732
Здрастуй і прощавай, зброє. Чи мають українці право володіти вогнепальною зброєю
— Казна та Політика
Завтра президент повинен офіційно відповісти на прохання громадян дозволити їм володіти вогнепальною зброєю. Що думають про це ті, хто має до неї саме пряме відношення
Петиція про законодавче закріплення права українців на захист стала першим електронним документом, що зібрав необхідну кількість підписів, щоб потрапити на стіл до президента. 25000 підписів петиція про легалізацію права на носіння зброї зібрала за 5 днів. На сьогодні, 21 вересня, її підтримали понад 36 000 осіб.
Разом з тим вчора в інтерв’ю українським ЗМІ президент Петро Порошенко вже заявив, що не готовий підтримати дану ініціативу, пославшись на те, що 82% громадян країни виступають проти неї. Офіційний вердикт по петиції Адміністрація президента повинна винести до 23 вересня, тобто післязавтра.
Потрібно чи ні легалізувати зброю, НВ запитало комбата, волонтера, військового фахівця і автора петиції.
Андрій Тетерук, комбат Миротворця і нардеп НФ
Я позитивно ставлюся до того, щоб кожен свідомий громадянин мав законодавче право на володіння зброєю. Але в той же час вважаю, що на тлі бойових дій і подій, які відбуваються всередині країни, суспільство не готове до цього.
Я вивчав, як поводяться прихильники законодавчого права мати короткоствол – можу сказати, що люди свідомо ставлять себе в ситуацію, що будуть використовувати зброю для вирішення будь-яких своїх проблем.
До цього питання потрібно повернутися після того, як ми закінчимо АТО. Коли ситуація в країні буде менш напруженою, ми повинні почати проводити якісну цільову програму з теоретичного і практичного навчання володінню зброєю. Це крім іншого дасть можливість залучити хлопців, які мають прекрасну військову підготовку, досвід і навички володіння зброєю в якості інструкторів. Також потрібно буде прийняти цілу низку законів, які регламентуватимуть поводження зі зброєю.
Думаю, що за два роки цей процес можна буде повністю легалізувати.
Віталій Дейнега, волонтер організації Вернись живим
Ставлюся до цього питання негативно. У нас в суспільстві дуже великий рівень ненависті. Уявіть, якби два роки тому в Слов’янську у кожного був пістолет – там би взагалі почалося криваве місиво. На даний момент наші люди не готові до того, щоб масово володіти зброєю.
Якщо взяти, наприклад, США, де право на володіння зброєю закріплено законодавчо, то виходить, що це країна з найбільшою кількістю вбивств. Кардинально протилежна ситуація в країнах, де це заборонено, наприклад, в Японії. Озброєна нація – це шлях до негативу.
Теоретично, у нас може бути лише один соус, під яким можна подати дану ініціативу. У Молдові після Придністров’я кожен міг принести серйозну зброю і обміняти його на пістолет Макарова, яким можна було володіти вже офіційно.
Дмитро Тимчук, народний депутат і військовий експерт
Я прихильник того, щоб громадяни мали право купівлі та володіння вогнепальною зброєю без права відкритого носіння. У нас цивілізована країна, а не Дикий Захід, щоб гратися небезпечними іграшками.
Крім того, володіння вогнепальною зброєю є самодисциплінуючим і стримуючим фактором. Людина, яка володіє зброєю, зважує всі “за” і “проти”, бо розуміє, що може сісти у в’язницю.
У той же час розглядати це питання в країні, в якій йде війна, м’яко кажучи, недоречно. Якщо ми зараз відкриваємо можливість вільного володіння зброєю, то цим скористаються не тільки патріоти. У нас немає можливості перевірити кожного громадянина на вірність Україні.
З іншого боку, саме легалізація обігу зброї здатна частково вирішити величезну проблему, яка вже є – божевільна кількість зброї з зони АТО нелегально потрапляє в інші регіони. У минулому році, коли практично не було ніякого контролю в зоні АТО, люди, які переміщалися з Донбасу – військовослужбовці, добровольці, волонтери – брали для себе зброю, не для злочинних цілей, а для самозахисту. Думаю, такі громадяни погодилися б зареєструвати зброю і володіти нею цілком легально. Але це питання також варто вирішувати після закінчення війни.
Георгій Учайкін, голова Української асоціації власників зброї, автор петиції
Петиція продемонструвала ставлення суспільства до цього питання. Потрібно розуміти, що мова йде не про легалізацію зброї – легальна зброя і так існує в Україні і той, у кого немає обмеження за віком і психічним здоров’ям, може її придбай. Ми ж говоримо про комплекс законів, який дасть українцям право на захист.
Ми запропонували два юридичні інструменти. По-перше – внести зміни до ст.27 Конституції, де закріплювалося б право на вільне володіння зброєю, щоб кожна людина розуміла, у неї є це беззаперечне право. Воно необхідне не тільки для захисту свого житла, майна та здоров’я, але і конституційних прав і свобод у разі узурпації влади і посягання на територіальну цілісність України. Ця норма дуже близька до другої поправки в американській Конституції.
По-друге, в рамках петиції був запропонований закон, який визначає, з якого віку після певноого навчання яку зброю і з якими ліцензіями можна отримувати.
Чому це питання варто піднімати саме зараз? Тому що у нас досі існує сепаратистська загроза, і якщо ми хочемо зберегти державу, ця норма повинна закладатися. Уявіть, що в будь-якому українському місті з’являються хлопці з триколорами. У людей має бути можливість поставити їх на місце, не чекаючи реакції органів.
Тут можна спиратися на досвід Молдови. У 1992 році виник Придністровський конфлікт, а вже в 1994-му в Молдові з’явився закон про зброю. Кількість вуличних злочинів знизилася на 50-70%.
Є і другий момент. Законодавче затвердження права українців на захист дозволить легалізувати ринок зброї в Україні. Якщо з’явиться чітка прозора процедура, то бажання купувати зброю на чорному ринку відпаде саме собою. Також кожен зможе здати незаконну зброю або ж провести балістичну експертизу і залишити її собі. Ми переможемо двічі. Такі рішення дадуть нам можливість повернути наших співгромадян у законодавче поле і вберегти зброю від нелегального обороту. Більше того, ми закріпимо її за людиною, яка буде відповідати за кожен постріл.
Тетяна Нікітенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
