Юрій Ніколаєв: Кроти і ластівки


Юрій Ніколаєв: Кроти і ластівки

Всі, хто пам’ятає казку про Дюймовочку, швидше за все симпатизували ластівці (яка після одужання допомогла казковій героїні полетіти в небо) і не особливо вітали кротів, один з яких захотів одружитися на Дюймовочці з простої і прагматичної причини (вона мало їла). Сліпі кроти рахували гроші (і не особливо замислювалися про навколишній світ), а ластівка літала у хмарах. Перші персонажі цієї казки сьогодні дуже сильно нагадують мені вітчизняні банки.

На дворі 21 століття, причому не найперші його роки. Однак переважна більшість наших банківських відділень (яких дуже багато як в Україні, так і в інших країнах колишнього Радянського Союзу) працює так само, як було п’ять, десять, і навіть двадцять років тому. Простий приклад (і досить банальна для наших днів річ) – наявність електронної черги. Гарантую, що ви зможете знайти термінал, який видасть вам заповітний талончик і підкаже, як багато людей знаходиться в черзі перед вами, щоб оплатити кредит (або обміняти валюту) тільки в одному з десяти банків, розташованих навіть на одній вулиці. Я вже мовчу і про десятки документів, які вам доведеться оформити і підписати з будь-якого нестандартного питання – найстрашніше, що найчастіше менеджер банку не буде знати, як це питання вирішити, і почне переадресовувати вас на «головний офіс», який може опинитися в іншому місті.

Ні, я не скаржуся на те, що вітчизняні банки вже не перший рік обманюють клієнтів на операціях з конвертацією валют (використовуючи свій власний, «комерційний курс», що істотно відрізняється від аналогічного курсу купівлі-продажу валюти в самих відділеннях, не кажучи вже про міжбанківський ринок – з цим ми всі вже звикли жити. Моя претензія до наших банкірів полягає в тому, що більшість з них є дуже нетехнологічними.

Американські, європейські та навіть російські банкіри вже давно прийшли до концепції «банк, куди вам не потрібно приходити». За прикладами далеко ходити не потрібно – багато хто чув про успішного російського підприємця Олега Тинькова, який після пельменів, пива і ресторанів заснував банк «Тінькофф-кредитні системи», і вдало вивів його через кілька років на IPO, продавши 32 відсотка акцій банку більш ніж за 1 млрд доларів. Така висока оцінка активів банку відбулася через те, що у Тинькова не було … жодної філії або відділення. Вся робота з клієнтами велася в Інтернеті – замовити кредитну картку можна було на сайті, доставку картки в зручний для клієнта місце забезпечували кур’єри. Більше того, саме кур’єри були фінальною ланкою у визначенні кредитного ліміту, який встановлювався для користувача картки «ТКС» – так що почати витрачати гроші можна було буквально відразу ж (а поповнити картку клієнти могли в безлічі відділень і банкоматів партнерів компанії Тинькова). Для того, щоб краще визначати платоспроможність своїх клієнтів, банк Тинькова навіть купив спеціальну платформу з ідентифікації поведінкової активності людей в Інтернет. І саме за технологічність цього проекту інвестори і покупці акцій так високо оцінили банк Тинькова.

Якщо ви думаєте, що це якийсь унікальний проект, чи неймовірне ділове чуття Олега Тинькова зробило його таким – то помиляєтеся. Тільки за останні кілька місяців на американському ринку відразу кілька найбільших банків (наприклад, JP Morgan або Regions Finance) оголосили про початок співпраці з онлайн-платформами, які займаються фінансовими операціями виключно в Інтернеті – а один з найвідоміших банків у США Wells Fargo вже п’ять років працює з таким партнером – компанією CAN Capital. При цьому саме в останні півроку топ-менеджмент цієї фірми спостерігає серйозний сплеск інтересу користувачів послуг Wells Fargo до такого онлайновому симбіозу – і збирається розширювати співпрацю з іншими великими банками. І це не тільки північноамериканський тренд. Не випадково один із найвідоміших діячів українського інвестиційного ринку Андрій Колодюк після недавнього Давоського економічного форуму двома словами охарактеризував те, що викликає ключовий інтерес інвесторів з Європи та Америки. «Фінансові технології».

А що ж в Україні? Єдиний відомий мені «банк без відділень», який намагався почати роботу схожим чином, досі не надіслав мені картку, замовлену ще восени 2013 року (!!!), і поки що обмежився невеликим експериментом на ринку одного з невеликих обласних центрів України. Зате довірою українських клієнтів, які не люблять стояти в чергах у банківських філіях і воліють вести роботу зі своїми картками в інтернет або з екрану смартфона щосили користується один з найбільших локальних банків (спеціально не буду називати його назву, тут все і так зрозуміло). І – так, я не дуже великий шанувальник цього банку, однак саме він зробив прорив у технологічній сфері українського фінансового ринку. Завдяки «Приват-24» (вибачте, я не стримав свою обіцянку не називати банківський бренд) українці не тільки отримали можливість активно перекидати гроші один одному з картки на картку, але і в цілому почали набагато частіше користуватися послугами онлайн-банкінгу. Я говорю зараз не про фінансових директорів компаній, а про приватних осіб. Причому проводити будь-які фінансові операції в Інтернеті – з комп’ютера, планшета, телефону або навіть «розумних годинників» – стало настільки просто і буденно, що сайт банку за відвідуваністю займає 11-е місце в Україні, випереджаючи великих рітейлерів, новинні агрегатори, сайти погоди і перегляду фільмів! Ви знаєте хоча б ще один вітчизняний банк, який міг би похвалитися подібним?

І ось тут приходить сумне прозріння. Якщо щось трапиться з «Приватбанком» (думаю, багато хто пам’ятає осінні панічні заклики скоріше знімати всі гроші з рахунків цієї фінансової установи) – і що ж, Україна втратить левову частку своїх технологічних досягнень у фінансовій сфері? Така ситуація сталася минулого тижня в Росії – конкурент банку Тинькова, проект «Рокетбанк», змушений був розіслати своїм клієнтам терміновий лист про проблеми з ліквідністю свого ключового банку-партнера, і рекомендацією переводити якнайшвидше гроші на інші рахунки і картки. Вихід в такій ситуації тільки один – популярних онлайн-платформ в країні повинно бути більше, ніж дві-три (і вже тим більше більше, ніж одна). Усім нам потрібні яскраві стартапи в галузі управління особистими фінансами – такі ластівки, які дозволять використовувати всю потужність «хмар» (cloud infrastracture) для того, щоб вам не доводилося у своєму житті проводити час у черзі чергового банку з минулого.

Юрій Ніколаєв, директор дирекції продажів міжнародного центру інтернет-торгівлі Allbiz

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фінтех і Картки
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua