2160
На голодному пайку
— Особисті фінанси
Українці відмовилися від перекусів бананами та горіхами. «k:» вирішили розібратися, які ще продукти сьогодні стали розкішшю, вимушено зникнувши зі стандартного меню вітчизняних домогосподарств
Проявляти винахідливість при складанні меню українцям доводиться все частіше, оскільки набір доступних продовольчих товарів за останні півтора року істотно порідшав. Останнім часом не тільки на спеціалізованих кулінарних сайтах, а й у соцмережах господині все частіше згадують «мамині рецепти» з метою приготування кількох страв з одного продукту. «k:» склали власний рейтинг малодоступної їжі.
РИБКА «ЗОЛОТА»
У роздрібних мережах відзначають, що українці дуже сильно — приблизно втричі — скоротили споживання риби, а популярні морепродукти (заморожені креветки, кальмари, восьминоги) багато магазинів у регіонах через відсутність попиту тепер взагалі не завозять.
Вилов та виробництво вітчизняної риби зменшилися до рекордного мінімуму — 1 кг на душу середньостатистичного українця. Дієтолог Оксана Скиталінська побоюється, що відсутність в раціоні жирних кислот омега-3, кальцію та фосфору в достатньому обсязі негативно позначиться на здоров’ї українців, особливо дітей, організмам яких ці речовини необхідні для повноцінного росту та розвитку.
Переорієнтувати споживачів на вітчизняну річкову рибу не вийде — її на всіх все одно не вистачить. А приділяти увагу промисловому зарибленню річок чиновники не поспішають.
Що стосується імпорту, то він природним чином зменшився через різке подорожчання. Зарубіжні «дари моря» за останні півтора року подорожчали в 2,5–3,5 раза. Наприклад, простий оселедець коштує сьогодні від 50 грн./кг, а делікатесна червона риба (лосось, сьомга) — стартує в супермаркетах від 300 грн./кг. Хоча ще минулого літа ціни на цю продукцію були на рівні 22–24 грн./кг і 180–200 грн./кг відповідно.
За інформацією Норвезького комітету з риби, імпорт мойви в Україні в 2014 році збільшився вшестеро. Але при ціні норвезької мойви 47–53 грн./кг, найбільш доступною альтернативою сьогодні залишається бичок, що подорожчав всього до 20 грн./кг.
ФРУКТИ — ЗНОВУ «ЕКЗОТИКА»
Завдяки колишній ціновій доступності бананів, вони зуміли міцно влаштуватися в повсякденному раціоні багатьох сімей: їх давали дітям в школу та брали з собою на обідню перерву. Але після того, як банани протягом року з 10–11 грн./кг підскочили в ціні до 37–39 грн./кг, українці різко розлюбили цей фрукт. За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяни Гетьман, дані офіційної статистики б’ють рекорди «зі знаком мінус». «У поточному сезоні в Україні споживання бананів скоротилося до семирічного мінімуму», — зазначає експерт.
Українці проміняли банани на вітчизняні яблука, які за минулий рік подорожчали всього вдвічі. Яблука — це тепер основний продукт в плодово-ягідному кошику співвітчизників.
А ось знайти заміну цитрусовим — лимонам, мандаринам і апельсинам, попит на які просів пропорційно девальвації гривні, не вдалося. Через зниження їх споживання дієтологи побоюються, що українцям не вистачатиме вітаміну С.
З ягодами — взагалі біда: полуничний сезон почнеться на півтора-два місяці пізніше звичайного. Вся справа в тому, що завозити в квітні турецьку та кіпрську полуницю дорожче 100 грн./кг імпортери цього року не захотіли. «Навіщо ризикувати своїми грошима? Тим більше, що покупців, здатних викласти за кіло полуниці більше сотні, зараз знайдеться небагато», — говорить менеджер «Фруктової компанії» Олег Александров.
НА ДЕСЕРТ
Візуально на полицях супермаркетів йогурти, сирки та молочні десерти, як і раніше, займають набагато більше місця, ніж базові молокопродукти.
На тлі скорочення майже на 25% споживання молока, сметани та кефіру, падіння в категорії десертів виявилося набагато істотнішим — близько 35–40%.
Найсильніше проблему спаду продажів відчули молокопереробні підприємства з незбалансованим асортиментним портфелем, перекошеним на користь високомаржинальних десертних продуктів. За цей рік повернень товару з вичерпаним терміном придатності у них було багато. «У виграші несподівано виявилися невеликі локальні молокозаводи, що реалізують власну молочку на ринках і через фірмові торгові павільйони», — говорить керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.
На зміну корисним молочним десертам останнім часом прийшла кондитерська продукція. Неозброєним оком видно, що намети і ларьки з тортиками, тістечками та печивом встановлюють буквально в кожному жвавому місці. Можливо, українцям катастрофічно не вистачає «гормону щастя», якщо так різко багатьох потягнуло на солодке. І не виключено, що саме бажанням «заїсти всі проблеми» викликане настільки бурхливим зростанням кондитерських магазинів Roshen. Приходять сюди в основному за недорогою карамеллю, оскільки шоколад з імпортних какао-бобів по 18–20 грн. за плитку дозволити собі можуть вже не всі. За даними «Укркондитеру», споживання шоколадних цукерок знизилося майже на третину.
НЕ СОКОВИТІ ВІТАМІНИ
У компанії «Ерлан» (ТМ «Біола») відзначають, що для більшості українців соки так і не стали продуктом першої необхідності. Подорожчання соків знову перетворило цей напій із повсякденної частини раціону в один із атрибутів застілля, який п’ють по святах або на вихідних. За півтора року попит на соки та нектари на внутрішньому ринку зменшився наполовину.
За підрахунками агентства «Агравері», українці випили за минулий рік втричі менше соку, ніж європейці: 11 л/рік порівняно з 30 л/рік. А ще вісім-дев’ять років тому українці випивали по 16–18 л/рік, демонструючи стійке зростання. Не сприяли зростанню і постійні цінові гойдалки на сировину (концентрати) і упаковку (ПЕТ, tetra-pack, скло), подорожчання яких автоматично відбивалося на вартості готового продукту.
До речі, не останню роль в подорожчанні соків зіграв той факт, що українські виробники яблучного концентрату, необхідного для виробництва більшості видів соків, замість посилення співпраці з вітчизняними соковиками, воліють експортувати свій продукт на європейський ринок. А українські виробники змушені закуповувати яблучний концентрат на китайській біржі за долари.
НІЧИМ ПОХРУМТІТИ
Сьогодні в роздробі реалізується приблизно 30% імпортних сухофруктів і горіхів, решта — йде на переробку. І цей ринок зараз переживає не найкращі часи: позначається низький споживчий попит. Дійсно, лише незначна частина вітчизняних покупців може дозволити собі викласти 400 грн. за кілограм кеш’ю або 250–300 грн. за кілограм чорносливу, якщо за ці ж гроші можна купити 3–4 кг свинини або курятини і нагодувати всю сім’ю.
«Культура споживання сухофруктів і горіхів як «перекусу» в Україні багато в чому обумовлена православними традиціями дотримання постів. А також — модою на здоровий спосіб життя», — вважає керівник компанії «Природні продукти» Станіслав Стародубцев.
Скорочення імпорту заморських сухофруктів пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на них у країнах-постачальниках (за даними операторів, п’ять років тому, наприклад, 1 кг великої кураги коштував $1,4, а зараз — $6,5). У другу чергу — з девальвацією гривні. У третю — зі зменшенням обсягу та кількості замовлень з боку промислових підприємств.
«Через те, що найбільші споживачі сухофруктів в Україні — кондитерська, хлібопекарська та молочна галузі — різко знизили звичні обсяги закупівель, кількість імпортерів сухофруктів і горіхів скоротилася з 100–120 до 65–70 компаній максимум. Найбільшим попитом продовжують користуватися родзинки — в структурі імпорту вони займають близько 70% (у натуральному вираженні). Також в країну ввозяться курага, горіхи, екзотичні сушені плоди та навіть чорнослив і яблука», — перераховує директор зі стратегічного розвитку ТД «Санта-Віта» Микола Мельник.
За спостереженнями заступника директора «Натуральні продукти» Наталії Оверчук, у роздробі активізувався попит на місцеву «сушку»: «Екзотичними сухофруктами українські споживачі наситились, тепер тягнуться більше до місцевого, натурального продукту». Вона прогнозує подальший розвиток цього ринку саме за рахунок збільшення попиту на українські сушені фрукти і ягоди.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
