Як європейську "жорстку касову дисципліну" впроваджують в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як європейську "жорстку касову дисципліну" впроваджують в Україні

Казна та Політика
4833
Головним ворогом для економіки України зараз є тіньовий бізнес. Впровадження касових апаратів – справедлива боротьба, справедливий інструмент для боротьби проти тіньової економіки, вважає заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
Тіньовий бізнес – 42%
“Ми не ставимо собі за мету зібрати, підняти податковий тягар для підприємців, ми хочемо контролювати готівковий обіг з тим, щоб всі рівно, справедливо платили податки. Скільки б не говорив уряд, парламент про те наскільки це важливо, все одно головне йде від людей. Я впевнена, коли громадянське суспільство буде самостійно зацікавлене контролювати – чи сплатив мій сусід податки, пішли ці податки (в бюджет, – ред.) коли я сплатив гроші в магазині, тоді насправді ми досягнемо нашої мети”, – зазначила Олена Макеєва.
За словами заступника міністра, уряд зараз робить все для того, що налагодити конструктивний діалог з бізнесом. Однак зазначає, що в Україні велика частина підприємців все ж не виплачують податки (за даними Мінекономіки, в 2014 році тіньовий бізнес склав 42%), через це уряд змушений вдаватися до заходів, які врегулюють підприємницьку діяльність.
Як зазначає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко, використання касових апаратів є істотним плюсом не тільки для уряду, а й для суспільства.
В даний момент, в Україні порушено правило ведення єдиного діалогу, вважає президент торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, приводячи в приклад цифри які приголомшують: “99,8% за статистикою представники малого та середнього бізнесу. Це організації які дають 50% податкових надходжень, 60% ПДВ це 70% зайнятої економіки. Як можна повз це пройти і не вести діалог. Ми повинні розуміти, що малий і середній бізнес – він різноплановий”.
На сьогоднішній день в Україні діє закон на підтримку малого та середнього бізнесу. Раніше стало відомо, що 18 червня Україна і Європейська комісія підписали спільну угоду завдяки якому Європейський Союз надасть 55 мільйонів євро на розвиток малого та середнього бізнесу. Ці кошти підуть на відкриття регіональних офісів для підтримки малого та середнього бізнесу в країні.
Як держава підтримує малий та середній бізнес у сфері оподаткування
З 1 липня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування ПДВ на постійній основі для малого та середнього бізнесу. Протягом півріччя цього року вона працювала в тестовому режимі.
Директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ГФС Неля Привалова розповіла, що для аграрних підприємств пропонується відкрити додатковий електронний рахунок в Державній казначейській службі, на який підприємці будуть зараховувати суми ПДВ, які відповідають саме їх сільсько-господарській діяльності, і в день проведення операції їх кошти будуть спрямовуватись на спеціальний рахунок або в банках для того, щоб витрачати ці кошти на розвиток господарського виробництва.
Також буде надавитися інформація про рух і залишок грошових коштів на електронних рахунках за запитом платників податків. За рахунок скорочення обов’язкових реквізитів буде спрощена форма податкової накладної.
Крім цього, буде врегульовано порядок реєстрації та отримання інформації з ЄРПН податковим накладними для тих підприємств у яких є філії.
Крім усього іншого, копії податкових накладних, які за запитом платника податків людина отримує з єдиного реєстру податкових накладних, будуть підставою для відображення податкового кредиту.
На законодавчому рівні буде закріплено можливість для тих підприємств, які здійснюють безперервні постачання з одним контрагентом складати одну податкову накладну на місяць в останній день звітного місяця, в якій буде відображення загальні обсяги постачань з урахуванням проведених розрахунків з одним контрагентом.
На прохання бізнесу був продовжений термін на скарги покупця в разі якщо він неналежним чином сформував податкову накладну або її не зареєстрував в ЄРПН.
