1198
Для чого потрібна пенсійна реформа і хто за неї відповідає
— Казна та Політика
Сьогодні про пенсійну реформу говорять усі – і народ, і політики, і пенсіонери, проте рівень інформованості про особливості даної реформи залишається досить низьким. Більше того, що громадянин України знає про свою пенсію, вірна буде відповідь – те, що йому повідомить співробітник пенсійного фонду. Можливо, в цьому полягає біда, адже навіть дану інформацію пенсіонер не в змозі буде перевірити.
Що пропонують політики
Створити збалансовану трирівневу пенсійну систему не вдавалося жодному складу Кабінету міністрів України. На сьогоднішній день з вуст багатьох політиків ми чуємо, що зміниться солідарна частина пенсії, накопичувальна система залучить близько 5 млрд. гривень, і ці кошти будуть інвестуватися в економіку країни, а держава буде повністю гарантувати збереження коштів накопичувальної пенсійної системи.
Більше того, зі слів голови правління Пенсійного фонду України Олексія Зарудного, всі накопичені пенсійні активи, які будуть на персональному рахунку людини, після його смерті будуть успадковуватися.
Міністр соціальної політики Павло Розенко розповів, що накопичувальна система пенсійного страхування буде обов’язкова для тих, кому менше 35 років, а люди у віці від 35 до 55 років зможуть на добровільній основі брати участь у ній (вони повинні будуть визначитися протягом 2017 року). Ставка внеску в систему буде поступово зростати, і на початковому етапі в 2017 р складе 2%, потім буде збільшуватися на 1% щороку і до 2022 р виросте до 7% і далі рости не буде. Відповідно будуть зменшуватися внески до Пенсійного фонду (тобто ставка ЄСВ).
Також, серед української влади просочуються чутки і суперечки про те, що пенсійний вік буде відсунутий за межі середньої тривалості життя. Правда, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, встиг заявити: “Підняття пенсійного віку з 60 до 65 років не буде. Не брешіть народу “.
Однак, незважаючи на всі нововведення, які уряд планує впровадити, ситуація виглядає зовсім іншим чином. Під час представлення у Верховній Раді державного бюджету – 2015, міністр соціальної політики Павло Розенко розповів, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить близько 90 млрд. гривень. З трибуни Верховної Ради Павло Розенко заявив: “Сьогодні на тіньовому ринку праці виплачується щорічно 200 млрд. гривень тіньової заробітної плати, з якої ні копійки не потрапляє до Пенсійного фонду України. Від цього 70 млрд. гривень щорічно не отримує Пенсійний фонд, приблизно 30 мільярдів недоотримують місцеві бюджети “.
Враховуючи, що станом на 1 січня 2014 пенсіонерів налічувалося 13 млн. 533 тис. чоловік, з часом дане число буде тільки збільшуватися, якщо брати до уваги демографічні та міграційні тенденції країни. Це говорить про те, що дефіцит Пенсійного Фонду України досить сильно гальмує розвиток і впровадження пенсійної реформи.
Що ми маємо зараз
На сьогоднішній день, впровадження першого, накопичувального етапу системи пенсійного забезпечення перебуває під великим сумнівом, адже дану систему намагалися запустити ще до початку 2013 року. Як заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова, українцям не варто очікувати миттєвого покращення ситуації після початку пенсійної реформи: “Не треба обіцяти світле майбутнє відразу після прийняття закону … Пенсії (накопичувальні) почнуть отримувати через 25 років. Це перші, тому що пенсійний вік у нас 60 років, а 60 мінус 35, так раніше, ніж через 25 років, ніхто нічого не отримає “.
Зараз, в Україні працює солідарна система пенсійного забезпечення, згідно з якою працююче населення забезпечує пенсіонерів. Але, на жаль, відзначити гідно роботу даної системи не можливо, так як функціонує вона досить погано.
“Та пенсійна система, яка існує у нас – нежиттєздатний, в сьогоднішніх умовах, пережиток минулого, спадок від радянської системи. Однак, економічна реальність у нас змінилася. Треба чітко розуміти, що ніякий уряд, якого б кольору він не був, якої б ідеології не дотримувався, не зможе забезпечити непрацездатних наших громадян пенсіями хоча б навіть на сьогоднішньому рівні, якщо щось не поміняти кардинально. Дефіцит Пенсійного фонду постійно зростає, дотації з державного бюджету пенсійному фонду зростають. Будь-які заяви, що можна обійтися без кардинальних змін – банальна політична спекуляція. Солідарна пенсійна система в Україні банкрут. І давно. Просто її довгий час ретельно підфарбовували, підпирали і наряджали, щоб складалося враження, що клієнт швидше живий, ніж мертвий. Ну і плюс до цього злиденне становище більшості пенсіонерів (які мають право голосу і як правило були найбільш активної електоральної силою) давало можливість, накинувши їм десятку до пенсії, заробити їх симпатії “, – коментує Тетяна Сальникова голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів.
