652
Закони про реструктуризацію прийняли. Що далі
— Казна та Політика
Експерти Прогнозують кілька сценаріїв подальших подій, пов’язаних з реструктуризацією боргів України. В цілому, на їхню думку, реструктуризація – дуже складна операція з безліччю контроверсійних питань.
Верховна Рада дала в руки Кабміну легальний інструмент для завершення боргової угоди з кредиторами, прийнявши 17 вересня конституційною більшістю пакет законів щодо реструктуризації. Але питань залишається багато – чи є це подію історичною, яким буде подальший сценарій, коли буде закрита угода з Комітетом кредиторів, яка доля російського боргу і що мала на увазі Яресько, коли говорила про можливість України знову зайнятися пролонгацією зовнішніх зобов’язань. Прояснити ситуацію попросили експертів.
Юрій Товстенко, начальник відділу по роботі з борговими цінними паперами на локальних ринках інвесткомпанії Concorde Capital:
В цілому реструктуризацію держборгу можна вважати історичною подією для України – вперше в історії нашої країни був застосований такий інструмент, тим більше він прийнятий законодавчим органом. Раніше тільки на підставі практики інших країн ми знали, що такі інструменти залучаються.
Далі Україні потрібно завершити цю угоду. Як заявляв уповноважений Кабінету міністрів з зовнішнім боргом Віталій Лісовенко, очікується, що при нормальному процесі угода буде повністю закрита 28 жовтня. І перший головний рубіж сьогодні пройдений – Кабмін підтримала Верховна Рада, тепер повинні відбутися технічні узгодження. Потрібно все доукомплектувати – тим власникам, які не входять до Комітету кредиторів, будуть запропоновані аналогічні умови. Все потрібно буде переформатувати, необхідно трохи часу, щоб все наділити в відповідну форму. Формально – замінити одні папери на інші. Але враховуючи те, що в досягнутому Меморандумі є бажання обох сторін це зробити, і Верховна Рада його підтримала, то ніяких проблем не буде. Все йде своєю чергою. І це – дуже добре.
Що стосується заяви Яценюка – Росія може не розраховувати на інші умови реструктуризації боргу, то це – сто відсотків. Україна має право і можливість ще раз запропонувати Росії ті ж умови, які були досягнуті на переговорах з Комітетом кредиторів. Якщо Росія відмовиться, то, думаю, це питання перейде в юридичну площину, судові розгляди, які будуть тягнутися дуже довго. Не юрист, не можу сказати, як все буде вирішуватися. Явно одне – дефолт України за російськими облігаціями в січні настане, але він ніяк не вплине на інші цінні папери. Крос-дефолт буде виключений. До цього часу будуть випущені нові папери, в яких російських борг буде виділено. І це найголовніше, що потрібно було Україні – витягнути російський борг з загального пакету, запропонувати ще раз аналогічні укладеним умови, а потім можуть і бути якісь гойдалки, але це вже не важливо.
Щодо заяви Яресько, що Україна у разі погіршення ситуації в країні, як будь-який боржник, має можливість знову провести реструктуризацію своїх боргів, то, на мій погляд, це була загальна фраза, яка стосується ситуації – коли комусь дуже погано, то він має право попросити відстрочок і поблажок. Щодо України зараз це буде не застосовується. Згідно з домовленістю з кредиторами, весь публічний борг України, за зовнішніми облігаціями, розтягується до 2019 року, тобто, чотири роки ми нічого не будемо взагалі платити. Ми цього хотіли, і ми це отримали. Немає сенсу робити подібне ще раз.
Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital:
Те, що відбулося у Верховній Раді – не історичні подія, звичайне технічне рішення, одне з багатьох. До того ж, воно було передбачуване, і не тільки тому, що у самих депутатів багато єврооблігацій, вони просто доводити до дефолту не хочуть.
Далі буде тривалий процес технічної частини. До 28 жовтня можуть встигнути, а можуть і не встигнути його закрити. Адже спочатку голосування у Верховній Раді планувалося 1-2 вересня. Воно посунулось на два тижні, відповідно, тепер посунуться терміни по всьому.
Що стосується заяви Яценюка, що Росія може не сподіватися на кращі умови реструктуризації, то згідно з умовами угоди, всі кредитори повинні бути в рівних умовах. Тобто, ми не маємо права пропонувати щось інше, інакше це буде випадок дефолту за новими облігаціями.
Російський борг ми віддавати не будемо. На реструктуризацію і росіяни не підуть. Важко уявити будь-якого міністра в російському уряді, який прийде до Путіна і скаже: «Володимир Володимирович, ми списали Україні 20% боргу, і тепер будемо чекати, коли вона стане дуже успішною і отримаємо бонуси».
Насправді в січні за російськими паперами буде дефолт. І всі підуть до суду. Це буде не Басманний, а Лондонський суд, який, висока ймовірність, стане на нашу сторону. У кожному разі, процес тривалий, займе рік, два і так далі – або віслюк здохне, або падишах.
Інша справа, що ситуація торкнеться рейтингів України. Ми не можемо передбачити поведінку рейтингових агентств, але випадок дефолту буде. До речі, те, що ми зараз входимо в процес реструктуризації, то це – вже дефолт. Тому всі рейтингові агентства найближчим часом нам виставлять дефолтний рейтинг. Передбачити складно, як швидко ми з нього вийдемо. В принципі, рейтинг нам буде важливий, коли ми підемо за новими грошима. Найближчим часом ми цього робити не будемо. Це ми планували на 2017 рік, можливо, на друге півріччя 2016 року. До того часу, цілком можливо, рейтингові агентства, як і інвестори, виведуть за дужки російський бонд, і будуть оцінювати Україну нормально.
З приводу заяви Яресько, що Україна може в разі погіршення ситуації знову провести реструктуризацію своїх боргів, то це – загальна фраза. Це – відповідь на безглуздий питання депутатів: чи можемо? Можемо, хочемо – не хочемо, будемо – швидше за все, не будемо.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:
За великим рахунком, голосування у Верховній Раді і не потрібно було. Рішення ухвалювалося Кабінетом міністрів, який був уповноважений проводити реструктуризацію. З іншого боку, уряд намагається застрахуватися, чим і є голосування в парламенті, тому що частина питань реструктуризації дуже контроверсійна. Виходячи з цього Кабмін і хоче заручитися підтримкою парламенту.
Що стосується подальшого, то є кілька можливих сценаріїв. Перший і основний – реструктуризація йде за планом, який був позначений під час головних переговорів з кредиторами: 20% списання, подовження нашого боргу на чотири роки, збільшення відсоткової ставки на пів відсотка і введення додаткових цінних паперів для інвесторів в українські цінні папери – євробонди, які будуть прив’язані до нашого ВВП на період 2020-2040 рік, на 20 років. Ось чому це – тривала перспектива, тому Кабмін і намагається перестрахуватися.
Другий сценарій – ми скоро побачимо позови в судах від інвесторів, які не згодні на ці умови. Першим, найбільш імовірно, ми побачимо позов в Лондонському арбітражі від Російської Федерації. Друга група позовів – від міноритарних інвесторів, які володіють незначними пакетами і які вважають, що їхні права були ущемлені. Виникає серйозне питання про те, що порушений загальний підхід до інвесторів, які повинні були отримати свої виплати вже в жовтні, а це перенесено ще на чотири роки. А для тих, хто отримав би свої виплати в 2019 році, термін погашення виріс тільки на півроку. Це – явне порушення, і позови неминучі.
В цілому дана реструктуризація – дуже складна операція, повторюся, там багато контроверсійних питань. Ось Кабмін і перестраховується, він не хоче брати на себе всю відповідальність.
