993
Топ-22 загроз українській економіці
— Казна та Політика
Фахівці стверджують, що всі економічні системи постійно знаходяться серед безлічі небезпек. Оточення швидше вороже, ніж сприятливе для економічних систем. Проводячи відповідну роботу, можна не допустити реалізації якихось загроз, мінімізувати їх шкоду або навіть перетворити загрозу на джерело розвитку, а якщо особливо пощастить, то й ліквідувати джерело конкретної загрози (причину її появи).
Природа загроз у сфері економіки далеко не завжди має економічний характер, на них впливають геополітичні, соціальні, екологічні та інші фактори. Наприклад, на коливання цін і курсів валют впливають погодно-кліматичні явища, стихійні лиха, політичні події, демографічні та соціальні процеси і т. п.
Загрози економіці дуже різноманітні, їх можна класифікувати за різними підставами. Зараз ми розглянемо загрози національній економіці, звівши їх у дві групи залежно від місцезнаходження джерела, тобто зовнішні і внутрішні. При цьому виберемо тільки актуальні на сьогоднішній день.
Зовнішні загрози
1. Агресивні дії Росії. Ці дії здійснюються з метою виснаження української економіки та підриву політичної стабільності аж до знищення державності України. У зоні конфлікту на Донбасі прямо або опосередковано знаходиться чверть вітчизняного експортного потенціалу, ростуть загрози його безповоротної втрати. Ситуація негативно позначається на внутрішньому ринку інших регіонів, де сформувався дефіцит окремих товарів, насамперед – вугілля.
2. Несприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків для основних українських експортних товарів. Попит і ціна на чорні метали падає через охолодження світової економіки, ціни на ряд видів сільгосппродукції також падають через посилення конкуренції постачальників.
3. Поступове закриття, аж до втрати, російського ринку для українських товарів. З початку 2016-го має набути чинності Угода про зону вільної торгівлі з ЄС (якщо його ратифікують Греція і Кіпр). У цьому випадку РФ обіцяє ввести ембарго на українську продукцію.
Внутрішні загрози
4. Політична нестабільність. Погане взаєморозуміння навіть серед членів парламентської коаліції. 25 жовтня відбудеться місцеві вибори, а за ними маячать можливі дострокові вибори до парламенту. Тому спостерігається зростання соціальних витрат, небажання влади проводити непопулярні реформи, наросте небезпека радикалізму.
5. Корупція. Високий ступінь галузевого лобізму при прийнятті управлінських рішень. Перетворення окремих частин національної української економіки в об’єкт протиборства політичних і економічних груп.
6. Зволікання з реформами. Збереження існуючої неефективної економічної моделі підсилює інші загрози.
7. Деформованість структури економіки. Вона обумовлена, зокрема, такими факторами: сировинна спрямованість експорту, низька конкурентоспроможність продукції багатьох вітчизняних підприємств, технологічна відсталість та ін.
8. Сильна залежність економіки від імпортних енергоресурсів. Низький рівень видобутку нафти, газу, вугілля для забезпечення власних потреб і брак коштів для їх імпорту.
9. Неефективність управління державним сектором економіки, зловживання при приватизації.
10. Зростання тіньової економіки, нелегальний виведення капіталу з країни. Мінекономіки оцінює зростання рівня тіньової економіки в першому кварталі 2015-го порівняно з аналогічним періодом 2014 року в 5 п.п. – до 47% обсягу офіційного ВВП.
11. Недостатній рівень конкуренції в багатьох галузях і монополізм. Антимонопольний комітет ніяк не почне працювати на повну силу.
12. Зниження внутрішнього попиту, що обумовлено високим рівнем бідності населення. І хоча реальна зарплата в липні в порівнянні з червнем зросла на 3,1%, а з вересня збільшена мінімальна зарплата, сума невиплаченої зарплати на 1 серпня становила 1,96 млрд грн (і це тільки за офіційними даними). Рівень безробіття серед населення працездатного віку (за методологією МОП) в середньому за I квартал склав 10,0% економічно активного населення.
13. Утеря виробничого потенціалу через високий знос. Вітчизняні виробничі фонди характеризуються значним ступенем фізичного та морального зносу. Для їх відновлення і оновлення потрібні величезні кошти. Капітальні ж інвестиції у січні-липні 2015-го склали 98,7 млрд грн або 91,8% від рівня минулого року. Їх структура за джерелами фінансування така: держбюджет – 0,9%, місцеві бюджети – 2,1%, власні кошти підприємств та організацій – 69,3%, інші – 27,7%.
