання істотної участі НБУ задовольнив лише 12.
У третьому кварталі отримали “добро” п’ять з 13 покупців. У четвертому кварталі на 19 заяв була лише одна відмову: НБУ не дозволив Максиму Співакову придбати 99,17% акцій Класикбанку.
НБУ не просто вимагає обов’язкове розкриття реальних бенефіціарів компанії-покупця, а й висуває до них суттєві майнові вимоги, перевіряючи їх “податкову дисципліну”.
Головна заковика полягає в легальності походження коштів, а з цим якраз виникають великі проблеми. “Ми ніколи не узгодимо угоду, якщо покупець просто приніс гроші в валізі”, – розповідають в НБУ.
Не повірять чиновники і в “щастя”, якщо потенційний покупець зміг виручити гроші від продажу цінних паперів за ціною, яка в рази перевищує вартість аналогічних угод на ринку.
Антоненко стверджує, що навіть в українських умовах є варіанти цивілізованого структурування власності. При правильному підході власниками банку можуть бути і інститути спільного інвестування, і фонди прямих інвестицій, і трасти, як це прийнято в усьому світі.
“Фонди можуть не подавати повний пакет документів для набуття істотної участі в банку за умови, що вони створені у формі обмежених партнерств, частки партнерів не підлягають вільному обігу на ринку, робота компанії, що надає управлінські послуги фонду, підлягає регулюванню згідно із законодавством країни, яка є членом FATF, а генеральний партнер визнає себе власником істотної участі в банку”, – міркує Антоненко.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
