Заплуталися в мережах: 6 обленерго збираються працювати за новою методологією — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Заплуталися в мережах: 6 обленерго збираються працювати за новою методологією

Енергетика
400
Черговий столичний «майдан», цього разу – тарифний, на початку тижня згорнув свою діяльність під стінами Кабміну. Акція, ініційована політсилою Олега Ляшка і на старті заявлена як безстрокова, завершилася відразу ж після другого туру місцевих виборів. Прагнення за будь-яку ціну добиватися перегляду «комунальних» тарифів і здешевлення енергоресурсів потьмяніло – за офіційною версією – на тлі раптової появи терористичної загрози. «Тарифне» питання, тим часом, з порядку денного як споживачів, так і енергопостачальників нікуди не зникло. При цьому останні намагаються «зайти в інші двері» – не знижуючи цін, підвищити якість. Щоправда, не скрізь і не відразу.
Так, З 1 січня 2016 року перші шість обленерго перейдуть на стимулююче тарифоутворення (RAB-метод). Нововведення суттєво не позначиться на роздрібній ціні електроенергії для споживачів. Зокрема, тарифи на передачу електрики по різних компаніях зростуть на 50-80% при їх нинішній середній частці у структурі роздрібного тарифу 5,6%. Взамін енергопостачальники обіцяють своїм абонентам підвищення якості електропостачання. Щоправда, відчути покращення споживачі зможуть не раніше, ніж через три роки.
Найважливіша реформа
Президент Енергетичної асоціації України Василь Котко вважає перехід до стимулюючого тарифоутворення для обленерго тією реформою, яка за ступенем важливості не поступається реформі енергоринку. З думкою експерта в чомусь можна погодитися. Якщо реформа енергоринку переслідує мету впровадження конкурентних ціностримувальних механізмів для виробників електрики в особі генеруючих компаній, то RAB-метод, або в просторіччі RAB-регулювання, яке буде застосовуватися для природних монополістів обленерго, націлене на підвищення якості та надійності електропостачання. Йдеться, насамперед, про мінімізацію відключень за кількістю і тривалістю, ефективне сервісне обслуговування абонентів, а також про швидкість і простоту підключень нових споживачів до мережі.
Так сталося, що в Україні сфера передання електроенергії довго фінансувалася за залишковим принципом. В умовах занижених соціальних тарифів на кіловат-годину для населення, а також неплатежів на енергоринку, будь-який уряд вбачав своєї першочерговим завданням задоволення фінансових потреб генерації.
На фоні тривалого зростання тарифів на електроенергію генеруючих компаній частка вартості послуг енергопостачальників у структурі роздрібної ціни кіловата станом на серпень 2015 року знизилася в середньому до 5,6%, в той час як у європейських країнах вона досягає 30-40%
Електростанціям, щоб виробляти електрику, потрібно закуповувати паливо, виконувати поточні ремонти, а також реалізовувати невідкладні модернізаційні програми, зокрема, щодо продовження експлуатаційного ресурсу тих же атомних енергоблоків.
Що стосується електромережної інфраструктури, на неї уваги особливо ніхто не звертав. Як правило, більш-менш серйозні інвестиції в обласні мережі вкладали в рамках виконання проектів державної значимості, як то підготовка до футбольного чемпіонату ЄВРО-2012 або розширення пропускної потужності мереж з метою підключення відновлюваних джерел електроенергії (ВДЕ).
У 2015 році загальний розмір інвестиційних програм усіх енергопостачальних компаній країни складає близько 2,5 млрд грн при річній потребі 7 млрд грн відповідно до проекту Енергетичної стратегії України. Для порівняння: в 2014 році загальна вартість електроенергії, відпущеної з оптового ринку енергопостачальним компаніям (без урахування вартості їх послуг) склала 112 млрд грн. У 2015 році ця цифра зросте.
На фоні тривалого зростання тарифів на електроенергію генеруючих компаній частка вартості послуг енергопостачальників у структурі роздрібної ціни кіловата станом на серпень 2015 року знизилася в середньому до 5,6%, в той час як у європейських країнах вона досягає 30-40%. Наслідком подібного перекосу в Україні є зношування електромереж, особливо напругою 0,4-10 кВ, а також 172-е місце країни в загальному рейтингу Світового банку Doing Business-100 за 2014 рік у частині отримання електроенергії.
Права і відповідальність
У тому, що з електромережами уже час щось робити, впевнені всі українські експерти без винятку. Питання тільки, як?
Було б економічно нерозумно підвищувати тарифи на передачу електроенергії за діючою сьогодні для обленерго методикою ціноутворення «витрати плюс», коли НКРЕКУ щороку затверджує постатейно всі витрати і рентабельність енергопостачальника. При подібній моделі монополіст зацікавлений у роздуванні витрат і інвестиційних програм, проте сама ефективність вкладення інвестицій його цікавить в останню чергу. Самі ж відносини обленерго з регулятором мають виключно антагоністичний характер. Якщо НКРЕКУ зацікавлене максимально зменшити витратну частину монополіста, то постачальник прагне її максимально збільшити.
«При збереженні принципу «витрати плюс» ми матимемо нескінченне зростання тарифу і тривалу деградацію електромереж, оскільки основні фонди оновлюватися не будуть. Це тупиковий шлях», – вважає Котко.
Тому ще в 2013 році регулятори підготували необхідну нормативну базу для переходу обленерго на стимулюючий принцип ціноутворення, який активно впроваджувався в європейських країнах у дев’яності й нульові роки (вперше застосований у Великобританії ще в 1989 році). Однак два роки тому впровадити плановане RAB-регулювання на практиці не вдалося через дію мораторію на підвищення тарифів для енергомонополіста, введеного екс-прем’єром Миколою Азаровим.
