309
Приватизація по-новому: спроба номер два
— Казна та Політика
Влада перенесла розпродаж ласих шматочків держвласності на 2016 рік. Але заморожений військовий конфлікт на Донбасі, складна ситуація в економіці, корупція у вищих ешелонах влади можуть вкотре не дати провести успішну приватизацію в Україні.
Після провального 2014 року, 2015-ий, за планами влади, повинен був стати роком успішної приватизації. Переформатований після парламентських виборів Кабінет міністрів заново затвердив на продаж список з 164 об’єктів, куди увійшли і залишилися в держвласності ласі шматочки – Одеський припортовий завод, «Центренерго», «Сумихімпром», ряд підприємств теплової генерації і обленерго.
Повноцінного керівника, нарешті, придбав і Фонд держмайна – відомство, яке, власне, і відповідає за приватизацію в країні. У травні Верховна Рада призначила головою ФДМ Ігоря Білоуса.
З того моменту він регулярно повідомляв про терміни проведення приватизації. Більшість об’єктів ФДМ мав виставити на продаж у другій половині року – у вересні-грудні. Приміром, у вересні ФДМ розраховував продати 70% акцій «Миколаївобленерго», 70% акцій «Хмельницькобленерго», у жовтні – 65% акцій «Харківобленерго», у листопаді – 94,6% акцій Одеського припортового заводу; у грудні – 94,9% акцій «Сумихімпрому».
Але вже зрозуміло, що цим планам не судилося збутися. Із запланованих 17 млрд грн до бюджету за 9 місяців надійшло трохи більше 127 млн грн. І прориву вже не буде. Якщо до кінця року продадуть «Президент-готель», то ще 330 млн грн надійдуть у казну.
Але вже зрозуміло, що цим планам не судилося збутися. Із запланованих 17 млрд грн до бюджету за 9 місяців надійшло трохи більше 127 млн грн. І прориву вже не буде. Якщо до кінця року продадуть «Президент-готель», то ще 330 млн грн надійдуть у казну.
Продаж ОПЗ: і хочеться, і колеться
У 2015 році уряд дуже сильно хотів «вистрілити» вдалим продажем Одеського припортового, сподіваючись отримати до бюджету майже 1 млрд доларів за цей стратегічний об’єкт. Власне, це повинно було стати «нульовим кілометром» для великої приватизації в Україні. І тільки потім ФДМ збирався приватизувати обленерго і ТЕЦ
Спочатку Кабмін планував продати в середині літа 5% акцій ОПЗ на біржі, а інші 90% акцій – восени. Однак чим ближче ставала дата продажу на біржі, тим жорсткіше велася дискусія – чи зможе 5% -а продаж в існуючих українських реаліях визначити ринкову вартість акцій ОПЗ?
Як зазначив президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв Олексій Кий, це можна було б робити, якби в Україні був розвинений фондовий ринок, і було б достатня кількість потенційних покупців
Як зазначив президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв Олексій Кий, це можна було б робити, якби в Україні був розвинений фондовий ринок, і було б достатня кількість потенційних покупців
У нашому випадку, при покупці на біржі пакета акцій, існує можливість знизити загальну вартість активу і потім купити його «за копійки», так як покупців не дуже багато, та й робота бірж викликає сумнів. Тому уряд з ініціативи прем’єра в останній момент скасував продаж 5% акцій ОПЗ на біржі «Перспектива» і доручив ФДМ розробити закон, що дозволяє продаж акцій ОПЗ цілком, без попереднього виставлення 5% пакета на біржі.
ФДМ відповідний законопроект розробив, але у Верховній Раді не вистачило голосів для його прийняття. До кінця літа стало зрозуміло – ОПЗ в 2015 році успішно не продати. А абияк і дешевше – занадто небезпечно.
Довелося зміщувати терміни на перший квартал 2016 року. Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус заявив, що ОПЗ цікавляться понад 10 потенційних іноземних покупців. А щоб ще більше підняти ставки, був найнятий радник з приватизації – швейцарський банк UBS.
Щоправда, екс-глава ФДМ Олександр Бондар сумнівається, що закордонний радник зможе підготувати ОПЗ до приватизації в настільки рекордні терміни. «Інвестиційний банк буде тільки кілька років готувати завод до приватизації, так як вони по-іншому не можуть працювати», – додав екс-голова фонду.
«Центренерго»: сутичка тільки починається
Якщо за ОПЗ йдуть в більшій частині кулуарні битви, то процес підготовки до приватизації однієї з енергогенеруючих компаній – «Центренерго» супроводжується чи не відкритим протистоянням між двома відомствами: Фондом держмайна та Міністерством енергетики та вугільної промисловості.
Приміром, ФДМ з весни не може виконати доручення прем’єра: отримати в своє розпорядження 78,3% пакет акцій «Центренерго». А все тому, що Міненерговугілля, в чиєму підпорядкуванні перебуває компанія, не хоче передавати ці акції.
