2635
Ціни спустилися з піку
— Казна та Політика
Споживчі ціни з початку року злетіли на 40,1%. Висока інфляція дозволяє уряду легко виконувати держбюджет по доходах, але робить вартість грошей надзвичайно високою. Гальмування темпу зростання цін, що намітилося в травні, на думку експертів, вказує на можливість зниження цін в окремі місяці другого півріччя. Але навіть у кращому випадку ціни за рік зростуть у 1,5 рази.
Пройдений урок
Макроекономічний прогноз уряду на 2015 рік, затверджений в лютому, «виконано» достроково вже в травні – принаймні по інфляції. У Кабміні, згідно з постановою № 76, розраховували, що споживчі ціни до грудня 2015-го зростуть на 26,7%, в гіршому випадку – на 38,1%. І лише в найбільш песимістичному варіанті – на 42,8%. Проте опубліковані дані Держстату показали, що інфляція тільки за перші п’ять місяців року вже досягла 40,1%.
Хоча позитив може бути знайдений навіть в цих обставинах. Адже темпи зростання цін у травні були найнижчі з початку року (2,2%), а показник інфляції останніх 12 місяців знизився вперше за більш ніж півтора роки: останній раз 12-місячна дефляція фіксувалася у вересні-жовтні 2013 року, після чого ціни почали швидко зростати, досягнувши пікових темпів у квітні 2015-го (+ 60,9%). У травні індикатор опустився до 58,4%, і тепер очікується його зниження.
Сповільнення місячної інфляції з 14% до 2,2% пояснюється тим, що після дворазового підвищення в квітні тарифів ЖКГ (газ подорожчав у 5,5 рази) в травні вони зросли всього на 1,2%. Темпи подорожчання продуктів харчування знизилися з 4% до 2,9%: у лідери зниження цін вийшли цукор (-6,7%) і молоко (-0,9%), в лідери зростання – овочі (+ 12%), яйця ( + 9,7%), фрукти (+ 9,5%).
Потрібно переписати
Нереалістичність нинішнього інфляційного прогнозу вже визнав Міжнародний валютний фонд. Найбільший кредитор країни звернув увагу на «істотну девальвацію гривні» і «необхідне підвищення цін на енергоносії», що викличе річну інфляцію в 46%. У цьому випадку ціни за найближчі сім місяців повинні зрости всього на 4,2%. Передумови для такого сповільнення інфляції є, кажуть економісти. «Ми очікуємо невелику дефляцію в липні-серпні – близько 0,5%. Це традиційна сезонність, – прогнозує начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов. – Якщо ви подивитеся на структуру інфляції в травні, то більше третини зростання дали овочі та фрукти. Це та ж сезонність, тільки з протилежним знаком».
Старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ільяшенко не відкидає зниження цін ближче до кінця року. «Існує висока ймовірність дефляції місяць до місяця протягом одного-двох місяців в осінньо-зимовий період 2015 року. Позначиться ефект високої бази 2014-го, ефект запізнення ревальвації на тлі економічного спаду і можливий перегляд методології обліку тарифів ЖКГ (в даних за квітень Держстат «забув» врахувати соціальну норму споживання, застосовну до ціни газу в рамках опалювального сезону)», – говорить він.
Але Кабмін не поспішає переглядати макропрогноз. За січень-квітень доходи держбюджету, в тому числі завдяки інфляції, зросли на 35%. Зміна прогнозу потребуватиме корекції бюджету у бік підвищення його доходів і витрат. «Дуже хочу якомога швидше індексувати соціальні виплати, ми розуміємо важливість підтримки громадян. Але реального профіциту бюджету немає», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько. За її словами, приріст піде на фінансування оборони, реформу судоустрою та держслужби, відшкодування ПДВ. «Інтрига існує в частині фіскальної політики: коли будуть підвищуватися соціальні витрати – в рамках перегляду бюджету в 2015 році або в бюджеті на 2016-й. Більш високі показники інфляції, ніж ті, які закладалися в бюджет, дозволяють порівняно безболісно, але скромно, підвищити видаткову частину бюджету вже цього року», – очікує Павло Ільяшенко.
Больові точки
Очікувати більш ніж 50-відсоткового зростання цін в експертному середовищі поки не прийнято. «Якщо раніше ми розраховували на те, що середньорічна споживча інфляція складе 35-40%, то зараз змушені підвищити прогноз до 40-45%», – сказав Павло Ільяшенко. На кінець року Олексій Блінов очікує 49,5%. «Зростання тарифів враховане ще не повністю. Наприклад, у травні підвищено тариф на централізоване опалення, але фактично ця послуга не надавалася. І підвищення з’явиться в статистиці вже восени, – говорить він. – Саме по собі опалення дасть близько 1 процентного пункту інфляції. Але очікується зростання й інших тарифів на послуги ЖКГ, наприклад, на електроенергію».
Не менш важливі й монетарні чинники. За останній рік ФГВФО виплатив вкладникам понад 30 млрд грн, ще понад 23 млрд грн повинні бути видані до кінця 2015-го, у тому числі 13 млрд грн – вкладникам Дельта Банку. Ці кошти можуть посилити як інфляцію, так і зростання валютного курсу. А валютні стрибки, в свою чергу, автоматично прискорюють інфляцію. Ще в березні НБУ зробив розрахунки, згідно з якими кожні 10% девальвації гривні призведуть до зростання цін на 3%.
Вплив грошей
Сповільнення інфляції призведе до зниження облікової ставки, яка три місяці утримується Нацбанком на рівні 30%. Комітет з монетарної політики в кінці травня попередив, що «НБУ мусить використовувати свої інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а з урахуванням прогнозу її динаміки, інфляційних очікувань населення і бізнесу». «Збереження облікової ставки на рівні 30% сприятиме формуванню спадного тренду інфляції, – вважають в НБУ. – Зниження ризиків для стабільності гривні дозволяє очікувати пом’якшення грошово-кредитної політики в найближчій перспективі». Наступне засідання комітету пройде в кінці червня.
До облікової ставки прив’язана, зокрема, вартість стабкредитів (30%), які у НБУ беруть банки, що намагаються компенсувати відтік коштів. Вище ставка не буде піднята, і, ймовірно, навіть може знизитися. «Регулятор попереджав про ризики більш високої інфляції і натякнув, що вони вже відображені в рівні облікової ставки. Таким чином, ймовірність посилення монетарної політики невисока. У другому півріччі існує скоріше ймовірність її пом’якшення», – вважає Павло Ільяшенко.
В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
