Українцям доведеться попітніти — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українцям доведеться попітніти

Особисті фінанси
1106
Через спеку бізнес-активність спаде приблизно на третину, а працездатність співробітників зменшиться вдвічі
РОБОТА СТАЄ КАТУВАННЯМ
За оцінками фахівців з персоналу, через спеку бізнес-активність спаде приблизно на третину, а працездатність співробітників зменшиться вдвічі. Причому це стосується не тільки людей, що займаються фізичною працею, а й представників творчих професій.
Щоправда, як показує світова практика, влада могла б прийняти екстрені заходи, ефективність яких проявилася б протягом одного-двох тижнів. Але в Україні ніхто з чиновників навіть не згадує про можливість сієсти або скорочення робочого дня, тоді як постанова уряду могла б докорінно змінити ситуацію.
Мова йде про рішення, які не потребують значних фінансових вкладень з боку держави — всі розуміють, що резервів у країні немає.
Мало хто знає про існування нормативного документа, який обумовлює допустимий температурний режим на робочому місці. Складається враження, що ці вимоги навмисне замовчуються. Так, ще в 1999 році МОЗ України прийняв «Санітарні норми мікроклімату у виробничих приміщеннях», згідно з якими максимально допустима температура на робочому місці не повинна перевищувати 19–25°С (залежно від складності виконуваних робіт). Втім, максимальні показники прописані, а санкцій у разі їх невиконання немає. Теоретично при перевищенні допустимих значень робочий день співробітників повинен бути скорочений мінімум на 10%, але ці позиції зазначені настільки розпливчасто, що ухилитися від їх виконання для роботодавця не проблема.
Крім того, у спеку принципово важливий контроль не тільки за максимальною температурою, а й за мінімальною. «Різкі перепади температур і переохолодження призводять до простуд і респіраторних інфекцій у співробітників», — підтверджує керівник рекрутингової компанії «Допомога» Катерина Скибська.
ШОПІНГУ ТУТ НЕ МІСЦЕ
Інвестувати «в чоботи і плазму» більше нікому. «Ажіотажний попит на категорію моди (одяг + взуття), пік якого припав на кінець лютого — початок березня, з приходом літа закінчився», — відзначає директор із маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Юлія Шилова. Покупці видихнули й не особливо радують своєю присутністю як ТРЦ, так і спеціалізовані інтернет-сайти.
За її словами, українці нарешті перестали істерично скуповувати одяг, хоча ще місяць-два тому панічні настрої споживачів істотно посприяли приросту в обсягах продажів т. зв. «інвестиційних товарів» (зимового взуття, пальто, курток і дублянок). Крім того, з радістю змітали будь-який не переоцінений товар (наприклад, добре продавалися складські залишки за курсом 8).
В українців є три стадії сприйняття: «грошей немає», «грошей немає зовсім» та «пора міняти долари». «Зараз багато хто якраз знаходиться в третьому стані.
І чекати ажіотажу можна не раніше, ніж споживач назбирає грошей», — додає експерт.
Навіть у сегменті сезонної техніки приросту продажів немає. Причина — все та ж: відсутність у споживачів вільних 10–15 тис. грн. «Дефіциту систем клімат-контролю, кондиціонерів, холодильників і морозильних камер сьогодні немає і в найближчі місяці не передбачається. Вентиляторів купують більше», — говорить категорійний менеджер мережі магазинів побутової техніки та електроніки COMFY Андрій Ковальов.
На думку партнера консалтингової компанії UTG Віталія Бойка, в спекотну погоду українці можуть звернути свою увагу на торгові центри, оскільки там працюють кондиціонери. При цьому левова частка споживачів гулятиме по ТРЦ як по музею.
КУДИ НЕ ПОЇДУТЬ ТУРИСТИ
Відпускний сезон цього року напевно виявиться непростим. Більшість українців через стрибок валютного курсу змушена відмовитися від звичного відпочинку, замінивши його бюджетними варіантами. За словами директора турфірми «Мандри К» Олени Огоровської, цей сезон для туроператорів буде найважчим за останні 13 років. У порівнянні з сьогоднішнім явищем кризи в 2008 і 2009 роках були короткостроковими.
«Багато представників середнього класу відмовилися від поїздок в Єгипет, Туреччину, Болгарію, Чорногорію. Зараз сім’ї (батьки плюс дитина) доведеться витратити на поїздку за кордон близько 50 тис. грн.», — відзначає експерт.
Проблема посилюється тим, що з переліку найбільш відвідуваних українських курортів випав Крим і території Донецької області. «Ніхто не знає, коли Маріуполь, Урзуф, Седове та Мелекіне зможуть знову приймати туристів», — говорить менеджер Агенства гарячих путівок Микола Лабистюк.
А проте саме на азовські курорти завітає нерозбещений увагою вітчизняний турист. Кирилівка, Бердянська Коса, Приморськ, Новокостянтинівка, Генічеськ збільшення кількості відпочивальників напевно відчують.
Останнім часом попитом користується відпочинок в Херсонській області (Скадовськ і Залізний Порт). Буму вітчизняних туристів очікує Одеса. Місцеві готельєри та ресторатори сподіваються компенсувати відсутність росіян, які цього літа навряд чи виберуть саме цей курорт.
Туроператори прогнозують, що в цьому сезоні Болгарія переплюне за ціною Крим та українське Причорномор’я. Причому турфірми роблять ставку на економічні автобусні тури (7–9 тис. грн. за тижневий тур з особи). «Схема проста — дві-три доби в дорозі, тиждень — на морі», — пояснює Лабистюк.
За оцінками туроператорів, приблизно 5% тих, хто активно подорожують, виберуть екзотичні країни на кшталт Куби, Домінікани чи Індії. А в Західну Європу — Польщу, Чехію, Італію, Іспанію та Францію — відправляться не більше 20% українських туристів. Скільки з них туди насправді добереться — це окреме питання. Наприклад, отримати візу в Чехію та Польщу в останні місяці стало набагато складніше. А з 23 червня в посольствах і консульствах закінчиться дедлайн з прийому документів без біометрії. Що автоматично відсіє частину мандрівників, які своєчасно не подбали про нові документи.
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас