477
Світлий імпорт: контрабанду палива скоротили, але не перекрили
— Енергетика
Цього тижня перший заступник голови ДФС, начальник податкової міліції Сергій Білан спробував розповісти про успіхи в роботі свого відомства і згадав весняний тренд боротьби з контрабандою палива.
Три-чотири місяці тому вся країна спостерігала серію вистав із реквізитом, коли на під’їздах до всіх південних портів якісь представники «Самооборони» виставляли блокпости й затримували будь-який бензовоз, котрий проїжджав повз. А групи податківців і прокурорів щотижня заарештовували танкери.
Результати досить мізерні. Forbes ще з весни, після гучних арештів у портах Чорного моря, стежив за розвитком ситуації. Однак жодних подробиць операцій чиновник відтоді не повідомив. Не зміг навести він і порівняльних даних: скільки контрабанди було навесні і скільки залишилося на цей момент. Нічого з цього приводу не змогли сказати й у прес-службі ДФС. То чому ж Білан записав це у «плюси» до своєї роботи?
Стінка на стінку
Сьогодні контрабанда значно скоротилася. Наш експерт покликається на слова мешканців, операторів, що працюють у південних областях України, і вчорашніх контрабандистів. Іноді ще лунають якісь «шарудіння» – чутки, що десь щось прийшло, хтось щось пропонує. Але вони завжди були. Найцікавіше питання, хто зробив найбільший внесок у цю справу. Пропонуємо простежити ситуацію в динаміці, до того ж, усе це відбувалося публічно.
Боротьба з контрабандою палива почалася з ініціативи групи депутатів «Народного фронту» на чолі із Сергієм Пашинським. Його колеги-парламентарі почали з’ясовувати, куди поділося арештоване у квітні 2014 року на Херсонській перевалці «паливо Курченка». З жовтня 2014 до березня 2015-го воно мало бути на зберіганні у ДП «Укртранснафтопродукт».
Але чомусь замість зберігання держконтора активно продавала його приватним фірмам за заниженими цінами. А гроші переказувала на рахунки двох маловідомих київських ТОВ. Згідно з даними в держреєстрі, «Ітанікс стронг» і «Трейд Інвест компані» створені у вересні 2014 року зі статутним капіталом відповідно 1,2 тис. гривень і 0,5 тис. гривень. У кожного – по одному власнику-фізичній особі, які також виступають директорами компаній.
Тоді ж СБУ видала інформацію, що паливо було продано фірмі «Фактор» бізнесмена Сергія Тищенка, давнього друга Сергія Пашинського. Сам Тищенко заявив, що вважає схему реалізації продуктів «абсолютно прозорою». А «Народний фронт» в особі Павла Різаненка зробив заяву у відповідь, що всю контрабанду на морі «кришує» заступник голови СБУ Юрій Артюхов, глава відділу «К» – з боротьби з корупцією. Останньому довелося публічно виправдовуватися.
«Танкер – це не голка у копиці сіна. Будь-який візит танкера супроводжується виїздом міжвідомчої групи: прикордонники, митники, служби порту, санепідемстанції. Вони всі піднімаються на борт і оглядають танкер, беруть проби палива. Цю процедуру неможливо обійти, і ніхто не заважає за цим спостерігати, тобто завезти контрабанду морем нереально, – пояснює Сергій Куюн. – Але, якщо в порт надходить дзвінок «з дуже великих верхів», мовляв, там до вас прийшло дещо, але ти туди не ходи, я до тебе потім заїду і все розповім і завезу… Але це складно довести».
Службова підробка
З танкерів вилучали документацію, їхніх власників звинувачували в тому, що вони везуть паливо з кримських портів, що в них не зареєстровані танкери, що в них бракує дозвільних документів, щоб заходити у порт. Затримувалися навіть кораблі компаній, що працюють в інтересах групи «Приват» і WOG.
А потім чиновники взагалі пішли на пряму брехню й фальсифікацію. Вже три місяці минуло, а байка про «чотири заарештовані танкери в Очакові» все ще жива. Ще наприкінці травня, коли ДФС тільки розголосили про це, Forbes зв’язався із власниками суден – компаніями «Прайтекс» і «Мітгард», які передали нам усі документи, що підтверджують їхню версію події.
Наприкінці травня до Очакова підійшли чотири невеликі баржі, одна з них злила дизпаливо в баржу-резервуар, пришвартований до причалу. 18 травня отримала всі дозвільні документи від митниці й податкової про сплату акцизу і ПДВ. Упродовж 2–3 днів паливо з баржі-резервуара мали були забрати на реалізацію, щоб інші баржі змогли злити своє паливо. Натомість 20 травня знову прибула делегація у складі митників і податкової.
«Вони не заарештовували наші баржі, вони опечатали баржу-резервуар із паливом, там було трохи менше 1000 тонн, які були розмитнені за два дні до їх прибуття, і вилучили документи про право власності на три баржі. Четверта баржа перебувала на рейді в нейтральних водах, тому що просто не могла зайти в порт Очаків, там не було місця для швартування. Опечатали паливо в резервуарі, на який ми отримали дозвіл від комісії, де були всі представники фіскальних та правоохоронних органів, зокрема, і СБУ», – розповів наприкінці травня Петро Белз, директор із логістики компанії «Логістик енд Ойл», що супроводжує вантажі «Прайтекс» і «Мітгард» в Очакові.
