699
Національні особливості податкової реформи: МВФ опублікував звіт щодо України
— Казна та Політика
Учора МВФ опублікував звіт про Україну, який містить низку рекомендацій від експертів Фонду. Звіт базується на даних станом на жовтень 2015 року і присвячений зменшенню ЄСВ та гармонізації системи оподаткування підприємств і малого бізнесу. У попередньому звіті (IMF, Restoring a Strategic Approach to Tax Reform («Відновлення стратегічного підходу до податкової реформи», березень 2015-го. – ред.) було зазначено, що соціальні внески в Україні дуже високі.
Водночас стверджують, що цілком обґрунтовано було б припустити, що це пов’язано з великим неформальним сектором, щодо боротьби з яким МВФ дає вельми неоднозначні поради. Наприклад, лібералізація законодавства у сфері банківської таємниці. Незважаючи на те що звіт має рекомендаційний характер, з огляду на його зміст можна зробити висновок, що ці рекомендації суттєво вплинули на формування нової податкової політики Міністерства фінансів. Деякі рекомендації Мінфін уже взяв до уваги, а інші напевно впроваджуватимуть протягом наступних років.
«Звіт технічної місії – це звіт, із яким я працювала щодня протягом двох тижнів, і я його знаю добре. Для нас це було хорошою підмогою на шляху розроблення податкової реформи. Це додатковий погляд, який ми використовували під час її обговорення», – пояснює заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
У результаті низку рекомендацій Фонду вже було втілено в податковій реформі Мінфіну, а ще частина з них реалізовуватиметься протягом 2016 року. «Нещодавно міністр фінансів визначила п’ять основних акцентів, які ми для себе бачимо в KPI цього року. Один із них – завершення податкової реформи», – наголошує Макеєва.
Кінець «спрощенки»
У рекомендаціях Фонду також зазначено, що право на застосування «спрощенки» мають надавати тільки по-справжньому малим платникам податків. Метою цих систем має бути спрощення дотримання законодавства малими підприємствами, які не в змозі виконувати всі вимоги до адміністрування і бухгалтерського обліку, обов’язкові для великих платників податків.
Проте якщо цю норму торік так і не було зафіксовано в законі, то цьогоріч із великою часткою ймовірності її все-таки спробують ввести. «Спрощена система оподаткування має залишитися, але її потрібно модифікувати, щоб не дати великому бізнесу дробитися і використовувати спрощену систему з метою оптимізації та мінімізації податків», – уточнює Макеєва.
Битва з «тінню»
Експерти Міжнародного валютного фонду зазначили, що роботодавцям доводиться оплачувати фальсифіковані рахунки, щоб покрити ту частину зарплат, яку виплачують готівкою. Інструменти, які пропонує Фонд, доволі суперечливі. «Повноваження ДФС з розслідування операцій такого типу компаній [які практикують оптимізацію оподаткування] дуже обмежені через строгість законодавства про банківську таємницю», – йдеться у звіті МВФ.
Хоча такі рекомендації видаються логічними, Фонд майже ігнорує корупційну складову в роботі фіскальної служби. На тлі того, що прем’єр-міністр Арсеній Яценюк визнав: перемогти корупцію в ДФС не вдалося, такі рекомендації Фонду виглядають досить суперечливими.
«Що ж до незареєстрованої частини економіки – основної маси тіньової економіки, тут необхідний підхід, який я називаю підходом «конверсії». Коли конструктивну діяльність у цій сфері потрібно максимально конвертувати у сферу прозорих відносин. Для того щоб ця конверсія відбулася, необхідно відсікати сфери, які сприяють тінізації», – пояснює президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, мова йде насамперед про корупцію, яка перешкоджає реформам і поглинає значну частину необхідних для розвитку ресурсів. І особливо гостро такі перекоси відчуваються у кризовий час.
«Треба менше пити»
Вибіркове взаєморозуміння
У цілому ж рекомендації МВФ типові для кредитора, який нав’язує Україні політику «санації». Великою проблемою залишається те, що українська економіка в нинішніх умовах не спроможна вибратися з рецесії. Податкова система країни, як і раніше, недосконала і жодним чином не сприяє залученню інвестицій. Більше того, поради Фонду часто неактуальні для України, оскільки не враховують корупційних чинників, властивих держструктурам.
«Якщо ми говоримо про боротьбу з тіньовою економікою за рахунок посилення фіскальних процедур, це може суперечити завданням антикризової політики. Антикризова політика в наших умовах – це максимальне стимулювання підприємницької діяльності, зниження витрат її ведення, наскільки це можливо», – вказує Жаліло.
Це можна зробити за допомогою податкового реформування, за рахунок спрощення й автоматизації процедур, зниження суб’єктивізму в податкових процедурах. «На жаль, у запропонованих реформах Мінфіну в комплекті з бюджетом 2016 року їх майже не було», – резюмує експерт.
Олександр Мойсеєнко, Дарія Кравченко, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
