312
Кабмін і депутати покинули ідею націоналізації
— Казна та Політика
Два місяці після скандалу з ідеєю націоналізації торговельних мереж “АТБ” і “фрешмаркету “Брусничка” Кабмін прийшов до висновку: цього не буде.
У квітні 2015 значна кількість депутатів поставили свої автографи під відповідними законопроектами – 2689 і 2709.
Зараз ходять чутки, що деякі депутати вже готові відкликати свої підписи. Нібито ведуться переговори, щоб взагалі відкликати ці документи з парламенту.
У кулуарах кажуть: будь-які розмови про націоналізацію – це шкідливий популізм.
Шкідливий, тому що інвестори вкрай чутливі до будь-якій спробі держави порушити їх право на приватну власність. Якщо вже щось націоналізувати, то строго в рамках закону і за зрозумілими правилами.
Проблема в тому, що зрозумілих правил поки немає. Законодавство, яке б регулювало націоналізацію, відсутнє. Зате є розмиті новели, що дозволяють державі націоналізувати приватну власність в рамках боротьби з корупцією або ж в ім’я суспільної необхідності.
Такий стан речей робить розмови про націоналізацію небезпечними і непередбачуваними. Ідеї можуть стати реальністю в будь-який момент – як тільки зацікавленість у націоналізації зміститься з рівня окремих народних депутатів на рівень уряду або гаранта.
Як можна відібрати майно
У держави є кілька способів націоналізувати приватне майно.
Перший – примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності.
Поняття “суспільної необхідності” прописано в Конституції і законі про відчуження земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості. Суспільна необхідність – це необхідність, “обумовлена загальнодержавними інтересами або ж інтересами територіальної громади”.
Відчуження можливо заради будівництва транспортних або енергетичних об’єктів, розміщення диппредставництв, зведення захисних гідротехнічних споруд, нафтових і газових свердловин, створення парків.
Ще один привід – національна безпека і оборона. Схоже, депутати намагалися націоналізувати мережі по цій “статті”. За словами керуючого партнера ЮК Prove Group Владислава Кочкарова, супровідні документи до проектів аргументують необхідність їх прийняття так.
“Власник” фрешмаркет “Брусничка” Рінат Ахметов є особою, причетною до фінансування збройних формувань “ДНР” та “ЛНР” – “Схід” і “Оплот”. Суспільна необхідність націоналізації майна торговельної мережі “АТБ” обумовлена небезпекою фінансування тероризму “.
Опитані ЕП юристи сходяться на думці, що в цьому випадку послатися на “суспільну необхідність” не можна. Необхідно рішення суду, але його немає.
Є інший спосіб забрати майно. Кримінальний кодекс допускає націоналізацію, але вже в якості покарання за тяжкі або особливо тяжкі злочини, а також злочини проти національної та громадської безпеки не залежно від ступеня їх тяжкості.
“Якщо будуть підтверджені факти про причетність власників мережі до фінансування тероризму, це дасть можливість залучити їх до кримінальної відповідальності за статтею 285-5 Кримінального кодексу”, – говорить Кочкаров.
Цей сценарій більш вигідний для держави. У цьому випадку конфісковане майно переходить до нього безкоштовно.
Може бути задіяний ще один механізм вилучення майна – спеціальна конфіскація. Це поняття набуло чинності разом з поправками до законодавства на виконання плану лібералізації візового режиму з ЄС.
Спеціальна конфіскація застосовується до злочинів, в яких мала місце “неправомірна вигода”, тобто хабар. Цей механізм можна застосувати до осіб, яких не можна притягнути до кримінальної відповідальності через неосудність, вікові обмеження або з інших причин.
Механізм прописували під потенційну конфіскацію майна Віктора Януковича і його оточення. Поки він не був задіяний.
Націоналізації поки не буде
Поки уряд не наважився скористатися яким-небудь із способів відносно торгових мереж.
У розпорядженні ЕП виявилися висновки Кабміну з депутатським проектам. Висновки ідентичні, відрізняються лише назвою мереж, яких стосуються. Мотиви, за якими Кабмін відхилив депутатську ідею, – фінансово-юридичні. Занадто багато чого автори не передбачили.
По-перше, в законопроектах не прописаний порядок вилучення об’єктів націоналізації з мотивів суспільної необхідності.