Друга спроба, зроблена НКРЕКУ вже в нинішньому році, судячи з усього, повинна виявитися успішною. 12 жовтня вступили в дію відповідні постанови Нацкомісії №2561 і 2562 про нову методологію стимулюючого регулювання, а перші шість обленерго вже подали заявки на перехід на RAB-регулювання з 1 січня 2016 року. Це компанії «Київенерго», «Вінниця-», «Дніпро-», «Кіровоград-», «Львів-», «Прикарпаттяобленерго», які представляють собою відразу чотири групи приватних власників: ДТЕК Ріната Ахметова, «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина, «Укренергоконсалтинг» Григорія та Ігоря Суркісів, а також групу так званих «словаків».
Для можливості переходу на RAB-регулювання обленерго має забезпечити 100-відсоткові розрахунки з держпідприємством «Енергоринок» або реструктуризацію боргів, провести переоцінку активів і отримати позитивну рецензію Фонду держмайна. Поки що до старту готові тільки шість обленерго. Очікується, що з 1 січня 2017 року кількість користувачів нової методології зросте ще на 22 компанії.
Нова методологія передбачає переоцінку необоротних фондів енергокомпанії зі встановленням 5%-ої ставки прибутковості на стару базу активів і 14,79% – на нову. Ставки прибутковості встановлюються спочатку на три роки з подальшим можливим переходом на 5-річний цикл. Таким чином, обленерго отримує можливість довгострокового інвестиційного планування, у компанії виникає зацікавленість як в оновленні необоротних активів, так і в економії коштів.
«Обленерго матимуть можливість самостійно визначати вектор витрат, що підвищить ефективність роботи компанії. Тобто модернізація мереж буде відбуватися не тільки на ділянках мережі, які раніше затверджувалися НКРЕКУ в інвестпрограму, але й там, де обленерго бачать у цьому найбільшу потребу з боку споживачів», – повідомили Forbes у прес-службі «ДТЕК Енерго».
При цьому енергопостачальники повинні вкладати в інвестиційні програми в обов’язковому порядку не менше 50% одержуваного прибутку. Для того, щоб монополісти витрачали гроші ефективно і за призначенням, НКРЕКУ також виставляє їм зустрічні вимоги щодо зниження нормативних втрат, скорочення кількості й тривалості відключень, покращення якості обслуговування абонентів. Вимоги доводять до кожної компанії у вигляді обов’язкових для виконання нормативів, які будуть встановлюватися на кожен рік.
Наприклад, скорочення нормативних втрат на другому класі напруги в першому, 2016 році, має скласти 3,5%. Якщо обленерго не виконує нормативи НКРЕКУ, до нього будуть застосовуватися штрафи в розмірі до 5% річного доходу. Для «Дніпробленерго» загальний розмір таких штрафів може скласти до 60 млн гривень на рік.
Ціна і терміни
За словами екс-члена НКРЕКУ Андрія Геруса, перехід усіх енергопостачальних компаній на RAB-регулювання обійдеться споживачам додатково у щорічних 12-15 млрд грн. Не відкидаючи необхідності переходу до нової методології, пан Герус, разом з тим, вважає 5-відсоткову ставку доходу на стару базу активів високою і передчасною. На його думку, підвищення тарифів на передачу електрики повинно супроводжуватися підвищенням прозорості роботи енергомонополіста, зокрема, за допомогою переходу на тендери на електронній системі ProZorro.
У НКРЕКУ у відповідь заявляють, що 5-відсоткова ставка прибутковості і без того є найнижчою в Європі. Приміром, у Словаччині цей показник дорівнює 6,04%, у Франції – 7,25%, Польщі – 8,95%, Греції – 11%. При цьому в Європі, на відміну від України, енергопостачальники мають можливість залучати банківські кредити за ставкою 2-3% і працюють в умовах 1-2% річної інфляції.
Самі обленерго зі звинуваченнями на їхню адресу щодо непрозорої роботи та отримання тіньових доходів, звичайно ж, не погоджуються. «Вся фінансова діяльність будь-якого обленерго, незалежно від того, хто володіє ним – держава чи приватний власник – контролюється держрегулятором. НКРЕКУ в обов’язковому порядку погоджує вартість усіх додаткових видів послуг, які надають обленерго споживачам. Частка додаткових коштів у загальній вартості товарної продукції обленерго не перевищує 0,5%», – відповіли у прес-службі «ДТЕК Енерго».
За оцінками експертів, Україна при переході на RAB-регулювання зможе досягти європейських стандартів якості енергопостачання через 15 років – це найбільш реальний термін. «Перехід на стимулююче регулювання – це стрес для технічних дирекцій наших компаній і великий плюс для споживача. Споживачі зможуть досить швидко відчути на собі позитивні зміни, принаймні, наприкінці першого 3-річного періоду це відбудеться», – повідомили Forbes в ТОВ «Укренергоконсалтинг» – компанії, яка здійснює консалтинговий супровід «Львів-» і «Прикарпаттяобленерго».
Ставку прибутковості в 5% в «Укренергоконсалтинг» вважають достатньою, зважаючи на те, що за довгі роки деградації електромережевого господарства обленерго розгубили будівельно-монтажний і кадровий потенціал.
Ще одним плюсом від переходу на RAB-регулювання експерти називають ліквідацію системи єдиного двоставкового тарифу для промспоживачів, а також прискорення процесу підключення до мережі нових абонентів.
При цьому не слід забувати, що обленерго завжди залишатимуться природними монополістами, і для ефективного впровадження RAB-методу слід якнайшвидше створити в Україні повноцінний незалежний регуляторний орган в особі НКРЕКУ.
Олег Кільницький
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас