1195
Перша поразка України в СОТ: які висновки потрібно зробити
— Казна та Політика
З 2013 року в Україні діють спецмита на імпорт автомобілів об’ємом 1 – 2.2 л, які були введені під приводом захисту національного виробника. Передбачалося, що спецмито призведе до подорожчання вітчизняних авто, і імпорт зменшиться.
Результатом мало стати збільшення частки ринку вітчизняних автомобілів і підняття цін на вітчизняні авто.
Результатом мало стати збільшення частки ринку вітчизняних автомобілів і підняття цін на вітчизняні авто.
Відповідно до процедури, галузь, яка звертається із заявою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі за введенням спецмита, зобов’язана була довести наявність: – непередбачених обставин, які призвели до зростання імпорту, а також наявність, власне, самого зростання імпорту автомобілів в Україну; – Загрози серйозної шкоди національній галузі автомобілебудування; – Наявність причинно-наслідкового зв’язку між зростанням імпорту і серйозним збитком від такого імпорту національної галузі.
До слова, практика і норми СОТ передбачають, що якщо не доведений хоча б один з перерахованих вище факторів, вже немає підстав для застосування спеціальних захисних заходів.
Україна, незважаючи на той факт, що спостерігалося не зростання імпорту, а істотне його падіння, а діапазон цін на вітчизняні авто був нижче імпортних, все ж ввела мита.
Більш того, справа викликала широкий резонанс і закінчилася скандалом із застосуванням відповідних заходів.
Справа в тому, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про застосування заходів ще в квітні 2012 року, відразу після закінчення розслідування і відповідно до встановленої процедури. Але, враховуючи резонанс справи, рішення про вступ в силу спецмита було прийнято лише через рік, у квітні 2013. Це викликало ще більший шквал критики з боку торговельних партнерів, що призвело, власне, до початку розгляду справи в СОТ.
Після подачі Японією позову до органу врегулювання суперечок у СОТ до справи приєдналися ЄС, США, Південна Корея, Індія, Австралія, Росія та Туреччина.
В результаті 26 червня 2015 був опублікований звіт Групи експертів СОТ в рамках процедури вирішення спору. Це перша поразка України в СОТ в рамках процедур вирішення спорів після вступу в 2008 році.
Звіт Групи експертів підтвердив порушення з боку України, як мовиться, “за всіма статтями”. Порушення пов’язані як з процедурою проведення розслідування, так і з розглядом питань по суті. Україна порушила статтю XIX ГАТТ 1994, а також дев’ять положень різних статей Угоди про застосування статті VI ГАТТ, або, як його ще називають, Антидемпінгового Угоди СОТ.
Які наслідки і чого чекати?
За результатами звіту Група експертів рекомендувала Україні скасувати мита, а новий склад міністерства (якому справа дісталося від попередників) підтвердив, що вже вивчає це питання і підготує свої пропозиції.
За результатами звіту Група експертів рекомендувала Україні скасувати мита, а новий склад міністерства (якому справа дісталося від попередників) підтвердив, що вже вивчає це питання і підготує свої пропозиції.
В даному випадку Україна повинна або скасувати мита, які і так вже діють більше двох років і закінчуються в травні 2016 року, або подати апеляцію до СОТ, але питання – з якими аргументами ?!
Справа щодо автомобілів – класичний приклад того, чого не потрібно робити, коли мова йде про “насильницьке” введення мит і бажання підтримати і захистити внутрішнього виробника за будь-яку ціну незалежно від галузі.
По-перше, Україна підірвала свій авторитет в якості надійного торгового партнера і цілком заслужено вперше програла справу в СОТ, тим самим створивши малоприємний з тяжко передбачуваними для себе наслідками прецедент.
По-друге, наслідки непродуманих дій вплинули на інші галузі. Так, Туреччина в якості заходів у збільшила мито на імпорт українських волоських горіхів, таким чином компенсувавши свої втрати. Чим також встановила прецедент. Цьому прикладу в теорії можуть наслідувати й інші країни, але вже в інших справах. Таким чином, вигода захищається галузі не завжди може бути порівнянна з втратами для економіки країни в цілому.
По-третє, по суті введені мита не принесли очікуваного результату для національного виробника. Обсяги імпорту та обсяги виробництва автомобілів продовжують падати, що також пов’язане з девальвацією і низьким платоспроможним попитом.
Які висновки варто зробити державі і виробникам
Торгова політика не може бути непродуманою і спонтанною. Все потрібно прораховувати наперед, причому розуміючи далекосяжні наслідки таких рішень (не менше п’яти років). З цією метою необхідно налагодити правильні стосунки з вітчизняними галузями.
Серед галузей – як, втім, і у окремих виробників – поширена помилкова думка, що саме міністерство зобов’язане допомагати їм в частині проведення торгових розслідувань, готувати замість них документи та інше. Але міністерство є всього лише органом, що проводить розслідування, і не зобов’язана готувати документи замість компаній, та й тягар доведення в таких розслідуваннях, згідно з українським законодавством і норм СОТ, лежить на виробниках.
Очевидно, що міністерство має підвищити вимоги до виробників і галузям в частині якості наданих документів і матеріалів. В іншому випадку міністерство також буде нести відповідальність за провали подібного роду. Потрібно розуміти, що в таких питаннях індустрія і держава знаходяться в одному човні, і коли хтось із них не дотримується баланс, човен перевертається.
А поки будемо сподіватися, що нова команда в міністерстві зробить необхідні кроки для відновлення авторитету України як надійного торгового партнера.
Андрій Заблоцький, старший юрист Sayenko Kharenko
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
