328
Приватний інтерес: хто потіснить «Нафтогаз»?
— Енергетика
За останні два роки торгівля між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» значно зменшилася. За підсумками 2015-го закупівля Україною газу в країнах ЄС уперше перевищила закупівлю з Росії. За даними «Укртрансгазу», різниця становить понад 4 млрд куб. м: 10,3 млрд куб. м проти 6,1 млрд куб. м.
Ситуація почала змінюватися після новорічних свят. Значний спад температури спровокував збільшення відбору палива з ПСГ. Якщо у грудні 2015-го добовий відбір газу в середньому становив 72 млн куб. м, то з 1 по 13 січня він досяг 105 млн куб. м. У підсумку до 13 січня з початку опалювального сезону з українських ПСГ було відібрано 4,42 млрд куб. м газу. А станом на 8 лютого – відібрано 6,3 млрд куб. м газу. Це на 38% і 25% відповідно менше за торішній показник. Залишок газу в ПСГ, зафіксований «Укратрансгазом» на цей момент, становить 10,8 млрд куб. м.
Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв попередив: якщо холодна погода збережеться, то в Україні може виникнути дефіцит газу. У такому разі НАК знову розглядатиме можливість закупівель у «Газпрому». «Усе залежить від того, хто пропонує кращу ціну. Наразі російський газ значно дорожчий», – зазначив Коболєв.
У I кварталі 2016 року ціна «Газпрому» для «Нафтогазу» становить $212 за 1000 куб. м. Водночас різні європейські трейдери змогли забезпечити поставку в межах $188–211. «Технічно ціна російського газу для України в першому півріччі має бути нижчою за $180 за 1000 куб. м. Але нині вона не має такого великого значення, як два-три роки тому. «Нафтогаз» може покривати більшу частину потреб в імпортному газі за рахунок реверсних поставок», – розповів Forbes Михайло Корчемкін, гендиректор консалтингової компанії East European Gas Analysis (США).
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital, прогнозує, що вартість імпорту газу в Україну в наступні місяці знижуватиметься. Причина – спад світових цін на нафту і газ, а також збільшення кількості імпортерів газу в Україну (сьогодні їх близько 20). Європейська альтернатива російському імпорту – це не тільки розвиток конкуренції, а й можливості зменшити ризики появи дефіциту газу на внутрішньому ринку після загострення політичних відносин Києва і Москви на початку 2014-го. Питання газових поставок – один з елементів цього протистояння, після того як Україна вирішила переорієнтувати свою економіку на інтеграцію з ЄС. Але періодично «Нафтогаз» і «Газпром» повертаються до суперечки про те, як їм продовжувати співпрацю.
19 січня «Газпром» висунув «Нафтогазу» рахунок на $2,549 млрд за відмову купувати російський газ у III кварталі минулого року. Йдеться про виконання умов контракту, що діє до 2019-го, які НАК з 2014 року оскаржує у Стокгольмському арбітражі. Поки рішення суду про правомірність вимог «Газпрому» немає, український держхолдинг відмовляється виконувати їх.
Проведена Україною реформа газового ринку також призвела до зміни у правилах формування тарифів на газовий транзит. Якщо раніше вони регулювалися домовленостями «Нафтогазу» і «Газпрому», то тепер їх визначає Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Голова Міненерго Володимир Демчишин також оголосив, що з нового року тариф на транзит російського газу в ЄС зріс: тепер він становить $4,5 замість $2,7 за 1000 куб. м газу на 100 км. За новою методикою, затвердженою НКРЕКП, вартість транзиту газу українською ГТС також має встановлюватися в точках входу і виходу з газотранспортної системи, а не з розрахунку на відстань.
У грудні 2015 року НАК запропонувала «Газпрому» обговорити ці зміни, але ініціатива досі не знайшла підтримки в Москві. У цілому вартість транзитних послуг для «Газпрому» зросте майже втричі, тому що до їхнього розрахунку, крім тарифу, входить оплата ПДВ та резерву потужностей на прокачування газу. Але відсутність конструктивного діалогу між «Газпромом» і «Нафтогазом» не зупинить лібералізацію газового ринку України.
Трейдери з Європейського союзу знижують ціни для України, щоб не віддати частку на ринку країни російському постачальнику-конкуренту. Результатом цього процесу стане не лише мінімізація залежності України від «Газпрому», а й зменшення ролі «Нафтогазу» як постачальника блакитного палива. «Держхолдинг усіляко сприяє появі нових трейдерів, що, напевно, унікально для історії не тільки української, а й європейської енергетики. Я не знаю прикладів, коли монополіст у якійсь країні ЄС цілеспрямовано втрачав свою частку, щоб запустити конкуренцію. Але саме це ми сьогодні спостерігаємо в Україні», – каже Андрій Фаворов, директор компанії «ЕРУ Трейдинг».
«У майбутньому частка «Нафтогазу» на ринку поставок газу зменшуватиметься, але для держхолдингу залишаться певні ніші, які приватним компаніям не будуть цікавими. Наприклад, постачання теплокомуненерго», – зазначає Паращій.
«Ринок промислових споживачів – найбільш платоспроможну категорію – НАК уже втратила. Таку ж долю компанії готував уряд Миколи Азарова в 2011–2012 роках, коли мав намір залишити їй функцію постачання газу виключно населенню і підприємствам теплокомуненерго», – констатує Юрій Корольчук, голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій. Він прогнозує, що в перспективі постачання газу в Україну реверсом з ЄС зростатиме. Це призведе також до збільшення на внутрішньому ринку кількості посередників, які обслуговують газові інтереси різних бізнес-груп.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
