414
Уряд почав підготовку до великої приватизації
— Казна та Політика
Не так давно уряд опублікував звітність державних компаній, які будуть виставлені на приватизацію. У більшості з них одна і та ж проблема. Через збиткову роботу, війну і девальвацію підприємства коштують набагато дешевше, ніж могли б. Продавати їх зараз дешево або привести в кращу форму, щоб продати пізніше, але за великі гроші?
Мабуть, Кабмін задався метою відповісти на це питання. Для цього він почав перейматися реформою держсектора.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило стратегію підвищення ефективності роботи держпідприємств.
Цей документ акумулює засновані на західних стандартах ввідні до управління держвласністю.
Його поява вписується в плани уряду змінити підходи до продажу та управління держмайном.
Правда, є кілька “але”.
Виконання самих термінових пунктів стратегії заплановано на вересень-жовтень. В цілому ж реалізація закладених у ній завдань – це середньострокова перспектива, в кращому випадку – роки два.
За п’ять місяців 2015 реформа держсектора не зрушила з “паперового” етапу. Все зроблене досі не вийшло за рамки підготовки законопроектів та нормативно-правових актів.
Багато хто з них не прийняті урядом або парламентом. Документи кружляють по відомствах з метою узгодження, а частіше – очікування, коли по них візьмуть політичне рішення.
Закладені в стратегії тези непогані. Проте в українських реаліях їх виконання означає складання списків держактивів, проведення сотень аудитів, прийняття оберемка законодавчих ініціатив.
Все це означає тільки одне: до кінця 2015 року ніяких реальних перетворень у сфері управління держактивами не відбудеться. Просто часу не вистачить. А якщо додати до цього відсутність політичної волі, залишається тільки гадати, коли почнуться справжні зміни.
Обсяг реформи
За даними МЕРТ, в країні без обліку банків 1 833 держпідприємства (з 3350 зареєстрованих) із загальною вартістю активів 870 млрд грн. Основна частина держкомпаній, 70%, відноситься до енергетичного сектору. Ще 15% припадає на інфраструктуру.
Якщо вірити статистиці, фінансовий толк є від 60% держкомпаній. За підсумками дев’яти місяців 2014 року, говориться в стратегії, 740 держкомпаній показали збитки в сумарному обсязі 80 млрд грн. З них 63 млрд грн припадає на НАК “Нафтогаз України”.
“Безумовно, частина цих збитків обумовлена девальвацією і слабкою економікою. Однак не викликає сумнівів, що операційна ефективність цих компаній може бути поліпшена”, – пише МЕРТ.
Така ситуація створює додатковий тиск на бюджет – скарбниця змушена дотувати збиткові підприємства. У 2014 році обсяг субсидій в держсектор склав 2% ВВП. З урахуванням непрямої підтримки НАК обсяги виділеної з бюджету допомоги досягли 6% ВВП.
ЕП вже писала, що уряд сформував список з п’ятдесяти найбільших за розміром активів держпідприємств і підрахувало розмір дотацій, які ці компанії отримують з бюджету.
Управління по-новому
Оцінка фіскальних ризиків – перший крок в рамках реформи. До серпня МЕРТ пропонує створити робочу групу, яка займеться оцінкою ризиків, пов’язаних із зазначеною вище групою підприємств.
До складу робочої групи увійдуть експерти МЕРТ і Мінфіну. Спочатку група працюватиме під кураторством Мінекономіки, а з жовтня 2015 вона перейде в підпорядкування Міністерства фінансів. У списку пріоритетних визначені наступні завдання.
1. Розмежування функцій уряду як власника і регулятора.
Тут МЕРТ пропонує керуватися порадами ОЕСР. У світовій практиці розмежування функцій забезпечується двома способами.
Перший – централізація. У цьому випадку управління ДП передається спеціальної організації, а міністерства фокусуються на регуляторної функції. Другий – децентралізація, коли управління здійснюють різні відомства в залежності від повноважень.
2. Узгодження інтересів керівництва і власника.
Це блок складається з давно декларованих планів. Поки ні попередникам, ні нинішньому Кабміну реалізувати їх не вдалося.
Мова йде про впровадження наглядових рад та незалежних директорів, підвищенні прозорості роботи держкомпаній, у тому числі – за рахунок більш жорстких вимог до публікації фінансової звітності.
Планується також вести список посередників, які укладають з ДП контракти на суму понад 1 млн грн. Передбачається, що фінансову звітність буде підтверджувати аудит міжнародних компаній.
