1401
Деполітизація держбанків: Наскільки це реально
— Казна та Політика
Українські держбанки пообіцяли позбавити від політичної залежності: на 100% державні в нашій країні два банки — Ощадбанк і Укрексімбанк, і 94,95% акцій належить Мінфіну в Укргазбанку.
Заступник міністра фінансів Артем Шевальов повідомив про плани влади щодо реформування системи корпоративного управління в Укрексімбанку та Ощадбанку. Визнавши, що держава досі була «не найкращим менеджером» своїх фінустанов, він пообіцяв структурам політичну незалежність. Хоча і в міру. Влада повністю не відмовляється від впливу на операційну діяльність своїх банків, але робить процес більш контрольованим.
Чиновники прийшли до того, про що фінансисти говорили вже давно. «Дійсно, держава є не надто ефективним власником активів, у тому числі й банківських. Якщо мислити стратегічно, то держава скоріше має створювати правила гри для всіх учасників ринку, а не бути його активним гравцем», — зазначив колишній заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак. Хоча і зазначив, що під час кризової лихоманки в країні, наявність держави в акціонерах кількох великих банків, «створює додатковий рівень комфорту і довіри серед вкладників і бізнесу».
Ось тільки користуватися своїми конкурентними перевагами державним банкірам помітно складніше, ніж їхнім комерційним колегам. Кабмін більш бюрократичний у прийнятті рішень і часом керується політичними мотивами, а не економічними. Оскільки, головним чином, розглядає свої фінустанови як грошовий мішок для фінансування державних компаній. У ці моменти в уряді не думають про держбанки як про структури для заробляння грошей — як це роблять власники приватних банків.
«Наприклад, в держбанках зазвичай низький рівень автоматизації процесів, оскільки рутинні дії виконує надлишковий персонал. Але персонал не скорочують із соціальних мотивів», — навела приклад аналітик ІК «Адамант Капітал» Інна Звягінцева.
Фінансисти позитивно оцінили ідею про корпоративне реформування держбанків. Перше, чого від неї чекають — це повної відмови від наказного кредитування за урядовою вказівкою. Акціонер банку — держава та її керівництво — повинні мати рівні права і спільно приймати рішення.
«Прикладом невдалого управління держбанками може бути, наприклад надмірне захоплення кредитуванням держкомпаній, що відбувається з серйозним порушенням принципів ризик-менеджменту. Як у випадку з кредитуванням «Нафтогазу» Ощадбанком», — сказав генеральний директор Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Станіслав Дубко.
Щоб змінити правила управління держбанками, в першу чергу, необхідно реформувати підхід до складу і формування їхніх наглядових рад. Зараз вони комплектуються за квотним принципом: однакову кількість членів наглядової ради призначає Кабмін, Президент і Верховна Рада.
«Процес призначення/відкликання членів органів управління зараз надто ускладнений і неоперативний. Так, наприклад, в Укрексімбанку тільки навесні 2015 р. були замінені члени наглядової ради за квотою Кабміну. До цього моменту НР практично не мала можливості приймати рішення у зв’язку з закінченням терміну повноважень його членів», — розповіла нам партнер Investor Relations Agency Оксана Параскева. І помітила, що квота Верховної Ради в складі наглядової ради Укрексімбанку не заповнена і донині. Аналогічна ситуація і в Ощадбанку. «До складу його наглядової ради і донині входять члени з терміном повноважень (4 з 14), однак ніяких змін не відбувається», — підкреслила Параскева.
Через неповноцінну роботу наглядових рад держбанки, на думку Станіслава Шлапака, далекі від практики прийняття своєчасних, необхідних менеджменту для впровадження тих чи інших комерційних прийомів і стратегій.
Від урядових реформаторів чекають не тільки функціонального реформування наглядових рад, але й залучення в них професійних менеджерів.
Наступним кроком має стати переведення держбанків на регулярний зовнішній аудит. Особливі державні перевірки, як зазначають фінансисти, не є заміною незалежного аудиту.
В майбутньому держава може і зовсім вийти з капіталу цих фінустанов. Як зазначає Станіслав Шлапак, наприклад, ЄБРР, МВФ і Світовий банк завжди виступали противниками присутності держави в українських банківських активах.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
