1062
Куди відпливають «варяги»
— Казна та Політика
Не кінець, а лише зміна локації. Не глибинний конфлікт, а не більш ніж робочі розбіжності. Раптова ліквідація відомства. Так пояснюють своє рішення естонка Яніка Мерило, грузин Джаба Ебаноїдзе, громадянин Німеччини Саша Боровик, які з різницею в кілька тижнів пішли з уряду України.
Відповідальність покладають як на аборигенів, так і на «варягів».
«Від нього завжди йшли найкращі», – каже нардеп від БПП Сергій Каплін, маючи на увазі прем’єр-міністра.
«Їх не було б в Україні, якби вони були бажані на батьківщині», – несхвально характеризує експатів інший депутат, звертаючи увагу на те, що, навіть залишивши уряд, вони не поспішають повертатися додому.
Джаба Ебаноїдзе, колишній заступник міністра юстиції
Серйозних внутрішніх змін у міністерстві я поки що не бачу… Не здивуюся, якщо почую, що інші іноземні фахівці з часом підуть із посад. Тому що розумні люди відразу помічають: у цій системі провести суттєві реформи буде дуже важко. Систему ніхто не змінює. Про це тільки говорять.
Яніка Мерило, колишній радник міністра економічного розвитку і торгівлі
Те, що я пішла, не пов’язано з якоюсь тенденцією. Я й далі працюю з різними представниками уряду… Звичайно, реформи могли б проводити швидше, проте це питання вже не тільки до прем’єра, а й до різних профільних міністрів. Мене запросив своїм радником Айварас Абромавічус, і ми з ним вирішили «розлучитися» через різні пріоритети.
Звісно, як і в будь-якій команді, бувають моменти, коли хтось просто не спрацювався. Хоча є й моменти, де через відкритий конкурс у деяких департаментах можна було б знайти і компетентніших людей.
Саша Боровик, колишній виконувач обов’язків заступника міністра економічного розвитку
Уся ця ситуація дуже неприємна мені. До 11 березня я був просто волонтером – з погляду якихось адміністративних процесів нічого не відбувалося. Три місяці моєї роботи в міністерстві не формалізували, тому що прем’єр-міністр не підписував моє призначення. Відповідно, не було іншого виходу, крім як піти.
Сергій Каплін вважає, що іноземних експертів підвели нерозуміння української специфіки роботи уряду, незнання прийнятого розподілу повноважень і недоречне бажання партнерських відносин. «Є стереотип про те, що уряд – це велика команда, але насправді уряд – це прем’єр, а Кабмін – його тінь. Хай кого б ким було призначено, ним управлятиме прем’єр, у цьому разі – Яценюк», – каже він. На думку Капліна, для людей, які звикли працювати системно, з бізнес-планом, це некомфортне середовище.
Неофіційно українські чиновники неодноразово ділилися, що побутові умови запрошених реформаторів були завидними. Прибувши до Києва, частина з них зупинилася в одному з найдорожчих готелів міста – Hilton, а згодом переїхала в апартаменти в центрі. Опосередковано це підтверджує і Каплін: «У всіх запрошених іноземних чиновників були блискучі умови – і проживання, і зарплата. Хочете – нате вам громадянство, роль в історії. Але на додачу йшов Яценюк», – зазначає він. І щиро дивується: «Не знаю, що потрібно зробити з менеджером, як його згризти, щоб він залишив Кабмін».
«Я не проти залучення іноземців до уряду, я дуже навіть «за». Але це мають бути люди з прогресивних країн і з ґрунтовним досвідом, наприклад з Німеччини, Швеції, – міркує нардеп із провладної партії. – А чим нам запам’яталася Яніка Мерило, крім селфі? Чи Боровик, який більше пропіарився тим, що йде з посади, ніж роботою».
Втрату цих двох він не схильний оцінювати як трагедію для економіки: «Я мав розмову з Айварасом Абромавічусом [міністр економічного розвитку]. Мабуть, вони один одного не змогли зрозуміти», – каже співрозмовник.
Ті, хто залишив Кабмін, не завжди можуть розраховувати на лояльність навіть з боку співвітчизників: заступник міністра юстиції і керівник комітету з реформ Мін’юсту Гія Гецадзе сказав: звільнення Джаба Ебаноїдзе показує, що «не всі готові працювати конструктивно і бути гнучкими в просуванні запланованих змін».
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, зазначає явно завищені амбіції західних експертів, які дещо примітивізують економічні процеси України з її складною економічною географією і «зі своїми спрощеними моделями, почерпнутими з середніх західних вишів, намагаються виступати в ролі економічних гуру і реформаторських геніїв». «При цьому колосального реформаторського досвіду вони не мають. Чи там найсильніші економісти, нобелівські лауреати? У нас із них зробили героїв, а на Заході про них не знають», – каже Карасьов.
Він щиро дивується, як вихідці з держав із населенням, меншим, ніж, наприклад, у самому лише Києві, можуть розраховувати успішно застосувати в Україні набутий там досвід. «І вони хочуть реформувати країну з величезною територією та 44-мільйонним населенням, із промисловою економікою, і знають, що робити, щоб не перетворити схід України в індустріальну пустелю?» – запитує він. При цьому нагадує, що у східноєвропейських країнах реформи проводив Європейський Союз як інституція, але не окремі реформатори.
Задля справедливості треба зазначити, що осліплення зовнішніми експертами проходило багато країн. І представники деяких із них ділилися досвідом з українськими колегами. «У Македонії дуже довга історія запрошення експертів з-за кордону, котрі говорили нам, які реформи хороші, а які – ні, – зазначив Володимир Пешевські, віце-прем’єр-міністр Македонії з європейських питань, на міжнародній конференції на підтримку України у квітні. – Цінуйте національних експертів. Вони зроблять найкращі пропозиції. Іноземці приїдуть і поїдуть додому, для них Україна – це просто завдання. А для вас – це майбутнє».
Дарина Кравченко, Віталий Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
