1616
Банки готові піти на поступки позичальникам
— Кредит&Депозит
Валютним іпотечним позичальникам, які вже втомилися чекати розв’язку історії прийняття закону № 1558-1, запропонували новий варіант реструктуризації. Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню зі списанням для більшості клієнтів від 25% до 50% боргу і повним прощенням кредитів для особливих позичальників. На думку банкірів, це кращий можливий компроміс, правда, прихильникам курсу 5,05 грн/$ він навряд чи сподобається.
Нова серія
Банкіри готують новий законопроект про переведення валютної іпотеки в гривню. Про це сьогодні повідомила глава Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова на засіданні «Фінансового клубу». Проектом закону «Про реструктуризацію зобов’язань громадян за кредитами в іноземній валюті, які отримані для придбання єдиного житла» буде запропоновано перевести в гривню всі валютні іпотечні кредити на суму до 2,5 млн грн (за курсом на початок 2015 року). Проект закону поки не оприлюднено, але журналісти отримали концепцію проекту закону.
Конвертація валютної позики в гривневий буде проходити за офіційним курсом Нацбанку на день реструктуризації. Після чого частина боргу буде списана. Усім громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла, а також на купівлю землі для будівництва такого житла, банки простять не менше 25% боргу. Але ряду категорій обіцяні великі «знижки». Тим, у кого житло потрапляє під категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть не менш 50%; інвалідам, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім’ям – понад 70%. Учасників АТО, які отримали інвалідність, і спадкоємців загиблих в АТО повністю звільнять від боргу. Це повинно дозволити зробити закон соціально орієнтованим.
Такі розміри списань означають, що при нинішніх коливаннях курсу близько 22 грн/$ реальний курс конвертації для позичальників склав би 11-16,5 грн/$. Списання 70% еквівалентно курсом 6,6 грн / $. Умовою переведення кредиту стане відсутність прострочення на 1 січня 2014 року, коли курс був ще 7,99 грн / $, або її повне погашення перед реструктуризацією. Але й цього недостатньо: станом на 1 липня 2015 р. у позичальника не повинно бути прострочення більше 30 днів. Штрафи, що виникли за останні півтора року, будуть списані, а через шість місяців після набрання чинності законом буде знято мораторій на примусове стягнення житла.
При реструктуризації ставка кредиту не змінюється – її зафіксують на три роки. Потім вона буде підвищена до рівня Українського індексу ставок за депозитами фізосіб для річних гривневих внесків (UIRD) плюс 3%. Це вартість залучення грошей у населення плюс адміністративні витрати банку. При нинішньому рівні UIRD іпотечна ставка склала б 24-25%. Але до 2018 року НБУ хоче знизити інфляцію до 6% плюс-мінус 2%. Якщо ставка за депозитами буде на рівні інфляції, то позичальники зможуть розраховувати на 10-11%, як вони платять у валюті.
Рішення для багатьох
Закон дозволить банкам йти на поступки, наприклад, змінювати систему погашення з ануїтетної на диференційовану, зменшувати ставку за кредитом або використовувати більш лояльний курс конвертації. Ця ініціатива, на думку банкірів, більш здорова, ніж пропозиції законопроекту № 1558-1, який «завис» у парламенті. Також закон замінить непрацюючий Меморандум. «Ми прийшли до того, що цю проблему потрібно вирішувати законом, щоб від позичальників не було скарг, що якісь банки його не виконують. У цьому проекті ми враховуємо ту групу людей, яка виконувала свої зобов’язання до січня 2014 року, коли курс пішов вгору, і вони не змогли платити », – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.
НБУ підтримує цю ініціативу. «Ми вітаємо те, що банки домовилися. Меморандум не був підтриманий всіма банками, але реструктуризація все-таки проводилася. Щоб уніфікувати підхід до реструктуризації, потрібен закон. Плюс прийняття закону в такій редакції дозволить припинити спроби прийняти популістський закон », – заявила директор департаменту банківського нагляду Нацбанку Катерина Рожкова. Зміна позиції НБУ і банкірів паче не суперечить позиції МВФ. В оновленому меморандумі відсутнє зобов’язання президента Петра Порошенка ветувати валютний закон. Це означає не те, що глава держави підпише законопроект № 1558-1, а те, що Україні дозволено прийняти подібний закон, якщо збитки, яких зазнають банки, не загрожуватимуть стабільності фінансової системи.
Поточні труднощі
Позичальники, які зараз не платять за кредитами, або інвестували позикові кошти в ринок нерухомості в комерційних цілях, від цього закону нічого не отримають. «Ми не готові давати великі дисконти тим, хто платоспроможний і на кому криза не позначилася. Хоча окремим позичальникам, які насправді не можуть платити, ми даємо дисконти навіть розміром 60% », -зазначає глава правління Альфа-банку Вікторія Михайльо.
Банкіри нарікають, що позичальники стали жертвою своїх же помилок, що популістський законопроект № 1558-1, який погрожував банкам збитками в 100 млрд грн, мав хоча б мінімальні шанси стати законом. «Після того як був прийнятий цей закон, 16000 реструктуризацій кредитів, які перебували у нас на підписі, були заморожені. Клієнти сказали, що вони будуть чекати переведення по 5,05 грн », – розповіла голова Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
Позичальники хочуть більше
Автори законопроекту обіцяють, що він буде поширюватися і на кредити в збанкрутілих банках – конвертацію і списання повинні будуть проводити тимчасові адміністратори та ліквідатори. Це актуально у світлі банкрутства банку «Надра» і Дельта Банку, які мали значні портфелі роздрібної валютної іпотеки. Догляд таких банків з ринку «поліпшив» офіційну статистику. За словами Катерини Рожкової, з початку року число валютних позичальників скоротилося на 17,7 тис. – дДо 55,7 тис., а їх борг – на $ 1,2 млрд, до $ 2,4 млрд.
Офіційні представники позичальників підтримують таку реструктуризацію кредитів в умовах відсутності реальних альтернатив. «Але тут не враховані люди, що брали кредити на якісь поточні потреби під заставу свого єдиного житла. Тобто виходить, що людям, які взяли кредити на покупку житла, пощастило, а ті, хто брав кредити під своє житло, можуть його втратити », – побоюється член Громадської ради при Нацбанку Ярослава Авраменко.
Чи буде держава з коштів платників податків покривати збитки банків або ж всі втрати візьмуть на себе акціонери кредитних установ, невідомо. «Якщо суспільство хоче більшого прощення боргу, банки будуть нести великі збитки і звільнять більше людей. Тому в цей процес мають вступити держава і Нацбанк », – вважає член правління Креді Агріколь Банку Галина Жукова.
Олена Губарь
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
