208
Корумпована судова система нівелює успіхи розвитку законодавства у сфері корпоративного управління, - експерт
— Казна та Політика
Корумпована судова система та неефективне виконання судових рішень нівелюють успіхи, досягнуті в розвитку законодавства у сфері корпоративного управління і відлякують потенційних інвесторів.
Таку думку висловив голова правління Професійної асоціації корпоративного управління Олександр Окунєв.
“В принципі в Україні непогане законодавство у сфері корпоративного управління та захисту прав акціонерів. Але поки не буде ефективних судів, поки судові рішення не будуть виконуватися ефективно, законодавчі акти та нормативна база самі по собі не залучать інвесторів. Той, хто реально має намір інвестувати, першим ділом задається питанням: як працює суд, як виконуються судові рішення. Якщо суди і виконавча служба працюють повільно і упереджено, інвестиції в українські підприємства не можуть бути цікавими”, – сказав він.
За оцінкою А.Окунева, неефективність та корумпованість судової системи також “призводять до того, що частина навіть українського бізнесу йде за кордон”.
“Шахти, кар’єри та заводи залишаються в Україні, але верхівки холдингів знаходяться в юрисдикціях, де судова система працює швидко, прозоро і ефективно. Виходить, що саме там ці холдинги платять податки і тримають свої гроші”, – сказав він.
При цьому А.Окунев зазначив, що аналогічна українській ситуація складається і в Росії.
“У РФ дуже гарна якість законодавства у сфері корпоративного управління, але там такий же кошмар з судами і виконанням рішень, що і в Україні”, – сказав він.
Коментуючи тенденції розвитку нормативної бази у сфері корпоративного управління, А.Окунев сказав, що законодавець робить правильні кроки в напрямку захисту дрібного акціонера, ініціюючи ведення, зокрема, механізму сквіз-аут (squeeze-out), який дозволяє захистити великого акціонера, витіснивши власників дрібних пакетів акцій і скоротивши пов’язані з цим ризики великих акціонерів і витрати АТ.
Вважаю, це дуже правильно, але фактично squeeze-out є тільки у вигляді законодавчих ініціатив. Природно, на практиці в Україні поки не було жодного squeeze-out, в той же час добре, що в цьому напрямку є рух”, – сказав він.
При цьому голова асоціації висловив думку, що введення механізму squeeze-out знизить привабливість акцій українських компаній, що торгуються на біржах.
“Акції українських компаній, що торгуються на біржі, вільно звертаються найчастіше в межах 5% від їх загального обсягу емісії – це так званий free float. Якщо з’явиться механізм squeeze-out, інвестору навряд чи буде цікаво купувати дрібні пакети, оскільки буде ризик, що в будь-який момент його можуть просто витіснити. Якби в українських компаній зверталося на біржах по 30-40% акцій, цей ризик був меншим. Можна сказати, що squeeze-out захищає великого акціонера, проте створює фактор ризику для дрібного акціонера, наприклад, для того, хто заробляє, торгуючи акціями на біржі, і це, в принципі, здешевлює вартість акцій”, – сказав він.
У той же час А.Окунев підкреслює: в українському законодавстві має бути передбачений і використовуваний в законодавстві ЄС інструмент захисту дрібного акціонера, зокрема, sell-out procedure, який наділяє міноритарних акціонерів правом вимагати викупу їхніх акцій у разі встановлення (переходу) корпоративного контролю над підприємством. Такий механізм буде введений в країні з 1 травня 2016 року, але дещо не в тому обсязі, що в країнах ЄС.
Також, на думку А.Окунева, необхідно удосконалити механізми очно-заочної участі у зборах акціонерів, зробивши їх менш дорогими для компанії і зручними для дрібного акціонера.
“В Україні не пристосована інфраструктура для того, щоб ці механізми працювали. І в тих законопроектах, які я бачу, ці механізми не особливо допоможуть вирішити проблему”, – сказав він.
В якості недієвих і неефективних механізмів А.Окунев назвав, зокрема, нотаріальне посвідчення довіреності акціонера на участь у зборах. Ціна такої послуги не дозволяє широко користуватися нею дрібним акціонерам.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