Хто ЗАСТОCОВУЄ і НЕ ЗАСТОСОВУЄ реєстратори розрахункових операцій. Що робити суб’єкту господарювання для реєстрації РРО
По-перше, треба виділити та зрозуміти, хто з підприємців не буде використовувати реєстратори розрахункових операцій: * Фізичні особи, які є платниками єдиного податку першої групи.Нагадаємо, з 1 липня застосування РРО буде обов’язковим для платників єдиного податку третьої групи, з першого січня 2016 – для другої. При цьому платники податків 2-й і 3-ї груп, що працюють на ринках, або здійснюють торгівлю на пересувних засобах торгівлі, не зобов’язані використовувати касові апарати, для них це справа добровільна – хочуть застосовують, хочуть не застосовують.
  • Всі суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють розрахунки виключно в безготівковий формі.
  • А також, всі суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках та дрібнороздрібну торгівлю через засоби пересувної торгівлі.
РРО також не застосовуються:
  • При продажу страв в їдальнях, буфетах, школах;
  • при виїзній торгівлі;
  • при продажу у кіосках, лотках, розносі газет, журналів;
  • при продажу жетонів, проїзних квитків у касах метрополітену. При продажу проїзних документів на залізничному, авіаційному, автомобільному транспорті;
  • при продажу квитків у кіно, театри, на концерти та інші видовища;
  • при продажу білетів державних лотерей;
  • при виконанні всіх банківських послуг, крім операцій з купівлі / продажу іноземної валюти та операцій комерційних агентів банків з прийомом готівки і подальшого її перегляду;
  • при торгівлі продуктами власного виробництва юридичними особами, крім торгівлі громадського харчування, та фізичними особам, платниками єдиного податку.
Суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), які придбали у виробника касової техніки РРО мають звернутися до органу ДФС за місцем реєстрації та подати такі документи:
  • заяву про реєстрацію РРО;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на розміщення господарської одиниці, де буде застосовуватися РРО;
  • копію договору суб’єкта господарювання з сервісним центром про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Наразі, як відзначила директор департаменту податкового та митного аудиту ДФС Наталія Рубан, заявки на встановлення РРО подали майже 15 тисяч підприємців. Також, вона відзначила, якщо на 1 липня касовий апарат встановлений, то автоматично встановлено мораторій на 1,5 року на перевірку. Тобто до 1 січня 2017 суб’єкти, які виконали закон і встановили касові апарати, на 1 липня, то перевірки заборонені. Не перевірятимуть до 2017 р і тих підприємців, які придбали касові апарати в розстрочку.
“Якщо буде договір з виробником або сервісним центром по готовності суб’єкта купити касовий апарат з розстрочкою, то ми також такі перевірки проводити не будемо”, – додала вона.
Касова дисципліна – досвід Європи
Касові апарати, які встановлені в країнах, які розвиваються – скорочують розвиток “тіньової” економіки. Наприклад, в Польщі багато підприємств спочатку протестували, проте зараз нормально сприймається той факт, що навіть в таксі видають фіскальний чек. В литві в 2011 році РРО встановили всюди де ведеться торгівля продуктами харчування на всіх ринках. Малі підприємці також протестували проти цієї норми, але зараз вона працює.
В Литві вартість РРО для бізнесу компенсувалася державою, але чим раніше підприємець звертався до держави щодо покупки РРО, тим більшою була сума компенсації.
Класична Європа працює більше у напрямку співпраці і промоцій. В Німеччині ресторатори самі активно використовують обов’язкові РРО для планування ресурсів та фінансової звітності.
Як запевнила представник міжнародної громадської організації “Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів” Людмила Аксьонова: “Жорстокість касової дисципліни, контроль обігу готівки, давно вже став трендом європейських країн. Посилений контроль нам необхідний сьогодні для того, щоб стабілізувати готівковий обіг”.
Хтось із представників підприємництва каже, що впровадження касових апаратів стане причиною падіння бізнесу, хтось “за” появи касових апаратів, тому що завдяки їм економіку України покинуть компанії що займаються контрабандою. Як запрацює малий і середній бізнес після впровадження РРО? Відповідь на це питання не довго ще чекати.
Матеріал підготувала Юлія Бондар
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас