1230
Щороку по податковій реформі
— Казна та Політика
У 2014 році одним зі своїх пріоритетів Кабінет міністрів Арсенія Яценюка визначив податкову реформу і реформу міжбюджетних відносин.
Старт цих перетворень ознаменувався гучними заявами про публічність та прозорість підготовки змін до законодавства та безліччю, як з’ясувалося пізніше, непотрібних рухів тіла.
Старт цих перетворень ознаменувався гучними заявами про публічність та прозорість підготовки змін до законодавства та безліччю, як з’ясувалося пізніше, непотрібних рухів тіла.
Так, у 2014 році при Мінекономіки, Мінфіні і Міндоходів було створено в цілому 16 робочих груп з підготовки змін до ПК.
Чим вони займалися – незрозуміло. Налагодити їх взаємодію не вдалося.
В результаті центр прийняття рішень з податкової реформи перекочував в Мінфін, де під керівництвом міністра фінансів Олександра Шлапака та його заступника Дениса Фудашкіна писалися поправки до кодексу.
Чим це закінчилося – усім відомо. Реформа виявилася не зовсім реформою. Напередодні Нового року депутати і уряд похапцем вносили правки в проекти. Весь цей процес звівся до пошуку якогось балансу між вимогами МВФ, лобістськими течіями в парламенті і потребами бюджету.
Реформа на платформах
Те, що відбувається в Кабміні в 2015 році до болю нагадує 2014 рік. Правда, з невеликими відмінностями по формі.
Під керівництвом міністра фінансів Наталії Яресько та її заступника, куратора податкової реформи Олени Макєєвої, створені платформи.
У травні планується провести сім індустріальних – закритих – платформ, присвячених певному бізнесу, і чотири відкритих. Представники бізнесу, депутати і чиновники збираються там і обговорюють можливості реформування оподаткування в тому чи іншому сегменті.
“Мені до душі такий формат. На відміну від 2014 зараз процес напрацювання змін до ПК централізований. Робочий центр один – це Національна рада реформ. Вона повинна зібрати пропозиції платформ і відпрацювати стратегію великої реформи”, – розповідає віце-президент ACC Тарас Качка.
Правда, є нюанс. Раніше з боку представників Мінфіну посил був такий: зміни до ПК готуються, але стосуватися вони будуть рентних ставок та адміністрування податків. Підготувати їх планували до червня 2015 року.
З недавніх пір риторика відомства змінилася. Поправки в НК належить підготувати вже до осені. І, схоже, рентою і адмініструванням справа не обмежиться – ставки інших податків теж можуть змінитися.
“Це імітація бурхливої діяльності. До середини червня вони планують закінчити обговорення. За такий короткий термін можна хіба що напрацювати точкові зміни”, – зазначає у розмові з ЕП співрозмовник з апарату уряду.
Основний мінус реформи-2014 – відсутність розрахунків щодо економічних наслідків від введених нововведень. Приймали їх “на авось”, прикриваючись вимогами МВФ. Зараз цілі галузі пожинають плоди такого підходу.
У розпорядженні ЕП виявилися розрахунки Мінагрополітики про наслідки для АПК прийнятих змін в рамках податкової реформи. Поки мова про збитки.
Америка каже
У процесі підготовки чергової порції поправок в НК уряд в першу чергу зустрівся саме з представниками аграрної галузі. Основне питання – спецрежим оподаткування ПДВ та його можливі модифікації. Про конкретні пропозиції поки можна судити лише з презентацій бізнесу.
Наприклад, Американська торгова палата пропонує введення зворотного нарахування ПДВ на окремі експортно-орієнтовані види продукції. Механізм “реверсного нарахування” передбачає відсутність сплати ПДВ в ланцюжку поставки, але така операція вважається оподатковуваного ПДВ.
Ще одне нововведення – компенсаційна ставка ПДВ для “малих фермерів”. Ставка компенсує ПДВ, сплачений при купівлі “профільних” товарів і послуг. Механізм застосування компенсаційної ставки виглядає так.
Такий варіант, вважають експерти Американської торгової палати, знизить податкове навантаження на виробників і спростить адміністрування податків.
Другий набір новацій, запропонований в тому числі експертами USAID, стосується ПДВ та єдиного податку. Міняти останній можна трьома способами.
1. Єдиний податок зберігається для четвертої групи підприємств без зобов’язань платити авансом податок на прибуток у разі виплати дивідендів. При цьому ставка ПДФО на суми сплачених дивідендів знижується до 5%.
Підприємці зможуть зараховувати в дохід від власного виробництва дохід від продажу біологічних активів і надання послуг з обробки землі.
2. Єдиний податок зберігається для четвертої групи підприємств рослинництва. Для виробників встановлюється обмеження на максимальний розмір виручки у розмірі 200 млн грн.
3. Великий агробізнес перекладається на режим сплати податку на прибуток. Єдиний податок зберігається для малих і середніх підприємств. Великий бізнес в цьому випадку – це компанії із земельним банком понад 50 тис га землі або загальним оборотом понад 200 млн грн, які працюють в більш ніж двох областях.
Реформування оподаткування ПДВ розглядається в таких комбінаціях.
1. Збереження поточного режиму оподаткування ПДВ та його поширення на продаж біологічних активів і незавершеного виробництва. У цьому випадку обов’язкову реєстрацію права оренди землі пропонується виключити.
2. Збереження поточного режиму оподаткування ПДВ для тваринництва, сімейних ферм та малого бізнесу. Переведення рослинництва на звичайний режим з можливістю переходу на єдиний податок другої або третьої груп і зниження ставки ПДВ на внутрішні продажі до 11-15%.
3. Переведення аграріїв на звичайний режим оподаткування. У цьому випадку пріоритет при використанні накопичених на електронних рахунках коштів – відшкодування ПДВ експортерам. Ще одна умова – податкові зобов’язання платника нараховуються на рівні його податкового кредиту за звітний період.
Обговорювалася також можливість трансформації інших податків. Наприклад, перетворення єдиного податку четвертої групи в земельний податок.
Говорили про введення податку на розподілений прибуток, рівного сумарною ставкою податку на прибуток та ПДФО на дивіденди. За естонської моделі, податок накладається на дивіденди та інші платежі на користь власника підприємства.
Мінус цих сценаріїв – відсутність розрахунків про вплив на бюджет і галузь.
Пільги в жертву
Податкові пільги для АПК – дуже болюче питання. У 2014 році спроба Мінфіну “зачепити” дану систему оподаткування не увінчалася успіхом. Аграрії використовували всі важелі лобізму, щоб цього не допустити.
В останній момент прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що після тривалих нарад спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв вирішено залишити.
ЕП писала про те, що в бюджеті на 2016 рік намічаються певні прогалини. При відсутності точок економічного зростання та нових джерел надходжень до бюджету у аграрних пільг є всі шанси опинитися на першому місці в списку з умовною назвою “На чому б ще заощадити заради балансу бюджету-2016”.
Тим більше, що підмога у вигляді вимоги МВФ більш ніж конкретна. Нова програма України з фондом EFF вимагає перевести аграріїв на загальний режим оподаткування ПДВ c січня 2016 року.
У неформальних розмовах депутати дають зрозуміти, що єдиної позиції з цього питання в коаліції поки немає.
За словами першого заступника голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрія Журжія, “Самопоміч”, переведення аграріїв на загальну систему оподаткування буде розглядатися в комплексі з іншими змінами в НК. В тому числі, з урахуванням розміру дотацій аграріям.
Поки що, судячи з інформації Мінагрополітики, непряма держпідтримка АПК і підтримка галузі зі спецфонду скорочувалася. При цьому спостерігається незначне збільшення витрат із загального фонду держбюджету.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