Пенсійна реформа – камінь спотикання на шляху України до бажаних грошей МВФ
Виходячи зі слів голови Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяни Сальникової, пенсійна реформа – це одна з вимог МВФ. Більше того, ліквідація спецпенсій, запуск накопичувальної пенсійної системи та розвиток недержавних пенсійних фондів – ці пункти були закладені в коаліційну угоду нового парламенту.
“Однак, хочу підкреслити, що зволікання з впровадженням реформи відсуває аж ніяк не тільки гроші МВФ. Воно відсуває мобілізацію внутрішніх грошей у державі для економіки, і залучення зовнішніх грошей, не тільки МВФ, а від зовнішніх приватних інвесторів.
Що сталося в Польщі після того, як вона впровадила накопичувальну пенсійну систему? Заробив фондовий ринок, Варшавська біржа стала центральним торговим майданчиком у східній Європі. Приплив іноземних інвестицій збільшився в рази “, – повідомила Тетяна Сальникова.
Пенсійна реформа створить довгострокові внутрішні інвестиції
І уряд, і населення зацікавлене в тому, щоб люди отримували нормальний дохід, тоді соціальне становище в суспільстві зміниться в кращу сторону: купівельна спроможність збільшиться, що само собою є необхідною умовою для розвитку економіки, коментує Тетяна Сальникова.
“А от не очевидна, але вкрай важлива річ: та реформа, яку пропонує зараз уряд, – зовсім не тільки пенсійна. Вона системна, загальноекономічна. Більш того, якщо її правильно впроваджувати, жорстко стежачи за дотриманням закладених в неї світових технологій, то там є цілий набір антикризових інструментів для економіки: створення потужного довгострокового внутрішнього інвестора, допоміжні механізми детінізації зарплат, трансформація державних витрат на споживання в державні витрати на розвиток економіки і так далі “, – зазначила експерт.
“Реформа, безумовно, вирішує питання, як підвищити доходи людей на пенсії і не разово, виділивши всім по 10 гривень, а на десятиліття вперед, як знайти джерело такого підвищення. Але, насправді, вона робить революційну для нашої економіки річ, абсолютно необхідну саме зараз: створює довгострокові внутрішні інвестиції. Що це дає? Зменшує залежність нашої держави від зовнішніх кредитів, дає можливість залучати зовнішні інвестиції на більш вигідних умовах, отримати гроші на розвиток економіки, створити нові робочі місця і, в тому числі, збільшити надходження до той же Пенсійний фонд “, – додала вона.
“Тільки от на це насправді революційне нововведення, на жаль, звертають увагу в останню чергу. Найбільша кількість дискусій точиться навколо спецпенсій “, – підсумувала Сальникова.
Finance.UA в більш ранніх новинах розповідав про те, що Пенсійний фонд України з 1 червня припиняє призначення спеціальних пенсій, як передбачає прийнятий 2 березня 2015 закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”. Про це повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики.
Безпосередньо, міністр соцполітики Павло Розенко зазначив, що з червня всі пенсії народним депутатам, міністрам, суддям, прокурорам, митникам, податківцям та іншим чиновникам призначатимуться відповідно до закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як усім звичайним людям.
Також, він додав, прийнятий у березні Верховною Радою закон передбачав, що уряд до 1 травня внесе до парламенту пакет законів про пенсійну реформу і якщо парламент до 1 червня не прийме ці закони, то система спецпенсій в Україні припинить своє існування.
“Ми виконали норму закону і до 1 травня внесли на розгляд Верховної Ради системну пенсійну реформу, яку парламент, на жаль, досі не розглянув і не схвалив”, – зазначив глава Мінсоцполітики.
Що можна сказати про пенсійну реформу? Можливо, те, що вона дасть шанс витіснити зі свідомості частини наших громадян постсоціалістичний синдром, допоможе зрозуміти просту річ, яка в розвинених країнах очевидна для кожного: про своє майбутнє треба дбати самостійно. Думати про накопичення, будувати своє майбутнє. Це якраз той базовий принцип, завдяки якому пенсіонери розвинених країн подорожують по світу і можуть відчувати себе захищеними на пенсії. Тому що їх держава забезпечила їм надійні і різноманітні можливості забезпечити свою старість. А вони ними скористалися.
Саме в цьому соціальна орієнтованість держави – не годувати обіцянками ситого життя громадян, а створювати для них можливості забезпечувати собі сите життя. А для забезпечення такого життя, Україна всього лише необхідна найпотужніша пропаганда побудови трирівневої пенсійної системи.
Юлія Бондар
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
