2235
Всіх впускати і нікого не випускати: чому PayPal в Україні з'явиться нескоро
— Фінтех і Картки
13 січня набула чинності постанова №65 Нацбанку, яка змінила положення про електронні гроші.
Регулятор дозволив українцям отримувати електронні гроші з-за кордону.
У документі з’явився новий пункт.
“Користувач – фізична особа має право отримувати від нерезидентів електронні гроші, випущені емітентом-нерезидентом, за умови, що міжнародна система інтернет-розрахунків забезпечує погашення цих електронних грошей шляхом перерахування коштів на рахунок користувача – фізособи в банку-резиденті”.
Може скластися враження, що Нацбанк відкрив шлях на український ринок для міжнародних платіжних систем – PayPal, ApplePay і GoogleWallet. Тобто громадянин України без реєстрації і без відкриття рахунку або гаманця в системі може легально отримати з-за кордону кошти.
Однак сприймати таке рішення як повноцінну #перемогу рано.
У кращому випадку НБУ відкрив шлях для міжнародних платіжних систем. Він узаконив те, чим українці і так давно користувалися. Як повідомлялось, приблизно 20 тис українців вже мають бізнес-аккаунт на PayPal через банківські рахунки сусідніх країн. Велика частина цих коштів не потрапляє в Україну.
Більш того, громадяни можуть проводити платежі через сайт PayPal, використовуючи карти українських банків. “Я давно перераховую іноземним контрагентам гроші на їхні гаманці PayPal. Головна незручність – великі комісії і курсові втрати”, – розповідає власник невеликого інтернет-магазину.
До повноцінного функціонування системи PayPal в Україні ще далеко. Як відомо, PayPal давно веде переговори про початок роботи в Україні, але поки переговори з Нацбанком не принесли бажаного результату.
Таке половинчасте рішення вписується в політику, яку Нацбанк проводить стосовно валюти: всіх впускати і нікого не випускати.
У вересні 2014 року на валютному ринку – готівковому та міжбанківському – були впроваджені валютні обмеження, які повинні були відсікти спекулятивний попит на валюту і знизити тиск на курс гривні.
Наприклад, регулятор дозволив українцям купувати в банках валюти максимум на 3 тис грн в день. Бізнес повинен продавати 75% відсотків валютної виручки, йому заборонено проводити більшість операцій з виведення валюти.
Серед них – дострокове погашення валютних позик, виданих нерезидентами, виплата дивідендів акціонерам. Ускладнилася і покупка валюти на міжбанку.
Обмеження вводилися на три місяці, але кожні три місяці НБУ продовжував дію постанови, вносячи в неї коригування “на вимогу бізнесу”.
У жовтні 2015 року НБУ дозволив не продавати валюту, що надходить на підставі угод про участь України в міжнародних програмах ЄС і за грантами, які підприємства отримують у міжнародних організацій.
Тоді ж НБУ скасував вимогу конвертувати в гривню валюту від нерезидентів як гарантійного внеску участі в аукціоні по приватизації.
У грудні регулятор скасував вимогу щодо продажу валюти, яка надійшла в якості забезпечення участі в конкурсних торгах і зняв ліміт 150 тис грн на “безготівкові розрахунки, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів для оплати продукції та послуг для власного споживання”.
Банкіри визнають: реального ефекту від такої “лібералізації” ніхто не відчув. Під її дію потрапили поодинокі транзакції. Зараз учасники ринку очікують 4 березня, коли закінчується термін дії валютних обмежень.
Однак ні на істотну лібералізацію, ні тим більше на скасування постанови вони не сподіваються. Країна занурюється в чергову політичну кризу, а подальша співпраця з МВФ поки під питанням.
“Нацбанку доводиться регулярно виходити на ринок з інтервенціями, щоб уникнути різких курсових коливань. Якщо зняти хоча б частину обмежень, попит виросте в рази. Ніхто на це не піде”, – говорить глава одного з банків.
Фінансисти сумно жартують, що при діючих обмеженнях легально не можна купити навіть 100 євро однією купюрою – готівковий курс покупки вже перевалив за 30 грн за євро. Вони пропонують підвищити ліміт хоча б до 15 тис грн.
Фахівці Центру економічної стратегії та Easy Business на початку 2016 року розробили комплекс заходів, спрямований на валютну лібералізацію.
Пропозиції сформульовані таким чином, щоб їх реалізація не вплинула на попит і пропозицію на валютному ринку, але при цьому полегшила життя бізнесу. “Шість найбільш важливих заходів дозволять досягти загального економічного ефекту в розмірі 13-14 млрд грн”, – йдеться в документі.
Це подача документів в електронній формі, скасування вимоги перекладу документів на українську мову, використання інвойсу для підтвердження операцій з експорту послуг, скасування акта цінової експертизи, можливість переказу в валюті між банківськими рахунками, скасування резервування коштів на чотири дні при купівлі валюти для розрахунків за імпорт.
“Економія від двох останніх ініціатив становить 52% від загального прогнозованого економічного ефекту в рамках групи шести ключових пропозицій”, – йдеться в документі.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