Що стосується заяви Яценюка, то велике питання – можемо ми чи ні пропонувати інші умови Росії. Карта, яку відіграє Москва проти Києва, в даному випадку полягає в тому, що ці гроші не можуть розцінюватися як комерційний борг. А бажання Києва – зворотне, саме комерційний борг. У Москви є дуже чіткі два аргументи. Перший – у грудні 2013 року, коли Україна могла займати гроші тільки під мінімум 12% річних, Російська Федерація купила українські євробонди під 5% річних. Преміальні 7%, які отримала Україна, це для Москви свідчення того, що Київ не зробив звичайне комерційне розміщення, а отримав гроші за міжурядовою позицією. І зовсім інше питання – чому були дані преміальні 7%. Можливо, як хабар старої влади, що озвучував Яценюк, може бути, що завгодно – і покупка лояльності старого українського режиму, але факт залишається фактом – це було на 7% дешевше, ніж на ринку. Друга карта Росії – гроші взяті з їх суверенного фонду, тобто, це не були гроші якоїсь комерційної організації. До речі, і це єдиний аргумент, який може використовувати Київ проти Москви – дані гроші не суверенні, а квазісуверенні. У кожному разі, судячи по сигналах, які йдуть з Москви, дуже вірогідний сценарій, що документи будуть подані в Лондонський арбітраж, Росія наполягатиме на поверненні коштів.
Україна повинна бути голова до тривалого розгляду цього випадку в Лондонському арбітражі. В ідеальному варіанті, Україні потрібно негайно готувати документи для суду, пояснюють її позицію. Потрібно це зробити заздалегідь, а не в останній момент. Враховуючи високу ймовірність подачі позову Росією, наша країна повинна через кілька годин після неї подати свій пакет документів до суду. Політичні заяви, які робить прем’єр, це – добре, але цього недостатньо для такого поважного органу як Лондонський арбітраж. Це – не український суд, який може прийняти рішення, відповідне заявам прем’єра.
Щодо висловлювання Яресько про можливість України ще раз провести реструктуризацію, думаю, міністр натякає на форс-мажор. Країна, яка перебуває в стані війни, в даному випадку – не Україна, ми офіційно не перебуваємо у стані війни, у нас – АТО, але якщо мова йде про війну, то це і є форс-мажор. Тоді заморожуються взагалі всі виплати. Але в даному випадку потрібно бути готовими і до того, що заморожується співпраця зі світовими фінансовими інститутами, насамперед з МВФ. Це – зовсім інша система координат. Якщо Яресько на це натякає, то я розумію, що це може трапитися.
В цілому, нинішня реструктуризація аж ніяк не означає, що не може відбудуться ще одна. Але провести ще одну реструктуризацію – найгірший варіант. І націлюватися на це на сьогоднішньому етапі – сигнал вкрай негативний для ринку. Те, що зроблено, вже зроблено, це добре для України в короткостроковому періоді часу. Реструктуризація може стати дуже проблематичною в середній довгостроковій перспективі – понад 4, 10 років. Лякати інвесторів тим, що може бути ще одна реструктуризація можна. Не потрібно вносити інтригу у фінансовий сектор, який живе найчастіше ірраціональним поведінкою і плітками. І плітками більше, ніж який-небудь повітовий театр. І вкидати їх, провокувати – не в інтересах України. Я був би більш обережним.
27 серпня Україна та Комітет кредиторів досягли угоди про реструктуризацію частини державного боргу загальним обсягом 18 млрд дол. Реструктуризація передбачає повне списання 4 млрд дол., відстрочку платежів по тілу кредиту на 4 роки, а також встановлення єдиної процентної ставки за бондами на рівні 7,75 %. Домовленості з кредиторами були оформлені в пакет законопроектів, які прийняла ВР 17 вересня.
Основний кредитор України Міжнародний валютний фонд вітає рішення українського парламенту і закликає всіх кредиторів України послідувати умовами реструктуризації. МВФ поки не виносив жодних рішень про статус боргу в обсязі 3 млрд дол. перед РФ.
17 грудня 2013 президент РФ Володимир Путін і в той час президент України Віктор Янукович домовилися про надання російською стороною кредиту Україні в обсязі 15 млрд дол. Кредит передбачав обмін коштів на суверенні євробонди України. Перший транш кредиту в обсязі 3 млрд дол. був наданий Україні наприкінці грудня 2013 року. Подальші транші Україна не отримувала. Виплата боргу в 3 млрд дол. була запланована на грудень 2015 року.
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