14. Ослаблення уваги до промисловості. У січня 2014-го Європейська комісія випустила комюніке “За європейський промисловий ренесанс”, в якому закликала вжити термінових заходів для реіндустріалізації Європи: “Сьогодні Європа відновлюється після найтривалішою у своїй історії рецесії, яка підкреслила важливість сильного промислового сектора для забезпечення стійкості економіки”. Дослідження показують, що промислове зростання є драйвером економічного зростання незалежно від того, який внесок промисловості в загальний ВВП. Майже 25% робочих місць в Європі у приватному секторі, насамперед висококваліфікованих, створюються промисловими підприємствами. При цьому кожне нове робоче місце в промисловості створює 0,5-2 нових робочих місця в інших секторах.
15. Несприятливий інвестиційний клімат. Для його поліпшення, серед іншого, необхідне реформування судової системи, яке має відбуватися у взаємозв’язку з іншими реформами, зокрема, з податковою.
16. Невисокий рівень монетизації національної економіки, оцінюваний ставленням грошової маси до ВВП – зараз він близько 62%. У середньому по цей показник у 2012 році становив 125%, в Бразилії – 81%, в Індії -76%, а в Китаї – 195%. Чим вище монетизація, тим, наприклад, більше грошей у банків, щоб видавати кредити.
17. Слабкість банківської системи і відсутність довіри до неї. Нацбанк робить зусилля для виправлення ситуації, але зміни відбуваються дуже повільно.
18. Брак у підприємств і компаній коштів на розвиток. У країні дуже дорогі кредити – середня ставка по кредиту в гривні на 2 вересня складає 20,7%. Частково причина цього – висока облікова ставка НБУ, яка тільки днями була знижена з 30% до 27%. Та й як банки зможуть почати давати дешеві кредити, якщо вони повинні платити за довгостроковими депозитами 20-22% річних? Дуже багато грошей винен підприємцям і держава – сумарна заборгованість, що накопичилася за рахунок неповернення ПДВ, а також за рахунок переплати податку на прибуток становить зараз 47 млрд грн.
19. Низький рівень золотовалютних резервів Нацбанку, що знижує стабільність валютної системи. Останнім часом, завдяки кредитам міжнародних організацій, становище стало виправлятися. Так в серпні резерви збільшилися на $2,24 млрд, або на 21,6% – до $12,62 млрд. Наприкінці ж лютого цього року вони становили лише $5,6 млрд. Максимум був досягнутий в кінці 2010 р. – $34,6 млрд.
20. Високий рівень держборгу. На початок нинішнього року співвідношення держборгу до ВВП становило 70,2% – такий рівень вважається небезпечним для нинішнього стану української економіки. Коли буде досягнута реструктуризація зовнішнього боргу (поки є тільки домовленість про неї, але немає юридичних рішень), цей рівень поступово почне знижуватися. Поки ж, в квітні і травні загальний держборг борг скоротився (на 5,5 і 7,0% відповідно), але в липні виріс на 0,5%. У підвішеному стані залишається питання виплати 20 грудня цього року $3 млрд. За облігаціями, що належить РФ. Статус цього боргу юридично неясний і, якщо Україна відмовиться його виплачувати, це може призвести до тривалої судової тяганини.
21. Вимушена мілітаризація економіки. В цілому в 2015 р. на сектор безпеки буде спрямовано майже 80 млрд грн (проти 55,8 млрд грн в 2014 р.). Ці витрати складуть майже 16% загальних витрат бюджету і близько 5% ВВП. З 2016 року рівень таких витрат планується зберегти. В даний час ці витрати необхідні, але не слід забувати про небезпеку дисбалансу співвідношення військового і цивільного секторів економіки.
22. Інфляція. Висока інфляція буде затягувати Україну в тривалу рецесію. Споживчі настрої українців на тлі подорожчалих товарів і послуг, а також падіння реальних доходів істотно погіршилися. Вони менше купують, вперше після кризи 2008-2009 рр. в цьому році спостерігається падіння оборотів роздрібної торгівлі. У свою чергу, падіння попиту негативно позначається на обсягах виробництва, а також на кількості “живих” грошей в обороті.
Сергій Гусєв
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