По-друге, не визначено порядок відбору тимчасових керуючих цими об’єктами і їх повноваження.
Законопроекти пропонують встановити, що націоналізація відбудеться за умови повної компенсації вартості майна з держбюджету. Компенсація виплачується за рахунок коштів, що надійшли від приватизації.
“Значить, законопроект пропонує викупити майно мережі” АТБ “-” фрешмаркет “Брусничка”, які підозрюються у фінансуванні тероризму з попередньої і повної компенсацією їх вартості в умовах фактичної війни з РФ “, – логічний у своїх висновках Кабмін. Грошей на це в бюджеті немає.
Ще одне невідоме в цій історії – відомство, яке займатиметься відчуженими активами. Депутати запропонували покласти повноваження в сфері націоналізації на Фонд держмайна. Для цього потрібно істотно коригувати нинішній функціонал відомства.
Правда, тут не все однозначно. У ФДМ може з’явитися конкурент. 19 червня під час години запитань до уряду міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив у парламенті, що одним з ключових питань є “створення органу щодо повернення активів та управління конфіскованим майном”.
Ідея обіцяє виявитися цікавою.
Дійти до Євросуду
Основний ризик націоналізації – судові розгляди.
Якщо прийняти ці законопроекти, відзначає Кочкаров, можна очікувати нерозуміння з боку міжнародного співтовариства.
Справи за скаргами про порушення права власності є численними і становлять достатній інтерес. За статистикою, їх частка серед усіх справ, розглянутих Європейським судом з прав людини, становлять близько 25,5%.
“Конвенція про захист прав людини передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права”, – відзначає партнер правової групи “Побережнюк і партнери” Тетяна Ігнатенко.
Згідно прецедентної практики ЄСПЛ, відзначає експерт, однієї легітимної мети втручання в право приватної власності – для суспільних інтересів – мало. Необхідно враховувати справедливий баланс між інтересами суспільства та захистом прав власника, якого позбавляють майна.
ЄСПЛ неодноразово розглядав справи заявників, які скаржилися на порушення їхнього права власності в результаті проведення державою націоналізації без відповідної компенсації.
При розгляді таких справ суд визнавав: якщо держава не виплачує компенсацію, це серйозне порушення права власності.
Прикладом, на думку Ігнатенко, може служити класична справа “Папаміхалопулос проти Греції”. У даній справі заявники були власниками землі, на якій планували будівництво готельного комплексу. Дозвіл на будівництво було отримано.
Потім цю ділянку було вилучено на користь військово-морських сил, які побудували там військово-морську базу і курорт для відпочинку військових. При цьому заявники не отримали взамін рівноцінної ділянки і компенсації. ЄСПЛ вказав на порушення прав власності, оскільки заявники не отримали компенсації.
Відомо також справа “Брумареску проти Румунії”. Суд встановив порушення прав власності в зв’язку з націоналізацією будинку на безоплатній основі.
Вийти за рамки
Поки ідеї націоналізації не вийшли за рамки депутатських законопроектів.
“У випадку з” АТБ “- це приватні розбірки між співвласником” АТБ “Геннадієм Буткевичем і його колишнім зятем, народним депутатом від Радикальної партії Сергієм Рибалко. Це не було політичне рішення.
Щодо “Бруснички” – вирішили полоскотати нерви Ахметову і пропіаритися. На рівні коаліції немає згоди з приводу того, щоб відчужувати таким чином приватну власність “, – сказав ЕП на умовах анонімності один з депутатів БПП.
Що трапиться, якщо воно раптом з’явиться? В принципі, загрози про націоналізацію вже прозвучали з вуст прем’єра. Арсеній Яценюк звинуватив главу Group DF Дмитра Фірташа в умисному закриття “Рівнеазоту” і “Черкасиазот” через небажання повертати борг “Нафтогазу України”.
“Ці заводи закриті з тієї простої причини, що ця організоване злочинне угруповання заборгувала державі 6 млрд грн і не збирається їх віддавати. Ми йдемо в суд. Якщо компанії Фірташа і Льовочкіна не розрахуються з НАК за поставлений газ, вони перейдуть у держвласність”, – заявив прем’єр.
Якщо прем’єр вирішиться втілити свої погрози в реальність, історія обіцяє виявитися цікавою.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
