799
Дорогий бюджет: що зібрався розробляти Мінфін за 5 млрд гривень
— Казна та Політика
11 лютого Кабмін схвалив концепцію створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Ініціативу Мінфіну зробити процеси прозорішими навряд чи можна заперечувати – багато запитань викликає її вартість, яка задекларована в розмірі $150-200 млн. Forbes спробував розібратися, наскільки виправданими є такі витрати.
Реалізація озвученого проекту займе не один рік. Однак «Прозорий бюджет» привернув до себе увагу насамперед грандіозною як для України вартістю. Озвучені Мінфіном $200 млн, з урахуванням монетарної політики влади, в 2016 році можуть дорівнювати сумі в більш ніж 6 млрд гривень.
Така вартість здивувала не тільки журналістів. Наприклад, компанія UBIZ.ua, почувши про ціну розробки даної інновації Мінфіну, відразу ж запропонувала відомству заощадити $100 млн. «Своїм зверненням ми хотіли привернути увагу чиновників, бізнесу та громадськості, що заявлені Мінфіном цифри, навіть за попередньою оцінкою, значно завищені. За озвученими $150-200 млн сьогодні немає ніяких реальних розрахунків», – зазначає директор UBIZ.ua Дмитро Бойко.
Втім, оскільки і перераховані вище витрати з «Прозорим бюджетом» несумісні, Forbes звернувся до Міністерства фінансів за деякими роз’ясненнями.
Як рахували?
У відповідь на прохання видання ознайомитися з цими розрахунками надійшла інформація, що вони ще знаходяться в стадії підготовки. «Оглядова місія Європейського Союзу відповідно до стану ІТ інфраструктури ДФС і Мінфіну працює в ДФС з понеділка, 1 лютого 2016 року. ІТ-аудит з боку Європейського Союзу в Міністерстві фінансів очікується протягом місяця. Конкретні цифри з інвестицій будуть відомі в середині березня. Відповідно, виділення коштів для початкових проектів очікується, швидше за все, наприкінці березня. Як тільки розрахунки буде проведено, вони обов’язково будуть відкриті для ознайомлення», – відповідають у Мінфіні.
Forbes звернувся до кількох IT-компаній з проханням пояснити, якого виду софт може коштувати таких грошей. Найчастіше представники IT-галузі жартували, що за $200 млн можна побудувати дата-центр для Google або зняти ще один епізод Star Wars (і отримати повернення інвестицій в 10-кратному розмірі).
«Якщо чесно, мені важко уявити, як будуть освоювати таку суму. Моя предметна область – розробка програмного забезпечення. А наскільки я розумію, в даному проекті вирішуються в тому числі й інфраструктурні завдання (і не тільки). Було б набагато легше оцінити обґрунтованість цієї цифри, бачачи як мінімум розбиття за основними статтями витрат. З мого досвіду, $10-15 млн на рік забезпечать розробку програмного забезпечення, і основною проблемою буде знайти таку кількість людей (близько 100 чоловік)», – пояснює старший менеджер проектів Cogniance Павло Стельмах. І додає, що довіра до вибору вендора виникне тільки в тому випадку, якщо переможцем стане одна з компаній зі світовим ім’ям і штатом українських співробітників у 500 і більше осіб.
При цьому варто зазначити, що у вартість проекту дійсно входить не тільки розробка софту. Сума, озвучена Мінфіном, – це загальна величина цільових витрат, які потрібно врахувати з моменту початку реалізації проекту до моменту виконання повного обсягу зобов’язань, пов’язаних із ним.
З метою її визначення розробляються спеціалізовані методики, призначені для визначення загальної величини витрат на техніку, обладнання, інформаційні системи і т.д. на всіх етапах життєвого циклу проекту. Однак самі ці методики Мінфін поки що не оприлюднив.
«У цю суму увійде також вартість забезпечення бюджетних установ і організацій автоматизованими системами обліку і звітності. За попередніми оцінками, їх встановлення зараз вимагає близько 22 500 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. При середній вартості одного комплекту ліцензій у 8-10 тис. гривень це вже дає 225 млн гривень витрат», – підкреслюють у Мінфіні.
«Найголовнішим у питанні ціноутворення подібних проектів є наявність затвердженого технічного завдання, а його станом на сьогодні немає. Тільки після того як буде розроблено і затверджено чітке ТЗ, можна буде говорити про конкретні цифри», – пояснює Бойко.
Мінфін же поки що надав лише сухі цифри. «Щоб перетворити ініціативу в реальний проект, потрібно в першу чергу чітко сформулювати завдання, визначити цілі, критерії оцінки успішності/ефективності майбутнього проекту, докладно описати всі процеси. І тільки після цього можна говорити про складання технічного завдання й орієнтовну вартість створення і розгортання всіх елементів системи (апаратного і програмного забезпечення)», – підкреслює генеральний директор «Майкрософт Україна» Надія Васильєва.
Одним із прикладів такого підходу можна назвати волонтерський проект iGov. На ньому додавання нових послуг відбувається поступово, що дозволяє налагоджувати процеси, отримувати зворотний зв’язок і покращувати сервіс.
А фахівці кількох опитаних Forbes компаній заявили, що готові виконати подібний проект і менше ніж за $100 млн.
Васильєва резюмує, що в умовах сьогоднішньої економічної реальності, коли потрібні швидкі зміни і відсутнє належне фінансування, варто переглянути традиційний підхід. Наприклад, використовувати хмарні технології. «Хмарна технологія Microsoft Azure дозволила фіскальній службі Мексики ефективніше контролювати електронні рахунки і подачу річних податкових декларацій для 40 млн осіб. І економити при цьому 70% коштів», – вказує глава українського офісу Microsoft.
Олександр Мойсеєнко, Ілля Кабачинський
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