У підсумку «розбирання» з баржами нічого не дало. Абсолютно всі баржі, які було затримано в усіх портах, у результаті відпустили без жодних претензій і наслідків.
Заробити на баржах не вдалося, тому перейшли на боротьбу з резервуарами й бензовозами. Forbes зібрав воєдино розповіді декількох імпортерів палива про те, що відбувалося на самовільних блокпостах і далі. Люди погодилися говорити анонімно, бо сподіваються надалі працювати в цьому бізнесі.
Отже, ті, хто стоїть на блокпостах, не мають жодного права затримувати бензовози, але вони зупиняли машини, переписували номери й «тіпали нерви» водіям, вимагаючи зізнатися, що їхні господарі – контрабандисти.
Після цього надходив дзвінок на 102, щоб була фіксація на аудіозапис, і люди з блокпостів говорили, ось, виїжджає бензовоз із контрабандним пальним, такий номер.
Переділ
Партія дизпалива в 1000 тонн за поточним курсом коштує 20 млн гривень. Затримати її на 7–10 днів означає, що компанія не зможе продати весь законтрактований обсяг. А місячні витрати на оренду одного судна складають до $40 000. Компанія або розориться, або їй треба домовлятися з місцевими чиновниками.
Затримували не тільки бензовози. Фіскали з міліцією опечатували цілі резервуари на нафтобазах. У травні це було зроблено в порту «Южний», де зберігалося 20 000 тонн нафтопродуктів п’яти різних компаній-імпортерів. Ось такий підхід: спочатку все опечатали, а потім вже розбиралися.
Тоді, наприкінці травня, після затримання барж в Очакові, представник «Прайтекс» Святослав Пилипів припустив, що, можливо, у такий спосіб компанії-імпортери змушують перейти на обслуговування з маленьких портів у більші, у той самий Херсон. Бо трохи раніше їхні ж танкери затримали в порту «Скадовськ», теж із надуманих причин.
Але маленьким компаніям невигідно обслуговуватися на базах у великих портах. Наземний резервуар має об’єм 2–3 тис. тонн, перевантаження через нього коштує від $16 до $24 за тонну. До того ж, у таких випадках відбуваються технологічні втрати й розкрадання. А якщо ти привіз усього 1000 тонн, доведеться просто працювати у збиток. А через маленьку баржу біля причалу – і дешевше, і втрати менші.
Петро Белз у травні розповідав, що «Прайтекс» раніше намагався обслуговуватися на Херсонській перевалці. Але були помічені розкрадання і спроби заарештувати бензовози.
«Ми не розуміємо, що там відбувається. Представники компанії, яка зараз працює в Херсоні, замовляють музику – радять міліціонерам, як заарештувати, куди арештоване паливо перевезти, зазвичай, на їхню нафтобазу. Тоді суд не дав заарештувати наше паливо», – згадував ситуацію наш співрозмовник.
20 липня компанія «Сармат Ойл» заявила, що співробітники слідчого управління МВС та ДФС України незаконно опечатали понад 1845 тонн дизельного палива в порту Херсона. Повторилася історія з Очаковом. «Сармат Ойл» 17 липня пройшов митне «очищення», заплатив акциз і ПДВ понад 10 млн гривень, отримав відповідні документи.
Проте після отримання всіх платежів ДФС заявила, що документи оформлені неправильно й навіть підроблені. Міліція опломбувала резервуар і заборонила компанії користуватися своїм майном.
Вирішальний чинник
«Якщо раніше через південні порти працював тільки WOG, то зараз вже кожен місяць додаються все нові й нові постачальники. Раніше ти не міг конкурувати з контрабандистами, а зараз виходить, я не називаю імен, деякі контрабандисти легалізувалися й повезли «по-білому», – констатує наш експерт.
Другим чинником зниження контрабанди в регіоні, за його словами, стало призначення Міхеїла Саакашвілі головою Одеської області. А третім – відновлення роботи енергетичної митниці. Ця митниця була ліквідована за часів, коли податкову очолював Клименко. Оформлення всіх енергоносіїв тоді було передано в загальний потік. А будівлю енергомитниці на Виноградарі було закинуто і просто розграбовано.
Нинішня енергомитниця офіційно почала працювати 1 червня, але був двомісячний перехідний період, коли вони готували всі внутрішні документи. З 1 серпня вони вже взяли на себе все оформлення енергоносіїв, зокрема, й нафтопродуктів.
Але енергетична митниця, що входить у зону відповідальності Костянтина Лікарчука, і далі ділить обов’язки зі звичайними фіскалами Сергія Білана. Наш експерт Сергій Куюн підтверджує, що саме підлеглі Білана сьогодні затягують з оформленням документів імпортерам. Саме вони працюють у тісній зв’язці з міліцією Арсена Авакова, яка затримує паливо «до з’ясування обставин». Й управи на них поки немає.
Forbes може тільки констатувати факти. Кримінальна справа, яку Генпрокуратура відкрила у травні ц. р. за фактом розкрадання посадовцями ДП «Укртранснафтопродукт» нафтопродуктів, не зрушила з місця. Жодне гучне затримання танкерів не отримало жодного продовження.
Представники фірми «Прайтекс», у якої опечатали паливо в Очакові, і які активно спілкувалися з виданням наприкінці травня, відмовляються навіть брати слухавку. Компанія «Сармат Ойл», яка збиралася влітку завезти в Україну 20 000 тонн палива, але в липні в Херсоні в неї заарештували першу партію в 1,8 тис. тонн, не завезла більше ані тонни.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
