424
З кредиторів по нитці: частина списаного держборгу дістанеться пенсіонерам і бюджетникам
— Казна та Політика
Минулого тижня Україна домовилася з кредиторами про списання 20% державного боргу. Економія на майбутніх виплатах складе приблизно $3,8 млрд або 80 млрд грн, а комерційні борги України зменшаться приблизно до $15,5 млрд. Минулої неділі прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк розповів українцям ще одну добру новину: частина заощаджених грошей (10 млрд грн) піде на дострокове підвищення соціальних стандартів.
Крім цього, Кабмін обіцяє підняти зарплати бюджетникам. Доходи представників перших п’яти розрядів співробітників бюджетної сфери збільшаться на 13%, тоді як зарплати більш кваліфікованих кадрів зростуть у середньому на 18%. Всього, за підрахунками уряду, зміни торкнуться понад 80 видів соцвиплат і 12,5 млн громадян. Водночас, дострокове підвищення соцстандартів вже погоджено з МВФ.
Доходи ще 2,5–4 млн громадян, згідно з розрахунками Мінсоцполітики, мають зрости, зважаючи на збільшення мінімальних зарплат у недержавному секторі. Втім, на думку економістів, такого ефекту чекати не варто. «На суму підвищення офіційної зарплати роботодавець знизить зарплату «в конверті», – переконаний Григорій Кукурудза, економіст IMF Group Ukraine.
Обмежений ефект
«Зростання мінімальної зарплати на 100 грн за нинішніх цін (за перші сім місяців 2015 року споживчі ціни в Україні зросли на 39%. – Forbes) не є критичним і лише «розпалить апетит» населення й викличе злість, що людям дають такі невеликі подачки, – прогнозує економіст. – Водночас 90-і роки показали, що кейнсіанська модель у нас не працює, адже кошик споживання українця зазвичай на 70% складається з імпорту або товарів українського виробництва зі значною імпортною складовою».
Іншої позиції дотримується Григорій Кукурудза, який вказує на той факт, що вигоди від підвищення соцстандартів дістануться насамперед найбільш нужденним верствам населення, у яких немає коштів для заощаджень. «Збільшивши внутрішній попит, Україна збільшить виключно рівень виробництва на набагато більшу суму (за мультиплікатором), не створивши водночас тиску на ціни й наступних негативних наслідків», – вважає він.
«Я не вважаю, що підвищення соцвиплат щось кардинально змінить у плані споживання. Але після девальвації попит на імпорт впав, тобто, як мінімум, ці гроші підуть на внутрішній ринок і хоч трохи збільшать його обсяг. Головне тут – можливість ненабагато знизити соціальне невдоволення», – висловлює ще одну думку Павло Кухта, співзасновник індексу моніторингу реформ iMoRe від VoxUkraine.
Економісти пропонують альтернативні варіанти, як можна було б витратити гроші, заощаджені на виплаті зовнішніх позик. За словами Кухти, їх можна було б використовувати для зниження бюджетного дефіциту й подальшої стабілізації держфінансів – такою й була початкова позиція Мінфіну, згідно з інформацією експерта.
Проте в умовах об’єктивно серйозного удару інфляції по рівню життя, кризи довіри до політичного керівництва і збройного протистояння на Донбасі підвищення соцстандартів має сенс із погляду стабілізації настроїв усередині країни.
«Додатковий плюс – стимул через видаткову статтю з низьким «прослизанням»[цих коштів] в імпорт і корупцію. Із суто економічного погляду я б вибрав зниження дефіциту – макростабілізація здається мені важливішим із позиції економічного зростання (і підвищення рівня життя) завданням, ніж стимул. Але з погляду політекономії я розумію ухвалене рішення і не вважаю його популістським», – зазначає Кухта.
Дмитро Боярчук вважає, що зменшення витрат на обслуговування зовнішнього боргу можна було б спрямувати на послаблення податкового тиску на бізнес, паралельно і далі знижуючи державні витрати. «Гроші в бюджеті й доходи населення беруться з економіки, яка працює. Інакше вкидання таких ресурсів не призведе ні до чого, крім чергового розгойдування популістських настроїв», – стверджує він.
Водночас 10 млрд грн – не та сума, з якою можна реалізовувати масштабні економічні проекти. «Критики [підвищення соцвиплат] стверджують, що були ефективніші способи стимулювання внутрішнього попиту, наприклад використання тієї ж суми на різні громадські роботи, побудову мережі інфраструктурних об’єктів чи зменшення податкового навантаження, – зазначає Григорій Кукуруза. – 10 млрд гривень було б зовсім не достатньо, щоб хоч якийсь із цих інструментів суттєво вплинув на внутрішній попит, а держава, крім економічної, виконує ще й соціальну функцію».
Фінанси дозволяють
За словами Міністра фінансів Наталії Яресько, цьому сприяли збільшення щомісячних доходів від ПДВ на 1,5–2 млрд грн. Це стало можливим завдяки впровадженню електронної системи адміністрування податку, а також «пришвидшенню» імпорту і, як наслідок, доходів від імпортного ПДВ у зв’язку з девальвацією гривні в першому півріччі.
«Наразі планують виділити кошти на медичну й освітню субвенції. Можливо, з урахуванням того, що низка освітніх і медичних установ тепер перебуває на балансах районів і областей, на місцях також буде залучено бюджетні ресурси. Але поки що інформації про це не було», – повідомив Forbes голова підкомітету Верховної ради з питань доходу державного бюджету Павло Унгурян після ознайомлення з розрахунками Мінфіну.
Народний обранець також упевнений, що граничний рівень дефіциту держбюджету, який сьогодні становить 76 млрд грн, після перегляду кошторису буде змінено в бік зниження.
На думку Віктора Небоженка, політолога і директора Соціологічної служби «Український барометр», підвищення соцстандартів напередодні місцевих виборів не можна розглядати як спробу влади підвищити свої рейтинги. «У цьому випадку «Народний фронт», який представляє Яценюк, не бере участі у виборах, – зазначає політолог. – Голові уряду не потрібно витрачати ресурси на зміцнення влади партнерів з об’єднаної партії, в якій його політична сила дістане лише 20% місць, а можливо, ще менше».
Йдеться радше про особистий престиж прем’єра, Наталії Яресько та всього Кабміну, вважає Небоженко. Водночас він припускає, що Блок Петра Порошенка спробує зарахувати рішення Кабміну до числа власних заслуг. «Я не здивуюся, якщо прямо перед виборами про соцвиплати заговорить Адміністрація президента і сам гарант, мовляв, що саме вони цього добилися», – каже експерт.
Богдан Хлімоненко, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
