Розпродаж по-українськи: 300 українських підприємств продадуть за 17 млрд — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Розпродаж по-українськи: 300 українських підприємств продадуть за 17 млрд

Казна та Політика
661
Кабмін затвердив грандіозний список об’єктів держвласності для приватизації. З молотка пустять більше 300 держпакетів акцій різних підприємств – від скромних контор начебто авіакомпанії «Горлиця» на 3 літаки до промислових гігантів: Одеського припортового заводу (ОПЗ) або Сумихімпрома.
За півціни
Дохід з продажу очікується в 17 млрд грн. Для того, щоб зрозуміти багато це чи мало варто нагадати, що один тільки ОПЗ в 2009 році хотіли купити за $625 млн, але до продажу не дійшло через позицію Кабміну. Сьогодні ця сума дорівнювала б 13,7 млрд грн, тобто майже вся запланована сума надходжень. І це при тому, що в список крім припортового заводу потрапили цілі інфраструктурні лінійки, наприклад, відразу 6 портів (Одеський, Іллічівський, Миколаївський, Ізмаїльський, Херсонський, Південний). У минулі часи це господарство оцінювалося в мільярди доларів (тобто, мінімум 25-30 млрд грн. за нинішнім курсом).
Також недешево по ідеї повинні коштувати пакети акцій п’яти обленерго – Дніпробленерго, Запаріжжяобленерго, Миколаївобленерго, Харківобленерго, Тернопільобленерго, Хмельницькобленерго (від 50,9% до 70% акцій). А ще виставляються на продаж блокуючі пакети акцій компаній, який входять до ДТЕК Ріната Ахметова (Київенерго, Дніпроенерго, Західенерго, Дніпробленерго). Нарешті, на торги підуть 78,29% акцій компанії «Центренерго», чия найбільша електростанція – Вуглегірська ТЕС – знаходиться практично на лінії фронту в Донецькій області.
Хто купить?
На ці підприємства вже давно претендують найбільші олігархічні групи країни. Так, ОПЗ свого часу мало не купив Ігор Коломойський і зараз він, можливо, захоче повторити цей досвід. Також на завод, можливо, претендуватиме Дмитро Фірташ. Пакети акцій енергокомпаній, напевно, спробує викупити Рінат Ахметов, щоб не дати конкурентам зайти на вже керовані ним підприємства.
Але на покупку цих же об’єктів можуть бути налаштовані і бізнесмени з оточення Петра Порошенка. В першу чергу російський підприємець Костянтин Григоришин.
Нарешті, в олігархічний міжсобойчик можуть втрутитися і великі міжнародні гравці – транснаціональні корпорації, які традиційно націлюються на покупку об’єктів інфраструктури, які при будь-яких розкладах будуть приносити гроші (енергокомпанії, порти).
А чи куплять?
Враховуючи, що частина виставлених на продаж підприємств – одні з останніх прибуткових активів країни, боротьба за них очікується неабияка. У переможця конкурсу є всі перспективи потім довго судитися за придбаний об’єкт, а потім і втратити його при черговій зміні влади.
Все це, разом з фактором політичної нестабільності, тліючого збройного конфлікту на сході, може призвести до того, що конкурси з багатьом підприємствам просто зірвуться і вони нікому не дістануться. Тим більше, що для транснаціональних корпорацій ризики інвестицій в Україну зараз дуже великі, а наші олігархи можуть управляти цими підприємствами і без їх приватизації – просто призначаючи туди свій менеджмент через зв’язки у владі.
До слова, минулого року приватизація з цих же причин провалилася – планували виручити 17 млрд, а отримали всього 466 млн грн. Не виключено, що й цього року результат буде не краще незважаючи на більш ніж щадні ціни. Тим більше, що дозвіл на приватизацію тих же портів ще має дати парламент (не факт, що дасть), а частина пропонованих до продажу об’єктів взагалі перебувають на територіях, підконтрольних сепаратистам. Наприклад, знаменита шахта Засядька. Навряд чи вишикується черга з охочих купити її 16% пакет акцій.
Тарас Козуб, Василь Мишкін
За матеріалами:
Вісті
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас