Гарантії в борг: на банківському ринку України настала «ера ФГВ» — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гарантії в борг: на банківському ринку України настала «ера ФГВ»

Казна та Політика
539
На банківському ринку України зміцнився новий державний гравець, що впливає на події в системі. Ним став «регулятор неплатоспроможних банків» – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
Гарантована сума за цими 63 неплатоспроможними банками, отриманими фондом у 2014–2015 роках, – понад 71,7 млрд гривень, або 27% від усієї суми гарантій за вкладами у країні. Найбільші виплати з цих грошей припадають на банки «Надра», «Фінансова ініціатива», «Імексбанк», «Дельта Банк», «Фінанси та Кредит», VAB Bank. А сама ситуація з масовим виведенням гравців із ринку була настільки нетиповою, що її не передбачали навіть нормативні документи.
Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» припускав, що фонд зобов’язаний підтримувати фінансову стабільність на рівні, не нижчому за 2,5% від гарантованої суми депозитів у системі. Ці кошти акумулювалися фондом із внесків самих банків – учасників системи гарантування вкладів фізичних осіб. На початок 2014 року кошти Фонду гарантування становили 7,29 млрд гривень, що мало з лишком забезпечити виведення з ринку банків: на той момент 2,5% від гарантованої суми депозитів у системі становили приблизно 6,15 млрд гривень.
Оскільки реальні цифри внаслідок зачистки системи вже на порядок перевищують суму, яку мав у своєму розпорядженні ФГВФО, допомогу із забезпеченням ліквідності відомства надали міжнародні донори, зокрема Світовий банк, який виділив фонду $0,5 млрд. Цей кредит оформлено на 16 років, і повертати його буде Кабінет міністрів. Також понад 14 млрд гривень у 2014-му ФГВФО позичив у НБУ та уряду. У підсумку істотна частина виплат людям, постраждалим від банкрутства банків, компенсується за рахунок українських платників податків.
Заступник глави ФГВФО Андрій Кияк пояснює, що, оскільки продажі активів тільки почалися, інших джерел, окрім позикових коштів, для ефективної роботи наразі немає. «Ми формуємо свій бюджет на витрати. Вихід фонду на окупність буде можливий тоді, коли у країні наступить стабільність. Як це було раніше, коли відомство працювало за рахунок внесків банків», – говорить Кияк.
Водночас фонд стикається з кількома проблемами. Перша – стан банків, що потрапили у ФГВФО. Банкіри неодноразово розповідали Forbes, що тимчасова адміністрація часто заходить у банк, з якого вже виведено кошти, а сама установа доведена до банкрутства. З 372 млрд гривень активів банків під управлінням ФГВФО 294 млрд гривень припадають на кредитний портфель неплатоспроможних установ. Вагома частина цих грошей – іпотека, і далеко не всі кредити погашаються вчасно. «У разі прострочення кредиту в 90 днів із боргом ще можна працювати. У разі прострочення у 180 днів – працювати важко. Якщо борг не платять рік – то шукати боржника, найімовірніше, вже немає сенсу», – зазначає один із банкірів.
Друга проблема в роботі ФГВФО – повернення активів неплатоспроможних банків. Частину грошей із проблемних установ було виведено різними шляхами за кордон. Йдеться про сотні мільйонів доларів. Однак повернути кошти з таких юрисдикцій, як Австрія, Ліхтенштейн або Люксембург, поки не вдається.
Третя проблема – так зване дроблення депозитів. Нагадаємо, що сума гарантування за вкладами становить 200 000 гривень. Власники внесків, що перевищують це значення, переписували частину депозитів на родичів і друзів, щоб компенсувати всю суму вкладу. Не гребували схемою і юрособи, депозити яких під гарантії держави не підпадають. Вони розписували вклади на громадян у межах 200 000 гривень на людину, у такий спосіб збільшуючи навантаження на фонд. І якщо дроблення вкладів фізичних осіб залишається на совісті топ-менеджерів банку, то за дроблення вкладів юрособи фонд подає в силові структури заяву про порушення кримінальної справи.
«Коли фонд заходить у банк, виявляється, що банк – порожній. Це відбувається тому, що 25 років усі бізнесмени мали справу з рейдерськими атаками, у країні відбулося вісім переділів власності. Структура власності вибудувана так, що всі гроші опиняються виписаними на компанії-пустушки», – констатує фінансовий експерт Анатолій Дроб’язко. Отже, за його словами, повернути кошти, виведені з неплатоспроможних банків, не можна – як не вдалося досі повернути в Україну виведені кошти екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Однак можна спробувати зробити роботу самого фонду більш оперативною, адже на ринку досить інвесторів, зацікавлених у купівлі активів проблемних банків.
Якраз зараз проходить реформування структури ФГВФО, щоб зробити роботу організації більш ефективною. «Ми формуємо консолідований офіс, єдиний центр із продажу активів неплатоспроможних банків, метою роботи якого буде прискорення продажів і повернення позикових грошей», – зазначає Кияк. Очолити консолідований офіс може фінансовий аналітик Юлія Берещенко, котра раніше працювала в ING Bank, з якого вийшли голова Нацбанку Валерія Гонтарева і її перший заступник Олександр Писарук. Також серед претендентів на нову посаду – експерт ФГВФО Андрій Шевченко. Метою цих змін є ефективніший продаж активів, що перебувають в управлінні фонду.
Також важливо перестрахуватися від повторення в майбутньому схем із псевдобанкрутства фінустанов. «Для ефективної роботи банківської системи у країні потрібен реєстр боржників – чорний список, люди з якого не зможуть отримати доступ до кредитних ресурсів», – резюмує Дроб’язко.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас