1348
Населення скоротило споживання газу на чверть і може відмовитися від нього повністю
— Енергетика
Зростання цін на газ за рік зробило більше, ніж усі держпрограми енергоефективності за попередні десять: населення скоротило споживання блакитного палива на чверть і цілком може відмовитися від цього енергоносія повністю
Все, що робить життя українців дорожчим, може навчити їх заощаджувати. Такої народної мудрості немає у списку українських прислів’їв, але вона є в реальному житті: підвищення тарифів на газ для населення породило диво — громадяни різко скоротили його споживання. І те, над чим роками мучилися уряди, які змінювали один одного,— зниження енергозалежності від викопного палива,— сталося само собою.
В кінці січня НАК “Нафтогаз України” опублікувала статистику, яка надихає: за минулий рік населення використало газу на 25% менше — витрата впала з 15,1 млрд до 11,3 млрд куб. м. Теплокомуненерго також стали економнішими: на 17% скоротили витрати на виробництво тепла для громадян (з 7,1 млрд до 5,9 млрд куб. м) і на 22% — на тепло для бюджетних установ (з 1,1 млрд до 0,9 млрд куб. м).
При цьому, як підкреслив Юрій Войтович, директор Департаменту енергоефективності та енергозбереження Нафтогазу, за 2014‑й споживання кримчан тут враховано тільки в перші два місяці (0,3 млрд куб. м), а газова арифметика окупованої частини Донбасу взагалі винесена в окрему категорію. Тобто зниження показників відбулося не за рахунок втрати Україною контролю над частиною територій, а саме через відмову населення від природного газу.
Войтович безпосередньо пов’язує цей процес із зростанням цін на енергоносій. Так, для населення, його вартість зросла за рік з 1,3 грн до 5 грн за 1 куб. м, а для теплокомуненерго — з 1,3 грн до 2,9 грн. Так вимагав МВФ, і це не межа: з 1 квітня 2016‑го ціни знову підуть вгору. “Зростання ціни стимулювало побутових споживачів до економії та ефективного використання. Це єдине, що реально змінило ставлення українців до газу”,— каже чиновник Нафтогазу.
Утеплюйте і заощаджуйте
А все почалося з того, що Україна в газовій сфері взяла курс на відмову від популізму, і при формуванні тарифів влада вирішила враховувати реалії ринку, зазначає Іван Надєїн, засновник групи компаній Укртепло. “Газ — такий же товар, як і всі інші. Відповідно, ціна на нього повинна бути обґрунтованою”,— вважає він.
І нехай система субсидій, на думку бізнесмена, недосконала, але процес пішов. Населення, налякане цінами, закасало рукави і взялося утеплювати квартири, міняти вікна і заміщувати газ доступнішими енергоносіями.
Правда, як говорять експерти, допомогла і тепла зима. А також те, що в 2015‑му газорозподільні компанії і Нафтогаз вперше в історії рішуче відключали боржників.
Віталій Давій, директор консалтингової компанії Fuel Alternative, впевнений: за рахунок цих двох факторів вдалося заощадити не більше третини від загального обсягу падіння споживання. Але саме дбайливість населення зіграла основну роль у глобальній економії. Помітне число житлових будинків і об’єктів комунальної сфери утеплилися. Багато підприємств теплокомуненерго модернізували існуючі котли. “За останній рік в Україні встановили понад 1 тис. котлів на твердому паливі, яким був заміщений природний газ”,— стверджує Давій.
Святослав Павлюк, експерт з питань енергоефективності INOGATE, розповідає про те, що минулого року почали відмовлятися від газу цілі населені пункти. Наприклад, місто Жовква Львівської області замінило теплокомуненерго твердопаливними котельнями. Там ще й взялися виробляти енергетичну вербу, вийшовши на замкнутий цикл виробництва палива: виготовлення верби, просушування, опалення. Загалом тепер місто платить за ці ресурси набагато менше, ніж за газ. Плюс гроші, які обертаються в енергетичному секторі, залишаються в Жовкві, де створюються нові робочі місця.
Поштовх
Ще один результат масової відмови від природного газу — поява нових напрямків для бізнесу і бурхливе зростання ринку енергозберігаючих технологій.
Є два традиційні способи скорочення споживання газу: зниження енерговитрат і заміщення газу. За даними Fuel Alternative, перехід на інші види палива становить третину від чистого зниження споживання газу, решта 70% економії — це результат скорочення енерговитрат та інвестиції у збереження.
Войтович розповідає, що в 2015‑му споживачі переважно утеплювалися: ставили металопластикові вікна, обробляли спецматеріалами стіни, споруджували огороджувальні конструкції будівель.
Частково до цього людей підштовхнула держпрограма з утеплення житла: скарбниця відшкодовує окремим громадянам, товариствам співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельним кооперативам від 20% до 70% суми кредиту на енергоефективне обладнання і матеріали.
Надєїн каже, що, за офіційними даними, за минулий рік банки видали майже 80 тис. таких кредитів на 1,27 млрд грн. Фактично виник новий ринок з великим потенціалом зростання. Від цього виграли виробники енергоефективних матеріалів і обладнання, будівельний ритейл, виробники і постачальники лічильників, а також невеликі ремонтні компанії.
Ще один напрямок, де зростав продаж,— сегмент заміщення газу. За даними Нафтогазу, в Україні суттєво зріс попит на твердопаливні котли, основними покупцями яких стали індивідуальні забудовники. Ті, хто багатший, звертають увагу і на альтернативну енергетику — сонячні панелі та колектори, теплові насоси.
“Продаж твердопаливних котлів, які встановлюють замість газових, за рік зріс на 150%. На ринку справжній бум”,— підкреслює Давій. Експерт відзначає, що в подальшому будуть розвиватися фірми, що пропонують комплексні рішення з переходу на альтернативне паливо — від котлів до їх встановлення і постачання паливом.
Цього року в Україні починає діяти ухвалений у 2015 році закон про енергосервісні компанії — структури, які проводять енергетичний аудит і визначають варіанти зниження споживання газу і тепла. З бюджетними організаціями вони можуть працювати за такою схемою: знижувати споживання за рахунок модернізації, а заощаджене забирати собі в рахунок погашення інвестицій і отримання прибутку. По суті, це створює ще один масштабний ринок, ємність якого може досягати $400 млн на рік.
Проте на тлі багатьох європейських країн Україна поки виглядає блідо. У 2014 році з допомогою біоенергетики в країні замістили близько 3 млрд куб. м газу. До 2020 року у Кабміну стоїть мета — вийти на цифру 7,2 млрд куб. м. “Тому маємо зростаючий ринок, який при загальній стагнації економіки постійно збільшується”,— пояснює Надєїн. І далі цей сегмент продовжить зростання, причому, на думку Войтовича, лавиноподібно.
Під нуль
Надєїн очікує, що в 2016‑му скорочення споживання газу складе ще близько 15%. Це знизить залежність від імпорту, скоротить бюджетні витрати, підштовхне зростання відновлюваної енергетики, створить нові робочі місця і знизить тиск на гривню.
Уряд однозначно виграє від подібних новацій. Надєїн наводить приклад бюджетних установ. Перехід на відновлювану енергетику скорочує їхні витрати на оплату теплової енергії в середньому на 10-15%. Крім цього, приватні інвестори власним коштом модернізують котельні, створюють нові підприємства з виробництва негазових котлів, купують або виробляють пелети та інші види твердого палива, платять податки. Все це дає великий кумулятивний ефект. Крім того, заміщаючи газ, Україна звужує можливості для тиску з боку країн, які продають його,— йдеться насамперед про Росію.
У “Нафтогазі” зазначають: якщо максимально швидко обладнати приладами обліку теплової енергії всі будинки, встановити повноцінні альтернативні джерела енергії (наприклад, колектори), модернізувати житловий фонд, реконструювати теплотраси, то можна скоротити споживання газу населенням і теплокомуненерго ще на 50%.
Одна проблема: у бюджеті немає коштів на подібну масштабну модернізацію.
Знайти їх нескладно: досить перенаправити субсидії для споживачів на заходи з відмови від газу. “Держава цього року виділила величезні субсидії — це реально ведмежа послуга. Фактично вимивання грошей з держбюджету на купівлю дорогого газу”,— каже Давій. Якщо спрямувати цей потік на енергозбереження, вже в 2017‑му владі не доведеться шукати кошти на субсидії, оскільки вони не знадобляться.
Згубність субсидій як явища Павлюк може довести арифметично. Ємність ринку житлово-комунальних послуг у країні в 2015‑му склала 51 млрд грн. Половину оплатило населення, решту — держава через субсидії. Останні отримували 5,4 млн осіб, а 11,4 млн платили за все виключно з власної кишені. А отже, реальне споживання серед отримувачів субсидій удвічі вище, ніж у тих, хто від скарбниці допомоги не має. “Тобто субсидії мотивують людей споживати неефективно. А ті, хто платив сам за себе, економлять”,— пояснює Павлюк.
На думку Давія, минулий рік довів: скоротити споживання газу цілком реально. А в майбутньому можна буде і повністю відмовитися від цього енергоносія. “Думаю, що не за горами часи, коли газ стануть використовувати лише як сировину для промисловості. А про те, що ним обігрівали приміщення, будуть згадувати тільки на лекціях з історії української енергетики”,— усміхається експерт.
Олег Гавриш, Євген Чорновалов
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