МЕРТ також планує підняти зарплату керівникам ДП до рівня приватного сектора. Зараз вона становить 20-30 тис грн, що майже в десять разів менше, ніж отримують керівники приватних компаній.
3. Реструктуризація державних активів.
Очікується велика ревізія. За її підсумками те, що можна врятувати, буде врятовано. Безнадійно-збиткові компанії чекає ліквідація.
“Всі державні унітарні підприємства, в яких переважають комерційні функції, будуть перетворені в акціонерні товариства. До кінця вересня 2015 уряд має підготувати список таких підприємств”, – записано в стратегії.
Процес перетворення планується завершити протягом трьох років.
4. Приватизація.
З цього розділу зрозуміло одне: МЕРТ налаштований продати все, що можна. А от коли і як – не дуже зрозуміло.
Уряд вже затвердив список об’єктів приватизації 345 об’єктів. Наступним кроком має стати підготовка Фондом держмайна 15 пріоритетних компаній. Список потрібно підготувати до кінця вересня 2015 року.
Ще одна фішка приватизації – залучення міжнародних радників. На думку МЕРТ, це збільшить число пропозицій.
Поки МЕРТ займається стратегічними речами, питання приватизації не перестають вирішуватися в точковому порядку.
Так, на наступному засіданні Кабміну планується розглянути розпорядження про приватизацію ДП “Криворізька теплоцентраль” та ДП “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”. Залишкова вартість майна із землею – 29044 тис грн і 49 959 тис грн відповідно.
Заковика – в способі продажу. Спосіб продажу “Криворізької теплоцентралі” визначався на підставі звернення потенційного інвестора – компанії “Екотехзахист”. Вона заявила про готовність брати участь в конкурсі, якщо ДП буде продаватися єдиним комплексом.
“Сєвєродонецьку теплоелектроцентраль” належить приватизувати шляхом продажу держпакета акцій. Міненерго такий варіант не влаштовує.
“З урахуванням складної ситуації на сході і наближеності ДП” Сєвєродонецька теплоелектроцентраль “до зони АТО перетворювати держпідприємство в акціонерне товариство шляхом продажу держпакету акцій недоцільно”, – озвучує свою позицію міністерство.
Воно наполягає на конкурсі з відкритою пропозицією ціни. “Умови конкурсу визначить Фонд держмайна”, – уточнив у коментарі ЕП співрозмовник з апарату уряду. Більш докладно з документами та міжвідомчої листуванням можна ознайомитися тут.
Ризики визначать процес
У стратегії є розділ, який складається з двох абзаців. Він визначає ризики, який можуть поламати плани уряду.
Перший з них і, мабуть, ключовий – це “політична підтримка на найвищому рівні”. Її поки немає. Відсутність узгодженої позиції на рівні коаліції за списками підлягають продажу об’єктів – основна причина, по якій блокується їх проходження через парламент.
Другий фактор – недостатня підтримка реформи з боку населення. Усувати його планується шляхом більш активної комунікації з громадянами. Соціальна реакція – тонкий момент.
Нерідко рішення уряду про приватизацію супроводжуються протестами працівників. Наприклад, заяви Кабміну продати “Укрспирт” неодноразово провокували акції протестів.
Правда, МЕРТ забуло згадати ще про два фактори, які можуть звести нанівець плани уряду щодо реформування держсектора.
По-перше, це більш швидке, ніж очікувалося, падіння економіки. Днями МВФ погіршив прогноз падіння ВВП України в 2015 році з 5,5% до 9%. За даними фонду, вплив війни на економіку в першому кварталі 2015 виявилося більшим, ніж очікувалося.
Темпи розвитку економіки відображаються на планах інвесторів вкладати в неї.
По-друге, відсутність чітких джерел фінансування реформи. “Реалізація акта не потребує додаткового фінансування з держбюджету”, – написано в супровідних документах до стратегії. Тут розробник з шаблонної фразою прогадав.
Залучення міжнародних радників, проведення фінансових аудитів престижними компаніями, підвищені зарплати новим керівникам – на все це потрібен ресурс. Таким чином, реалізація стратегії дуже навіть залежить від її вартості.
У повітрі витає ідея про те, що зарплати українським чиновникам будуть платити міжнародні донори зі спеціального фонду. Однак з кожним місяцем вона стає все більш утопічною.
У держбюджеті-2015 на заходи з управління держвласністю передбачено 145, 5 млн грн. Чи зможе уряд хоча б розпочати реформу в рамках цього бюджету, належить з’ясувати дуже скоро.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
