483
В Раді не проти надати громадянам право на зброю, але тільки після встановлення миру
— Казна та Політика
Президент Петро Порошенко попросив Конституційну комісію вивчити можливість прийняття закону “Про цивільну зброю і боєприпаси”. Це стало реакцією голови держави на відповідну електронну петицію. На даний момент законопроект, який пропонує надати громадянам право на вільне володіння вогнепальною зброєю, вже включений до порядку денного третьої сесії Верховної Ради. Втім, і експерти, і народні депутати сходяться на думці, що прийняття цього закону треба відкласти до завершення конфлікту на Донбасі.
Підтримка є
У відповідь на петицію, яку підписали 36 тис. громадян України, Президент Петро Порошенко звернувся до спікера Володимира Гройсмана, аби Конституційна комісія вивчила можливість прийняття закону “Про цивільну зброю і боєприпаси”. Зокрема, гарант Конституції доручив вивчити це питання в рамках робочої групи з прав людини.
Зазначимо, що законопроект №1135-1“Про цивільну зброю і боєприпаси” був зареєстрований у Верховній Раді 10 грудня 2014 р. – задовго до появи самого інструмента електронних петицій. Його автором є Андрій Іллєнко (позафракційний), а загалом під законопроектом підписався 31 народний депутат, серед яких віце-спікер Андрій Парубій і голова Радикальної партії Олег Ляшко. Депутати включили цей законопроект до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України VIII скликання. Втім, на даний момент законопроект ще не розглядався у сесійній залі.
У той же час комітет з питань правової політики і правосуддя вже оцінив цей законопроект, як такий, що узгоджується з Конституцією України.
“Кожна людина має невід’ємне право на життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України… Враховуючи викладене, Комітет дійшов висновку, що проект Закону про цивільну зброю і боєприпаси не суперечить положенням Конституції України”, – йдеться у пояснювальній записці комітету.
Натомість у пояснювальній записці до законопроекту від 10 грудня говориться про те, що вогнепальна зброя є найефективнішим способом реалізації права громадян на самозахист.
“Переважна більшість розвинених країн світу (усталених демократій) надали таке право своїм громадянам, що сприяло зменшенню кількості насильницьких злочинів проти особи та злочинів проти власності. Світовими лідерами у володінні населенням вогнепальною зброєю є США, Швейцарія та Фінляндія з показником від 88 до 45 одиниць цивільної вогнепальної зброї на 100 осіб. В Україні цей показник становить 5,5 одиниць”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Депутати переконують, що досвід країн Прибалтики, Грузії та Молдови показує, що надання права громадянам на цивільну вогнепальну зброю протягом року з моменту ухвалення відповідних законів знижує вуличну злочинність на 50-70%.
Слід, додати, що законопроект передбачає внесення змін до Кримінального Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, закону України про страхування, закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, закону “Про правовий режим надзвичайного стану”.
Спершу – мир, потім – зброя
Зазначимо, що і нардепи, і експерти, незалежно від того, чи підтримують вони цю ініціативу чи ні, дотримуються схожої думки – розгляд питання цивільної зброї треба відкласти до завершення бойових дій на Донбасі.
Зокрема, заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка вважає, що розгляд питання цивільної зброї в рамках цього органу зараз не на часі.
“Я до цього ставлюся дуже обережно і вважаю, що сьогодні, при наявності обставин, які супроводжують всі ці процеси – війну, розповсюдження зброї – поки що не можна відразу ставити це питання на Конституційний рівень. Треба всі ці проблеми, на мій погляд, вирішити в суспільстві, і завершити війну, а потім вже в спокійній ситуації розглядати подібні питання”, – підкреслив Мусіяка.
“В нас є війна, і якщо вільно торгувати зброєю, то виникає запитання, в які руки ця зброя потрапить, і як потім буде використовуватись. Тобто я вважаю, що дискусію про право громадян на володіння зброєю треба відкласти як мінімум до закінчення подій на Донбасі – тоді це буде правильно “, – підтримав Мусіяку нардеп від “Народного фронту” Дмитро Тимчук.
Схожу думку висловив і нардеп Леонід Ємець (“Народний фронт”), який є членом Конституційної комісії і заступником голови комітету Ради з питань правової політики і правосуддя.
Водночас він в цілому підтримав ідею вільного володіння зброєю, зазначивши, що для злочинців отримати зброю неофіційним шляхом сьогодні не проблема, а чесна людина не може себе захистити.
“Я думаю, що якщо провести серйозну роз’яснювальну роботу, то у мирний час немає аргументів проти цього закону. Бо буде суворий облік зброї та боєприпасів, навіть якщо зброю в людини буде викрадено, то завжди можна буде встановити, кому ця зброя належала. Ця людина зможе дати показання, як вона цю зброю втратила, за яких обставин. Якщо ж зброєю скористається сам власник, то взагалі жодних питань з приводу встановлення особи не буде, бо і набої будуть проходити відповідний облік, і зброя буде зареєстрована”, – заявив нардеп.
В свою чергу Дмитро Тимчук пояснив, що в Україні сьогодні не проблема придбати навіть автомат Калашникова у вигляді мисливського карабіну.
“Єдина проблема зараз виникає з короткоствольною нарізною зброєю, тобто з пістолетами, але автомат Калашникова можна купити у вигляді мисливського карабіну Сайга, там єдине – немає режиму автоматичного вогню”, – розповів депутат.
Парламентська робота
Водночас не зрозуміло, чому Петро Порошенко, реагуючи на петицію, попросив спікера вивчити в рамках Конституційної комісії, чи узгоджується цей законопроект з Основним законом. По-перше законопроект не лише зареєстрований у парламенті, а вже навіть включений до порядку денного третьої сесії. По-друге, щодо відповідності цього законопроекту Конституції України вже є висновок комітету з питань правової політики та правосуддя.
Дмитро Тимчук вважає, що таким чином Президент намагається перекласти відповідальність в цьому питанні із себе на парламент.
“Якщо Президент має намір якось реагувати на суспільний запит, то він може сам подати законопроект, адже, згідно Конституції України, він є суб’єктом законодавчої ініціативи. Не розумію, чому це обов’язково треба робити в рамках суто парламентської роботи. Я бачу в цьому перекладання відповідальності на парламент, адже Порошенко окремо зауважив, що це парламентська робота”, – заявив Тимчук.
Загалом, прийняти законопроект “Про цивільну зброю і боєприпаси”, який вже включений до порядку денного третьої сесії, депутати можуть і без висновку Конституційної комісії, яка фактично є всього лиш дорадчим органом. З іншого боку, якщо Президент буде не згоден із ухваленим законом, він завжди зможе накласти на нього вето.
Тетяна Шпайхер
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
