1166
Маніпуляції як мистецтво недомовок і перекручувань
— Казна та Політика
З моменту призначення Валерії Гонтарєвої на посаду голови Нацбанку навколо неї плететься безліч інтриг і пліток. Зрозуміло, що всі не без гріха, і до роботи регулятора і його керівника можуть бути питання і претензії. Але більшість претензій, що висуваються, не мають під собою жодних підстав і побудовані на чистих домислах, маніпуляціях та перекручуванні фактів.
Розлучення по-доброму – все одно розлучення
Перше, що ніяк не можуть забути Гонтарєвої – її колишню роботу в групі “Інвестиційний капітал Україна” (ICU). Мовляв, користуючись службовим становищем, вона продовжує лобіювати інтереси приватної структури. Але тут варто акцентувати увагу на двох важливих моментах – реальний вихід нинішнього глави НБУ з бізнесу ICU і її відносинах з колишніми компаньйонами. При цьому неодноразово наголошувалось, що компанія ніколи одноосібно не належала Гонтарєвої – вона була одним з трьох основних акціонерів.
Отже, Валерія Гонтарєва вийшла з ICU і залишила посаду голови ради директорів цієї групи 19 червня 2014 року, про що неодноразово повідомлялося. Це легко перевірити. Більш того, нинішній глава НБУ, щоб уникнути конфлікту інтересів, продала свою частку в інвестиційній групі – що зафіксовано в її декларації за 2014 рік.
Тоді за відчуження корпоративних прав та цінних паперів вона заробила 24,2 млн грн. Це була основна частина доходу Гонтарєвої в 2014 році. Враховуючи, що виплати за свою частку в ICU вона буде отримувати траншами протягом п’яти років, близька сума може бути зафіксована і в декларації за 2015 рік – і в цьому не буде ніякої сенсації.
Тоді за відчуження корпоративних прав та цінних паперів вона заробила 24,2 млн грн. Це була основна частина доходу Гонтарєвої в 2014 році. Враховуючи, що виплати за свою частку в ICU вона буде отримувати траншами протягом п’яти років, близька сума може бути зафіксована і в декларації за 2015 рік – і в цьому не буде ніякої сенсації.
При цьому відомо, що компаньйони Валерії Гонтарєвої по бізнесу – Пасенюк і Костянтин Стеценко – сприйняли її перехід на держслужбу без всякого ентузіазму. Було очевидно, що, по-перше, вони втрачають цінного співробітника і, по-друге, з’являються ризики, пов’язані з її призначенням для самої компанії. Постійні звинувачення у різних уявних гріхах на адресу ICU показали, що вони були не так уже неправі.
Та їх риторика щодо колишньої колеги цілком прохолодна. Так, на питання про те, чи візьмуть Стеценко і Пасенюк назад Гонтареву, відповідь звучить так: “У неї різко змінився коло спілкування… Якщо вона прийме рішення повернутися, то їй, як мінімум, з нами буде нецікаво і дрібно”.
Але повернемося на кілька років назад, коли Гонтарєва ще була в ICU і ніхто не вважав її шуби, не звертав уваги ні на угі, ні навіть на зачіску. Власне, чому раптом після призначення її главою НБУ виникла тема шуб? Хіба не може жінка, яка пропрацювала багато років у великому міжнародному банку, а потім у власному бізнесі дозволити собі пару-трійку шуб? Адже на держслужбі вона не працювала.
Тоді ніхто не витрачав час на ці незначні зокрема, але, переважно, на професійні речі. Зокрема, у 2010 році Валерія Гонтарєва була визнана переможцем в номінації “Особистість фондового ринку”, другий раз – у 2012 році. Журнал “Експерт-Україна” назвав її лідером рейтингу “Кращі фінансисти-2012” у номінації “Управління активами. Динамічність” за те, що “у складний для фондового ринку період ICU змогла наростити активи під управлінням на 62%”.
У січні 2014 року газета “Капітал” назвала лідером свого рейтингу “закритий “Інвестиційний Капітал-Фонд Облігацій” (КУА “Інвестиційний капітал Україна”, ICU). Цей фонд за 2013 рік залучив 34 млн грн”.
також Легко перевірити, що за обсягами коштів публічних фондів в управлінні КУА “Інвестиційний капітал Україна”, ICU входить в трійку лідерів вже сім років. А її публічні інвестиційні фонди показують високу прибутковість. Зокрема, журнал “Гроші” ще в вересні 2013 року писав, що “деякі фонди примудрялися заробляти 30-35%, майже як у докризові роки. Інвестиційний Капітал Збалансований “ (ICU, “Інвестиційний капітал Україна”) отримав рекордні 72,15%”.