«Ось коли з’явиться покупець, тоді й передамо», – не раз заявляв міністр енергетики Володимир Демчишин, призначений в уряд за квотою пропрезидентської партії «ББЖ-Солідарність».
«Ось коли з’явиться покупець, тоді й передамо», – не раз заявляв міністр енергетики Володимир Демчишин, призначений в уряд за квотою пропрезидентської партії «ББЖ-Солідарність».
Міністр не передав акції “Центренерго” в розпорядження ФДМ навіть тоді, коли прем’єр, після чергової поїздки за кордон, голосно заявив – покупець є. Підприємством цікавиться французький енергетичний гігант «Газ де Франс». «Не вигідно приватизувати компанію, яка дозволяє заробити мільйони. І, може, потай хтось сподівається, що наступного року «Газ де Франс» (один з потенційних покупців «Центренерго» – УНІАН) махне рукою і буде можливість приватизувати «Центренерго» задешево », – заявив фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, пояснивши, таким чином, що відбувається.
Тим часом, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський вважає, що боротьба за «Центренерго» виїденого яйця не варта.
«Актив – неліквідний в нинішніх умовах. А продавати його, це означає – розпродаж за залишковою вартістю », – зазначив він.
У ФДМ не приховують: на вартість «Центренерго» дійсно впливає наявність контрактів на постачання вугілля. Нормальною ціною підприємства у Фонді вважають 300-400 млн грн. Але якщо не буде проблем з поставками вугілля, то вартість об’єкта може зрости до 1 млрд грн.
На тлі боротьби за ОПЗ і «Центренерго», перспектива продажу блокуючих пакетів акцій у кількох обленерго і зовсім виглядає туманною.
Як прокурори можуть зривати приватизацію
Незважаючи на суцільні невдачі, у ФДМ не сиділи склавши руки. До продажу підготували перебуває на грані банкрутства столичне підприємство – «НДІ електромеханічних приладів». Наприкінці вересня ФДМ продав 94,4% акцій інституту компанії «Вентиляційні системи» за 16 млн грн при первісної вартості 15 млн грн. Однак через пару днів шум піднявся неймовірний. Спочатку головний військовий прокурор Анатолій Матіос на своїй сторінці в Facebook звинуватив керівництво ФДМ у вчиненні злочину, зазначивши, що при продажі вартість підприємства була занижена в кілька разів. «Тільки 7 га землі у Святошинському районі Києва стоять 122 млн гривень», – написав Матіос.
Потім прокурор заявив, що ФДМ і зовсім не повинно було продавати НДІ, оскільки підприємство є виробником засобів супутникового зв’язку військового призначення та компонентів для протитанкових ракет «Стугна».
Пізніше прокуратура, порушивши кримінальну справу за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що заподіяло тяжкі наслідки), підключила суд і добилася арешту на проданий пакет акцій.
ФДМ терміново довелося ставати в оборону. Білоус, приміром, зазначив, що землю, на якій знаходиться підприємство, фонд не продавав, так як вона – в муніципальній власності міста Києва.
ФДМ терміново довелося ставати в оборону. Білоус, приміром, зазначив, що землю, на якій знаходиться підприємство, фонд не продавав, так як вона – в муніципальній власності міста Києва.
Крім того, у фонді зазначили, що у «НДІ електромеханічних приладів» близько 9 млн грн боргів і заганяли його в такі борги для подальшої тіньової приватизації.
Напрошується вельми логічне запитання – чому прокуратура своєчасно не відреагувала на те, що стратегічне підприємство потрапило до приватизаційного списку?
Адже такі непрогнозовані шарахання з боку в бік силових структур можуть остаточно добити інвестиційний клімат в країні і поставити хрест на спробах залучити зарубіжних інвесторів.
Це не кажучи вже про те, що при існуючому замороженому конфлікті на Донбасі, слабо відновлюється економіці залучити іноземних інвесторів, а саме на них робить ставку уряд, буде апріорі важко.
Напрошується вельми логічне запитання – чому прокуратура своєчасно не відреагувала на те, що стратегічне підприємство потрапило до приватизаційного списку?
Адже такі непрогнозовані шарахання з боку в бік силових структур можуть остаточно добити інвестиційний клімат в країні і поставити хрест на спробах залучити зарубіжних інвесторів.
Це не кажучи вже про те, що при існуючому замороженому конфлікті на Донбасі, слабо відновлюється економіці залучити іноземних інвесторів, а саме на них робить ставку уряд, буде апріорі важко.
Владі належить приймати дуже складне рішення: або наповнити бюджет шляхом приватизації, або привести стратегічного іноземного інвестора, зробивши наголос на подальшому розвитку об’єктів приватизації, впровадженні іноземного менеджменту, додаткові інвестиції та створення робочих місць. «Ціна не важлива – важливо запустити процес приватизації, щоб показати західним інвесторам реальні дії», – резюмував Сергій Фурса.
Віталій Чуйко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
