620
«Далі нікуди»: як депутати підкоригували статус НБУ
— Казна та Політика
Учора Верховна рада підтримала пакет законопроектів, пов’язаних із посиленням інституційної незалежності Національного банку. Зокрема, було ухвалено закони «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України» (№2742) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституціональної спроможності Національного банку України» (№2743).
Деякі експерти вважають, що незалежно від підсумкової ефективності ці закони варто було ухвалити, оскільки вони були «структурними маяками» щодо програми з МВФ.
Голова Національного банку України Валерія Гонтарева охарактеризувала ухвалені документи як «переможний результат спільної з парламентом і Міжнародним валютним фондом праці довжиною в рік і рішучий крок на шляху до Євросоюзу». Хоча парламентаріям було досить непросто ухвалити такі рішення. Законопроекти декілька разів вносили до порядку денного ВР, але щоразу їх розгляд зривався. Позаминулого тижня фінансовий комітет ВР узагалі зібрався вночі для розгляду 156 поправок до документа, щоб українська делегація, яка вилітає до Вашингтона, могла прозвітувати про затвердження цих законів. Проте тоді парламент не зміг проголосувати запропоновані зміни, і мети було досягнуто лише 18 червня.
«Важливі закони, що дають змогу забезпечити фіскальну незалежність регулятора і, відповідно, незалежність його монетарної політики. Спасибі колегам – народним депутатам», – написав на своїй сторінці у Facebook колишній голова НБУ Степан Кубів.
Такої думки, утім, дотримуються не всі депутати. «У цьому законі є одна суттєва зміна: перерахування чистого прибутку раніше здійснювалося авансом, а тепер це вже відбувається після проведення аудиту, затвердження річного звіту тощо. І все. Не варто казати, що в нас з ухваленням цього закону НБУ став незалежнішим. Гадаю, що він залишився таким же незалежним, як і був. Половину ради НБУ призначає ВР, половину – президент, голову призначає Верховна рада за поданням президента. Це прописано в Конституції, а не в законі. Усе інше навіть нема чого обговорювати, це зміни технічного характеру», – парирує член фінансового комітету ВР Павло Різаненко.
Основні зміни, закладені в цих законах, номінально сконцентровані на п’яти основних елементах: правлінні НБУ, раді НБУ, автономності Нацбанку, його загальних резервах і розподілі прибутку.
Правління регулятора тепер стане виконавчим комітетом, який складатиметься з голови та його заступників. На них буде покладено відповідальність за формулювання і реалізацію грошово-кредитної та валютно-курсової політики, а також за регулювання банківської системи.
Закон передбачає змінний графік призначення заступників голови Національного банку, який має забезпечити безперервність роботи правління Нацбанку незалежно від зміни очільника НБУ. Загальний строк роботи членів правління та ради НБУ становить сім років.
Правління дістало право створювати комітети, зокрема делегувати окремим комітетам частину своїх повноважень щодо ухвалення рішень у відповідних сферах.
Закон передбачає змінний графік призначення заступників голови Національного банку, який має забезпечити безперервність роботи правління Нацбанку незалежно від зміни очільника НБУ. Загальний строк роботи членів правління та ради НБУ становить сім років.
Правління дістало право створювати комітети, зокрема делегувати окремим комітетам частину своїх повноважень щодо ухвалення рішень у відповідних сферах.
За радою Національного банку тепер закріплено функцію зі здійснення нагляду за системою внутрішнього контролю Національного банку. Вона зможе створювати аудиторський комітет – консультативний робочий орган, який буде підпорядкованим і підзвітним їй.
Члени ради відтепер відповідатимуть за монетарну політику, так само як і Національний банк. Крім того, раді Національного банку надано право призначати і звільняти заступників голови Національного банку та керівника підрозділу внутрішнього аудиту за поданням голови НБУ.
Також встановлюється змінний графік призначення членів ради Національного банку, що має забезпечити безперервність його роботи і нівелювати ризики одночасного звільнення з посад більшості членів ради Нацбанку.
Також встановлюється змінний графік призначення членів ради Національного банку, що має забезпечити безперервність його роботи і нівелювати ризики одночасного звільнення з посад більшості членів ради Нацбанку.
«Ми хочемо бачити в раді повністю незаангажованих людей, економічну еліту нашої країни, яка не тільки розуміє, куди ми рухаємося, і бачить усі тренди на ринку, а й відповідає за нашу монетарну політику разом із Національним банком України. Ми б хотіли бачити раду Національного банку України такою собі think tank (фабрикою думок)», – раніше заявляв заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Утім, найважливішою зміною є перерахування прибутку НБУ до бюджету. Тепер регулятор не перераховуватиме гроші до бюджету авансом, а залишатиме частину прибутку в себе у резервах.
«Розподілом частини прибутку в резерви, як це роблять комерційні банки, Нацбанк намагається хоча б частково відійти від положення про планове перерахування прибутку до держбюджету, що є досить сумнівною практикою. Адже сам центробанк – це неприбутковий інститут, і виконання явно сумнівної вимоги про перерахування прибутку до бюджету може суперечити монетарній політиці НБУ на відповідний період», – пояснює інвестиційний аналітик Іван Угляниця.
На думку експерта, питання про те, чи має центробанк здійснювати прибуткову діяльність, і як це може впливати на його монетарну політику, зокрема й на інфляційну складову, саме собою дискусійне. «Але очевидно інше: питання прибутку центробанку не має бути однією з головних складових доходів держбюджету країни. Це змушує Нацбанк проводити монетарну політику, що відрізняється від тієї, яку необхідно було б проводити, якби таких планів щодо прибутку не існувало», – каже Угляниця.
У цілому в НБУ, схоже, ухвалені зміни справді вважають важливими. «Документи варто розглядати не тільки з погляду сьогодення, а й як стратегічне рішення на довгі роки. Тепер Національний банк має можливість проводити незалежну монетарну політику і підвищити ефективність свого функціонування як інституту», – йдеться в нинішній заяві Валерії Гонтаревої. Водночас опитані експерти сумніваються, що регулятор можна зробити справді незалежним на законодавчому рівні.
«Уся інституційна спроможність пов’язана з тим, що коли до голови НБУ звертаються прем’єр-міністр і президент і просять зробити щось, незважаючи на те, що це йде врозріз з основною функцією цього органу (наприклад забезпеченням цінової стабільності), то він відмовляє або погоджується… І це не прописано в законі. Можна скільки завгодно писати «незалежний», але всі все прекрасно розуміють», – підкреслює Різаненко.
«У нас і так записано і в Конституції, і в законі про НБУ, що центральний банк – незалежний орган. І він у будь-якому разі підзвітний ВР. Знову ж таки це все залежить від керівника. А якщо у нас зміцнення курсу пов’язане з нарадами на Банковій вулиці, то вся фонова історія з незалежністю зникає. Законодавство у нас і так прописано досить непогано», – констатує колишній член ради НБУ Василь Горбаль.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