Пошуки неіснуючої чорної кішки в темній кімнаті
У 2009-2010 роках ICU успішно провела ряд операцій по реструктуризації портфелів публічних і приватних боргів на суму понад 1,7 млрд доларів, за що була визнана провідним агентом з реструктуризації. Міжнародне агентство Thomson Reuters ще в 2013 році включило її в трійку кращих брокерських компаній України. Але недоброзичливці, не дивлячись на ці факти, продовжують розповідати, що бізнес ICU процвітає завдяки його зв’язкам з головою регулятора. Зокрема, мова йде про банк “Авангард”.
Особливо варто пояснити, що “Авангард” – це спеціалізований казначейський банк. Він працює з державними облігаціями – і не приймає депозити фізичних осіб, не видає комерційні кредити, не отримує рефінансування.
Нагадаємо історію банку “Авангард”. Він був зареєстрований НБУ в липні 2013 року. Через три місяці – на початку жовтня того ж року ICU отримала дозвіл Антимонопольного комітету України на придбання банку, а завершила операцію – в січні 2014-го. Статутний капітал банку на той момент складав 120 млн грн.
Тобто, де-факто, банк почав повноцінну роботу тільки в 2014 році. Прибуток за підсумками цього року склала 15,1 млн грн. Хіба це космічні показники?
Або прибуток за перші три квартали поточного року – 19,9 млн грн. Навіть якщо у гривневому еквіваленті на кінець року “Авангард” збільшить свій прибуток, порівняно з 2014 роком, можливо, навіть на 100%. Але де тут мільярдні дивіденди, через які, навіть гіпотетично, має сенс вплутуватися в дивні ігри? Очевидно, що їх тут немає.
А зростання доходів пояснюється дуже просто – професіоналізмом співробітників ICU. Так, міжнародне інформаційне агентство Cbonds неодноразово вручало компанії професійну премію учасників ринку Cbonds Awards за перемогу в номінаціях “Кращий Sales на ринку облігацій України” і “Краща аналітика ринку облігацій”.
Газета “Капітал”, яка у жовтні 2013 року писала про купівлю банку, зазначила, що ICU – “лідер за обсягами угод з облігаціями. Тільки держпаперами у 2012 році компанія наторгувала на суму близько 120 млрд грн”. Згідно з рейтингом Сbonds, за підсумками 2013 року ICU в черговий раз підтвердила лідерство за кількістю укладених на біржовому і позабіржовому ринках угод з ОВДП, збільшивши свою частку ринку за рік з 10,29% до 28,69%.
В інтерв’ю Delo.ua глава біржі ПФТС Ігор Селецький в квітні 2014 р. сказав: “До найбільшим операторам можна віднести не тільки державні банки. Наприклад, частка компанії ICU в деякі періоди становить 30% ринку ОВДП”.
Всі ці заслуги ICU відбулися до призначення Гонтарєвої головою Нацбанку.
Також не мають під собою підстави і звинувачення ICU у фіктивності структури. З відкритих джерел відомо, що входять до групи “Інвестиційний Капітал Україна” (ICU) торговець цінними паперами компанія з управління активами сплатили в 2013 році 5,1 млн грн податків і зборів, а у 2014 році – 6,4 млн грн. І це при штаті близько 30 осіб. Плюс банк “Авангард” за 2014 рік заплатив податків на 12,9 млн грн.
Ланцюжок, що веде в іншу сторону
Але одним з найбільш гучних звинувачень на адресу ICU і, за недоброю традицією, екс-компаньйона ІК Валерії Гонтарєвої, стала історія про продаж ПАТ “БГ Банк” ОВДП вартістю 4,7 млн доларів (61 млн грн) за 8,3 тис. грн. Деякі ЗМІ розповідали, що “космічний навар” на цій угоді отримала ICU – що є найчистішою підміною понять.
Історія виглядає наступним чином. 4 листопада 2014 року менеджмент ПАТ “БГ Банк” продав два пакета ОВДП номіналом 4,7 млн доларів за 8,3 тис. грн ПАТ “Тера-Інвест”.
10 листопада ці облігації по ланцюжку посередників встигли перекочувати в ТОВ “Калина трейд”, яке купило їх за 150 тис. грн. До речі, в ГФС цю компанію вважають “податковою ямою”.
І тільки 13 листопада, на фондовій біржі ICU придбала пакет ОВДП у “Розрахункового центру” (контролюється державою). Тобто, ICU не купувала облігації у ТОВ “Калина трейд” і навіть не підозрювала про його існування. При цьому пакет був куплений за ринковою вартістю 70 млн грн.
