Держбанки хочуть зробити привабливішими за рахунок вливання грошей? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Держбанки хочуть зробити привабливішими за рахунок вливання грошей?

Казна та Політика
355
Мінфін готує збиткові державні банки до продажу. Як це буде проходити і чому стратегія, спрямована на розвиток даних фінансових установ до цього часу не опублікована. Хто винен?
На підставі пропозицій Національного банку і з урахуванням рекомендацій експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків, 27 січня Уряд прийняв рішення про збільшення статутних капіталів двох державних банків – Ощадбанку та Укрексімбанку. На засіданні Уряду було прийнято Постанову “Про збільшення статутного капіталу публічного акціонерного товариства” Державний ощадний банк України “та внесення змін до його Статуту” і “Про збільшення статутного капіталу публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”.
Розміри докапіталізації були визначені за результатами діагностичного обстеження (перегляд якості активів і стрес-тестування), проведеного в минулому році Нацбанком на основі технічного завдання, узгодженого з фахівцями МВФ і Світового банку. Зокрема, статутний капітал Ощадбанку збільшився на 4,96 млрд гривень і складе 34,8 млрд гривень. Укрексімбанк докапіталізовуватимуть на 9,32 млрд гривень, що дозволило наблизити його статутний капітал до 31 млрд гривень.
“Збільшення статутних капіталів державних банків дозволить забезпечити їх подальшу фінансову стійкість, а також створить можливість подальшого залучення фінансового ресурсу з зовнішніх джерел для забезпечення розвитку економіки України”, – вважає Міністерство фінансів.
За останній час державні банки отримали близько 90 млрд гривень в рамках їх докапіталізації. І як показує практика – це ще не кінець грошовим вливанням. Уряд є дуже щедрим акціонером, який вважає, що свіжий капітал в держбанках послужить розвитку економіки і, звичайно ж, збільшить обсяги кредитування.
Однак, в Мінфіні роблять інші ставки – на загальну діяльність роботи державних фінустанов. Наприклад, заступник міністра фінансів Артем Шевальов раніше, та й зараз теж, підтримує ту ж думку: зі зміцненням капітальної бази та подальшим впровадженням високих міжнародних стандартів незалежного корпоративного управління в державних банківських установах буде очікуватися істотне поліпшення фінансових результатів діяльності цих банків уже в середньостроковій перспективі.
Але віз і нині там
Не дивлячись на те, що частка державних банків у банківській системі України складає близько 30%, в НБУ не перестають “дивувати” стабільними рапортами про свої збитки. Про це заявила вчора в. о. заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова. Згідно зі звітом за 3 квартал 2015 року Укрексімбанк заявив, що вийшов зі збитками в розмірі понад 8,3 млрд гривень, а Ощадбанк – понад 5 млрд гривень. Незважаючи на показники минулого року, велика ймовірність, що два банки, на які Уряд покладає надії, знову покаже збиткову динаміку.
“Наявність державних банків дійсно згладжує кредитування економіки, в періоди фінансової нестабільності вони надають фінансову підтримку економіці, коли комерційні структури не в змозі це робити через низку проблем, в тому числі проблем з капіталом”, – зазначила Катерина Рожкова.
Але, якщо подивитися на кредитні портфелі двох найбільших державних банків, то виходить, що в Укрексімбанку, що у Ощадбанку частка гривневого кредитного портфеля значно падала. Ощадбанк в своєму балансі прописав, що кредитний портфель банку дещо знизився, і на момент складання звіту за 3 квартал 2015 року він становив близько 69 млрд гривень. У сумарному вигляді частка валютних кредитів збільшилася на 29,9 млрд гривень з 24, 6 млрд. В Укрексімбанку показники дещо інші: кредитний портфель показав зростання за рахунок збільшення валютних позик – 57, 646 млрд гривень, в попередньому періоді сума становила – 55, 1 млрд гривень, а ось що стосується кредитів в іноземній валюті, то тут звичайно ж показники дещо інші. У 2015 році вони склали 42,9 млрд гривень, попередня сума була набагато менша – 34,5 млрд гривень. Так що поки державі вкрай рано заявляти про відновлення і продовження кредитування.
Багато експертів визнають, що вливання в державні фінансові організації не зупинено. У 2016 році очікується нова хвиля грошового потоку в розмірі до 50 млрд гривень. Причини безперервного вливання коштів в банки можуть бути різні. Одна і основна думка – подальший продаж фінансових установ, адже котирування акцій цих банків будуть рости на біржі, відповідно в очах інвестора банк, що докапіталізований, завжди виглядає привабливіше.
Відповіді в Мінфіні
У міністерстві фінансів раніше озвучувалося вольове рішення про впровадження стратегії розвитку державних банків, яке допоможе їм стати не просто сильними гравцям на ринку, а провідними банківськими агентами країни.
На вчорашньому заході, присвяченому обговоренню майбутнього державних банків, заступник міністра Артем Шевальов зазначив, що проект стратегії, над яким влада “б’ється” вже з літа 2015 року нарешті готовий і чекає свого фінального завершення.
“Документ стратегії розвитку державних банків, на жаль, все ще не вийшов, але він остаточно готовий, його ключові питання, його ключові пріоритети вже чітко визначенні. Чому відбувається така затримка? Вона відбувається в зв’язку з тим, що основні, принципові моменти будуть також вкладені в оновлений меморандум по співпраці з МВФ. Доля стратегічного документа добре демонструє ті складності, з якими ми стикаємося щодня останні два роки економічної кризи”, – зазначив він.
За словами Шевальова, перехід до визначення нових принципів призвів до того, що документ був повністю перероблений у вересні-жовтні минулого року. Зараз же ключовим моментом для держави є питання корпоративного управління державних банків, перехід до принципів прозорості, а також відсторонення банків від повного політичного впливу. Основним результатом від впровадження стратегії стане привабливість банків для потенційних інвесторів.
“Діяльність держбанків повинна бути спрямована на збільшення акціонерної цінності. Зміни створять умови, які будуть цікаві інвесторам. Тут ми переходимо до іншого питання: дана стратегія побудована на тому, що за результатами цих змін міжнародні фінансові організації зможуть зайти в капітал державних банків. Коли це відбудеться? Ми бачимо цей горизонт до кінця 2019 р. можливо це буде більш агресивна стратегія, можливо економічна ситуація буде розвиватися таким чином що інвестори як і раніше зможуть зайти в капітал двох найбільших державних банків”, – додав заступник міністра.
Яка ж доля очікує Укргазбанк? Поки Мінфін проявляє найменший інтерес до подальшої діяльності даного банку, обґрунтовуючи своє ставлення відсутністю пріоритетності в розвитку фінансової установи. Час покаже чи зможе держава перевершити свої очікування і плани з продажу Ощадбанку і Укрексімбанку, і вже потім переключити свою увагу на Укргазбанк.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас