1153
Державні борги перед бізнесом. Вексель чи облігація?
— Казна та Політика
Кабмін розширює лінійку фінансових інструментів. Уряд збирається запустити цільові казначейські векселі – для погашення боргів держави за судовими рішеннями. У тому числі за рішеннями Європейського суду з прав людини.
Принцип повернення боргів наступний – до 10% заборгованості планується повернути за рахунок грошей з бюджету, а на решту суми випустити новий вид казначейських векселів.
Згідно закону про держбюджет погашати планується борги, які накопичилися станом на 1 січня 2015 року, у розмірі 7,5 млрд гривень.
Дотепер виконувати букву закону Кабмін не поспішав. Протягом року борги не поверталися – ні за допомогою будь-яких паперів, ні “живими” грошима. Більше того зобов’язання держави продовжували накопичуватися.
Станом на червень 2015 року загальний розмір простроченої заборгованості за рішеннями судів, гарантованих державою, перевищив 560 млн гривень.
Рік добігає кінця, а уряд тільки недавно розробив порядок і умови реструктуризації цієї заборгованості.
Виверт з держборгом
За офіційною версією, емісія відповідних цінних паперів дозволить державі погасити свої борги за судовими рішеннями. На практиці – вона розтягне цей процес на роки.
Вид нових паперів теж обраний не випадково – їх випуск не відіб’ється на розмірі держборгу.
“На відміну від ОВДП ці папери не включатимуться до державний борг. Адже 7,5 млрд гривень це суттєвий показник”, – пояснює старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.
Зараз уряд завершує юридичне оформлення реструктуризації держборгу, за підсумками якої він скоротиться. Вибір векселів замість ОВДП – штучна спроба не допустити його збільшення.
Якими будуть основні параметри і умови випуску цих паперів?
Cрок звернення – до семи років з можливістю відстрочки платежів на два роки.
Сума погашення заборгованості за рахунок бюджетних коштів розраховується наступним чином:
10% – якщо сума заборгованості до 200 тис. гривень.
7% – якщо розмір боргу від 200 тис. грн до 2 млн гривень.
5% – якщо сума заборгованості від 2 млн грн до 20 млн гривень.
3% – якщо держава заборгувала понад 20 млн гривень.
Суми заборгованості у валюті розраховуються в гривні за офіційним курсом на дату подання стягувачем заяви про погашення боргу.
Реєстри боргів за рішеннями ЄСПЛ формує Мін’юст, за рішеннями національних судів – казначейство. Обидва відомства повинні передати їх в Ощадбанк, через який буде погашатися заборгованість.
“Зараз Мінфін обговорює з НБУ можливість включити ці векселі в лістинг заставних інструментів. Потрібно зробити цей папір ринковим. І якщо ОВДП може бути заставою, наприклад по кредиту, то чому вексель ні?”, – задається питанням у розмові з ЕП джерело з Міністерства фінансів .
За його словами, казначейський вексель більш захищений папір, ніж облігації внутрішньої позики. Це безумовне зобов’язання, яке на відміну від ОВДП не можна реструктуризувати.
Поки майбутні папери викликають у ринку більше підозр, ніж інтерес.
На думку Котовича, 3% річних це невисокий рівень доходу, який не можна назвати ринковим.
“Крім того, він не покриє ризики девальвації, оскільки виплати в іноземній валюті будуть перераховуватися за курсом на дату подання заяви”, – стверджує експерт.
Не варто також забувати, що ці 3% будуть виплачуватися за весь термін кожного з шести векселів при їх погашенні, так як будуть включатися до його суми.
Як результат, відзначає експерт, щоб продати їх, одержувачі векселів будуть змушені продавати їх з дуже значним дисконтом, щоб зацікавити покупців.
“З одного боку, одержувачі векселів будуть втрачати значну частину виплат, але з іншого боку, вони можуть піти на цей немаленький дисконт, щоб отримати гроші зараз, а не через кілька років, коли вони вже втратять свою вартість, а їх прибутковість не буде це компенсувати “, – прогнозує аналітик.
Сам факт того, що випуск буде не у вигляді звичних всім ОВДП, а векселів, викличе відторгнення до цих паперів, вважає начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.
Уряд неодноразово випускало цінні папери під різні потреби Мінфіну – мали місце і ПДВ-облігації, військові облігації, інфраструктурні бонди зовнішньої позики. Всі вони нормально торгуються, відзначає експерт.
Папери зі статусом ОВДП регулюються діючою нормативно-правовою базою, ринку зрозуміло як брати їх на баланс, як проводити по них бухгалтерських облік, як продавати. Не секрет, що 90% ринку ОВДП роблять банки – ОВДП для них звичні і безпечні. Про векселі, на його думку, цього сказати не можна.
Слово за МВФ
Основна причина, по якій Кабмін вдається до паперової еквілібристики в розрахунку за боргами – відсутність “живих” грошей у бюджеті.
Заборгованість за судовими рішеннями – тільки один з видів зобов’язань, які потрібно повертати.
Найбільші і проблемні борги держави – це невідшкодовані бізнесу суми ПДВ. Окрема проблема – переплати підприємств з податку на прибуток.
За словами заступника міністра фінансів Олени Макєєвої, заборгованість держави перед бізнесом з цими двома податками на сьогодні становить більш ніж 47 млрд грн. Коштів для погашення цієї суми цілком у бюджеті немає. Мінфін нібито веде переговори з Міжнародним валютним фондом для якнайшвидшого вирішення цього питання.
Нагадаємо, місія МВФ працює в Україні з 22 вересня цього року.
“Рішення про те, як погашати податкову заборгованість, поки немає. На поточному тижні планується обговорити це питання з експертами Фонду. Можливі різні вирішення цієї проблеми, в тому числі і через випуск ПДВ-облігацій. Однак емісія цінних паперів передбачає збільшення бюджетного дефіциту, проти чого традиційно виступає МВФ “, – повідомив ЕП джерело в уряді.
“Можливий і інший варіант – виділення цільового фінансування МВФ. Для закриття боргів цього року тільки по ПДВ необхідно 20 млрд грн”, – зазначає співрозмовник ЕП з Державної фіскальної служби.
Так чи інакше, каже джерело з ДФС, проблему потрібно вирішувати. В іншому випадку заборгованість продовжить накопичуватися, а якщо в наступному році трапиться девальвація, суми боргів перед бізнесом одразу можна множити на відсоток падіння національної валюти.
Раніше голова ДФС Роман Насіров звертався до Мінфіну з проханням збільшити бюджетний рядок “відшкодування ПДВ” на 12 млрд гривень. Міністерство погодилося тільки на сім.
Так, під час останньої коригування бюджету-2 015 розмір коштів на відшкодування ПДВ збільшилося з 58,1 млрд гривень до 65,1 млрд гривень.
За версією Мінфіну, Насіров недостатньо аргументував, чому потрібно саме 12 млрд грн. За версією ДФС, для міністерства відшкодування податку – традиційний рядок економії і маніпуляцій.
У наступному році на відшкодування податку на додану вартість планується виділити 85,5 млрд грн. Правда поки цю цифру складно сприймати всерйоз.
Швидше – це декларація про наміри, яка може змінитися в залежності від того, якими будуть зміни до Податкового Кодексу і ефект від реструктуризації держборгу на бюджет-2016.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