до Речі, за ринковою вартістю, як з’ясувалося, ICU купила пакет акцій “Вінницяобленерго”. А історію з тією угодою і неймовірним від неї наваром розкручували по тій же технології, що і у випадку з облігаціями “БГ Банку”.
“Питань до ICU, насправді, немає. Існує ймовірність, що вони могли не знати про походження пакету облігацій… На їх місці могла бути будь-яка інша велика інвесткомпанія або навіть банк. Як повідомляють джерела на фондовому ринку, ідентичний пакет облігацій пропонувався і іншим компаніям”, – писав економіст Дмитро Вербицький.
Він піднімав цілком резонні запитання. Чому ланцюжок операцій не припинив “Розрахунковий центр”? Чому рух пакету ОВДП не заблокувала НКЦПФР, яка отримує оперативну інформацію про кожну операцію на ринку? І чому новий склад НКЦПФР нічого не зробив для залучення до відповідальності компаній-посередників та їх бенефіціарів, які були задіяні в цьому ланцюжку угод? Але відповіді ні на одне з цих питань і по сьогодні немає
Цікаво, що в “БГ Банку”, коли він продав пакет ОВДП, працювала куратор НБУ Валентина Дика. Вона нічого не повідомила керівництву про виведення багатомільйонного пакету облігацій. А незабаром після операції і зовсім звільнилася з Нацбанку.
Також зник у невідомому напрямку і заступник голови правління “БГ Банку” Вадим Дратвер. А разом з ним зник і договір купівлі-продажу ОВДП. Дратвер, зрозуміло, оголошено в розшук. Але, схоже, сьогодні екс-банкір знаходиться поза зоною доступу для вітчизняних правоохоронних органів.
Ось питання, що вимагають серйозної реакції і з боку регулятора ринку цінних паперів, і з боку силовиків. А історії про ICU і Валерію Гонтареву, яку міжнародне банківське співтовариство номінує на звання “Центральний банкір року”, можна розцінювати виключно як чиюсь особисту помсту або бажання насолити всій команді президента Петра Порошенка.
Маніпуляції з власністю – дуже поширене явище. Ось нещодавно колишній голова СБУ в одному зі своїх блогів звинуватив керівництво Нацбанку в “схемний” фінансування за заниженими ставками і тут же повідомив, що банки “Фінансова ініціатива”, “Дельта Банк” і “VAB Банк” мають одного власника. І це чергова брехня у дуже примітивному питанні.
Чи міг колишній глава СБУ не знати, що у цих банків різні власники? Навряд чи. Тим більше, що ця інформація також публічна.
Історія з вартістю кредитів НБУ виглядає наступним чином. Після приходу Валерії Гонтарєвої, у другому півріччі 2014 року і в 2015 році НБУ видає банкам кредити під 19,5-21,5% річних, що відповідало ринкової вартості депозитів.
А в 2010-2013 роках ставки варіювалися в межах 9,5-11,5% річних і були істотно нижче ринкових депозитних ставок. І навіть ще в кінці другого кварталу 2014 року колишнє керівництво НБУ видавав кредити під 10% річних, що було явно занижена. Адже ринкова вартість гривневих депозитів, основного джерела фінансування, в той час знаходилася в діапазоні 19-22%.
Постійно йдуть маніпуляції і з об’ємом рефінансування. У тому ж блозі колишній глава СБУ написав, що обсяг рефінансування в 2014 році склав 222 млрд грн. Однак цю суму він включив навіть кредити, які видавалися банкам на один день і точно були погашені. А це 95 млрд грн.
Хоча вже в наступному абзаці автор сам собі суперечить, вказуючи, що все банкам, за його словами, “на прощання” було видано понад 26 млрд грн, що становить 23% від усього обсягу рефінансування”. Тобто, ніяк не виходить сума в 222 млрд грн.
А на початку грудня з’явилася інформація, що Нацбанк вирішив скоротити свій штат юристів, щоб передати їх функції на аутсорсинг приватної юрфірмі. І це замовлення має отримати компанія, близька до ICU та Валерії Гонтарєвої. Але в самому Нацбанку повідомили, що такий тендер не проводили і не проводитимуть, а інформація про передачу юридичного супроводу НБУ на аутсорсинг – недостовірна.
Керівник юркомпанії (однофамілець одного із співвласників ICU), яка, нібито, могла отримати замовлення від НБУ, в той же день написав автору, що НБУ не працює і працювати не буде, оскільки їх ключовим клієнтом є один з банків. А про тендері він нічого не чув і вже точно не приймає в ньому участь.
Павло Круглов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
