1206
Андрій Попов: Бюджет на 2016 рік - виживання, а не розвиток
— Казна та Політика
У ніч на 25 грудня 2015 Верховна рада України прийняла державний бюджет на 2016 рік. Документ приймався майже з таким самим поспіхом, що і минулого року (тоді він був прийнятий 29 грудня), і напевно потребує уточнень. В принципі, спікер парламенту України Володимир Гройсман відкрито заявив, що бюджет носить «тактичний» характер, і робота над ним буде продовжена. Можливо, коригування будуть не настільки глобальні, як були у бюджету на 2015 рік, коли через два місяці, у лютому 2015 року, потрібно було практично повне оновлення головного фінансового документа країни. Але невизначеність в макроекономічних показниках, в політичній сфері, в податковому законодавстві зумовлює необхідність перегляду бюджету протягом року.
Проаналізуємо ключові параметри бюджету на 2016 рік.
Доходи бюджету передбачені у розмірі 595, 08 млрд грн., витрати 667,73 млрд грн., граничний дефіцит 83,69 млрд грн. (3,7% ВВП, в 2015 році було 4,1% ВВП). Поступове зниження дефіциту бюджету відповідає вимогам МВФ, що, у свою чергу, є запорукою для продовження фінансування від Фонду.
Відносно зростання ВВП бюджет на 2016 рік дещо реалістичніший, ніж документ минулого року: планується зростання ВВП на 2% (у 2015 план був 5,5%). Враховуючи масштаби падіння економіки в 2014-2015 рр. і дуже низьку базу порівняння, подібне зростання цілком реальне. Але в цілому макроекономічні показники надто оптимістичні. Інфляція прогнозується 12% (для порівняння, в 2015 році інфляція планувалася у розмірі 26,5%, а за фактом склала понад 43%). Враховуючи високу інфляцію в 2015 році (максимальну з моменту введення гривні в 1996), а також наслідки девальвації, реальна інфляція в 2016 складе не менше 20% (і то при збереженні стабільності курсу).
Середньорічний курс гривні до долара Кабмін закладає на рівні 24,1 грн. (бюджет на 2015 рік планувався виходячи з курсу 17 грн. за долар, а за фактом склав 21,8 грн., що практично відповідає змінам до бюджету на 2015 рік, прийнятим у лютому 2015 року). Враховуючи, що в січні 2016 року курс НБУ вже перевищив закладений у бюджеті прогноз, збереження даного рівня середньорічного курсу представляється досить складним завданням. Втім, робити валютні прогнози в Україні – завдання невдячне не тільки для експертів, а й для керівництва країни. Багато чого, якщо не все, залежить від міжнародних донорів. Керівництвом України заявлено, що схвалення бюджету, узгодженого МВФ, відновить надходження коштів від Фонду та інших міжнародних донорів на загальну суму близько $ 5 млрд. Це має зміцнити гривню і утримати курс в рамках закладених орієнтирів.
Головна проблема бюджету на 2016 рік полягає в тому, що при запланованому стабільному курсі і низькому рівні інфляції (відповідно, без включення “друкарського верстата”), і при зростанні ВВП на 2%, планується більш ніж на 15% порівняно з 2015 роком збільшити дохідну частину бюджету (з 516 до 595 млрд. грн.) Такий результат може бути досягнутий за рахунок підвищення фіскального навантаження, що робить зростання ВВП і відновлення економіки України ще менш імовірним. Сумніви викликають і прогнозовані доходи від приватизації у розмірі понад 17 млрд. грн. Програма приватизації зривається рік від року, і поки немає підстав прогнозувати настільки успішну приватизацію на 2016 рік. Швидше за все, для виконання бюджету буде застосований комбінований підхід, і зростання податкового навантаження суміститься з черговим витком інфляції для покриття державних витрат (втім, рекордних значень інфляції 2015 року, швидше за все, вдасться уникнути).
Податкова реформа, яка покликана створити умови для наповнення дохідної частини бюджету, також носить суперечливий характер. З одного боку, уряд знизив ЄСВ, сплачуваний роботодавцем, з 37% до 22% і ПДФО з 20 до 18% (зниження загального навантаження на заробітну плату з 59% до 40% – суттєвий крок, але для виведення зарплат з тіні в умовах України цього все одно недостатньо). Але при цьому збільшено акцизи (не тільки на спиртне і сигарети, а й на бензин), урізані можливості для юридичних осіб працювати за спрощеною схемою оподаткування (знижений рівень доходу з 20 млн. до 5 млн. грн. на рік), а також підвищено податкове навантаження на аграріїв – насамперед, переглянутий спецрежим ПДВ (особливо для виробників зернових та інших технічних культур, які тепер будуть зобов’язані відраховувати державі 85% суми ПДВ, акумулюючи у себе тільки 15%).
У кінцевому рахунку, для збереження статус-кво і ілюзорної фінансової стабільності керівництво України виходить не зі стратегічних міркувань розвитку, а з наявного в її розпорядженні інструментарію, не відрізняючись в цьому від більшості попередників.
Андрій Попов, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
