897
Як і кому спишуть валютні кредити. Інфографіка
— Кредит&Депозит
На початку лютого Уряд зареєстрував у Верховній Раді новий законопроект про реструктуризацію зобов’язань за іпотечними кредитами в іноземній валюті.
Документ передбачає реструктуризацію та списання частини валютних позик, які банки видали громадянам ще до кризи 2008-2009 рр. Та які через дві хвилі девальвації (у 2008-2009 і 2014-2015 рр) українці неспроможні надалі своєчасно та у повному обсязі обслуговувати.
На кінець 2009 року, коли влада на законодавчому рівні заборонила видавати громадянам кредити у іноземній валюті, на руках 908,6 тис. українців було вже $21,6 млрд, із яких на іпотеку припадало 200,5 тис. договорів, загальною сумою $9,3 млрд (по курсу 8 грн/дол).
До початку девальвації у 2014 році 54% договорів валютної іпотеки вже було або погашено, або конвертовано у національну валюту, а сума заборгованості складала $4,3 млрд. За наступні півтора року кількість таких кредитів скоротилася ще на 38%.
Станом на 1 липня 2015 року лишилося 57 тис. договорів валютної іпотеки, загальним об’ємом $2,5 млрд (по курсу 21,01 грн/дол). Тобто, навіть враховуючи девальвацію гривні із 8 до 21 грн за дол США, об’єм валютної іпотеки за 2014-пер. пол. 2015 рр вдалося скоротити на 58%.
Згідно зареєстрованої версії законопроекту, закон передбачатиме певні критерії відбору іпотеки, яка підпадає під прописані умови реструктуризації. Ці критерії, за даними Незалежної асоціації банків України (НАБУ), яка виступила розробником даного законопроекту, відсіюють одразу 14 тис. договорів іпотеки, об’ємом $1,6 млрд.
Решта 37 тисяч сімей, загальна сума кредитної заборгованості яких в даний час складає 17 млрд грн, очікує конвертація кредитної заборгованості у гривню. Курс визначатиметься поточному рівні, діючому на момент реструктуризації кредиту (на сьогодні це 25,9 грн/дол). Але відсоткова ставка терміном на три роки зберігається на рівні, встановленому у кредитному договорі (в середньому це 10% річних, діючі на сьогодні у гривні – 20-25% річних).
Також, для пільгових категорій населення, банки передбачила часткове списання суми кредиту. Розмір такого ‘‘подарунку’’ залежатиме від приналежності особи до пільгової категорії, та приналежності житла до категорій ‘‘єдине житло’’ чи ‘‘єдине соціальне житло’’.
Останніми правками розширено поняття ‘‘учасників АТО’’. У презентаційній редакції законопроекту пільгова група включала лише тих, хто перебував у зоні проведення АТО не менше шести місяців, в остаточній такі тимчасові рамки відсутні. До пільгової категорії також включено ‘‘учасників бойових дій’’ та ‘‘ветеранів війни’’ без уточнення назви війни, що дає право на реструктуризацію валютного боргу і учасникам АТО, і учасникам Афганської війни, і Другої світової.
Законопроектом передбачено зміни до Податкового кодексу в частині скасування оподаткування з суми списаної заборгованості. Проте не усі позичальники звільняються від сплати 21,5% податку із прощеного боргу.
‘‘Банківські працівники, які на момент отримання кредиту були співробітниками банку [що видав позику], будуть змушені сплачувати податок’‘, – пояснюють у прес-службі НАБУ. Аргументація Кабміну – банкіри і так брали собі кредити в банках за пільговими умовами – із більш низькою ставкою. Але банківська асоціація вважає дану норму несправедливою і ‘‘проявом дискримінації за професійною ознакою’’, та звернеться з проханням внести відповідні правки.
Міністерство фінансів планує ще до кінця лютого 2016 року проштовхнути на розгляд парламенту законопроект. Про це НВ заявив заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Артем Шевальов.
‘‘Я особисто звертався до керівництва Комітету [ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності], щоб його призначили на розгляд якнайшвидше. Думаю, що протягом одного-двох тижнів це питання вирішиться, – заявив він. – У нас уже зараз на порядку денному у Верховній Раді стоїть законопроект про позасудову добровільну фінансову реструктуризацію (це рішення щодо юридичних осіб), ці два законопроекти повинні йти паралельно’’.
Леся Виговська
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
