1418
"Вільні художники" заробляють мільйони в інтернеті
— Особисті фінанси
Криза на ринку праці України привела до збільшення кількості самозайнятих програмістів, і це тільки початок.
За останні два роки в країні значно зросла кількість фахівців, що працюють на фрілансі.
За даними найбільшої в світі фріланс-біржі Upwork – екс-oDesk, на одному тільки цьому майданчику зареєстровано 123 тис українців.
Чверть з них почали працювати на фрілансі в 2014 році. У першому кварталі 2015 кількість новачків зросла більш ніж на 100%.
Велика частина українців-фрілансерів працює в сфері ІТ або суміжних напрямках – розробках під web і mobile. Фрілансери також займаються розробкою під Android та iOS, кодінгом на PHP, HTML5, JavaScript. Найчастіше вони отримують замовлення з США, Канади, Британії, ОАЕ та Австралії.
Тільки на Upwork українські фрілансери за останній рік заробили близько 60,7 млн дол. “За цим показником Україна посідає перше місце на карті фрілансу в Європі і четверте – у світі”, – розповідає регіональний директор Upwork Катерина Божкова.
В Україні працюють і інші великі біржі – Elance і Freelancer, але їх обіг невідомий.
Кожен сам за себе
Зростання популярності фрілансу пояснюється кількома причинами.
Перша причина – різке падіння курсу національної валюти в 2014 році і загальне скорочення виплат персоналу українських компаній.
Оскільки фріланс зазвичай передбачає роботу на іноземного замовника, розрахунки прив’язуються до твердої валюти. Це дає українським фахівцям імунітет до курсових коливань і зростання споживчих цін.
“На тлі різкого зниження доходів українців на фріланс-майданчиках спостерігався пік реєстрацій. Реєструвалися програмісти, які опинилися без постійної роботи, і фахівці, які розглядають фріланс як спосіб додаткового заробітку”, – розповідає Божкова.
Друга причина зростання популярності фрілансу – успіх українських ІТ-фахівців у світі, внаслідок чого галуззю зацікавилася молодь. За словами Божкової, освітня інфраструктура в Україні добре розвинена навіть у регіонах, що робить доступ до професії порівняно простим.
У 2014 році сервіс пошуку ІТ-фахівців з країн Східної Європи top$dev і спільнота девелоперів Dou.ua склали рейтинг 20 університетів, студенти та випускники яких виконують найбільше замовлень на фрілансі.
До нього увійшло дев’ять українських університетів, шість російських навчальних закладів, по два вузи з Білорусі та Болгарії, один польський університет.
“В Україні у зв’язку з відкликанням багатьох великих проектів через війну склалася ситуація, коли чималу кількість фахівців, які системно займалися розробкою ПЗ у великих компаніях, можуть зацікавитися фрілансом”, – припускає виконавчий директор Асоціації ІТ України Віктор Валєєв.
Він розповідає, що зараз немає великої різниці в заробітках фрілансерів і розробників, які трудяться на одну компанію.
За даними top$dev і DOU.ua, розробники в середньому заробляють від 21 дол – web – до 24 дол – mobile – на годину. Досвідчені фахівці в інших сферах, а також дизайнери можуть розраховувати на 17 дол на годину.
Професійні українські розробники з хорошим рейтингом в середньому отримують на 25% більше, ніж пересічні фрілансери. “Це до міфу про те, що на фрілансі платять копійки”, – уточнює Божкова.
А податки?
Директор Upwork стверджує, що фрілансери хочуть працювати і платити податки відповідно до законодавства, але це непросто. Щоб легально отримати гроші від іноземного замовника, фрілансер повинен надати банку оригінал договору та акт виконаних робіт з мокрою печаткою.
Хоча нещодавно Нацбанк і Мінекономіки заявили про спрощення цих норм – фрілансерам дозволили використовувати інвойси з підписом тільки однієї сторони і договори публічної оферти, – проблема не зникла.
Як розповідає Валєєв, вона вирішена на рівні листа Нацбанку, яке не указ іншим органам, наприклад, податкової, і може викликати у них питання.
Божкова додає, що договори публічної оферти не мають юридичного визначення відповідно до національного законодавства, а правила валютного контролю вимагають актів виконаних робіт на кожне замовлення.
В даний момент ініціативна група, частиною якої є Upwork, розробляє документи щодо лібералізації умов роботи фрілансерів і сподівається, що вони влаштують всіх: НБУ, Мінекономіки та ДФС.
На думку Божкової, лібералізація умов роботи фрілансерів вигідна країні, оскільки означає збільшення обсягів експорту послуг, а також зростання надходжень до державного бюджету.
Валєєв нагадує, що розвитку ІТ-фрілансу в Україні також заважають війна і з недостатня популярність України на цьому ринку. Якщо можна вибрати безпечні і часто дешевші Індію або Китай, замовник надасть їм перевагу.
Якщо говорити про конкуренцію на світовому ринку, то скасування низки документів не замінює державної політики. “Ми мляво шкандибає там, де треба бігти. Потрібно створювати умови для ІТ, як це роблять наші сусіди”, – говорить Валєєв.
Крім регуляторних бар’єрів, в Україні є й інші перепони для розвитку фрілансу. Зокрема, така форма працевлаштування поки незрозуміла суспільству. Замовники не довіряють фрілансерам з психологічних причин: непросто делегувати бізнес-процеси тим, кого менеджер не бачить на робочому місці.
Деякі українські претенденти ще остерігаються переходити на фріланс – наявність трудової книжки в сейфі у роботодавця дає ілюзію стабільності. Фрілансер ж повинен сам відповідати за свої кар’єру і доходи, в той час як штатний співробітник може перекладати відповідальність на роботодавця.
Тим не менш, фріланс молодіє, і скоро соціально-психологічні чинники зійдуть нанівець, впевнена Божкова.
Вікторія Власенко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
