573
Що дозволило Роману Насірову та Андрію Коломійцю обійти 65 конкурентів
— Казна та Політика
Конкурс на посаду голови Державної фіскальної служби вийшов на фінішну пряму. Із 67 кандидатів міжвідомча комісія відсіяла 65. На стіл міністру фінансів Наталії Яресько, якій прем’єр делегував повноваження щодо прийняття остаточного рішення, лягли резюме Романа Насірова та Андрія Коломійця.
Роман Насіров − депутат від БПП, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики, раніше працював в інвестбанкінгу, протягом року − до квітня 2014-го − обіймав посаду заступника голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації.
Андрій Коломієць − директор з фінзвітності та управлінських систем «ArcelorMittal Кривий Ріг», найбільшого металургійного підприємства в Україні, яке стабільно входить у перелік найбільших платників податків у країні.
Андрій Коломієць − директор з фінзвітності та управлінських систем «ArcelorMittal Кривий Ріг», найбільшого металургійного підприємства в Україні, яке стабільно входить у перелік найбільших платників податків у країні.
Державна фіскальна служба не має голови вже два з половиною місяці. 23 лютого прем’єр ініціював розслідування відносно керівництва податкової, відсторонивши главу відомства Ігоря Білоуса, і його заступників − Володимира Хоменка та Анатолія Макаренка. Через місяць їх усіх було звільнено з посад.
Виконувачем обов’язків голови ДФС став керівник Координаційно-моніторингового департаменту відомства Максим Мокляк − він також був серед кандидатів на пост очільника і навіть пройшов у шорт-ліст із 12 осіб.
Також серед тих, хто вибув, − Ігор Петрашко, заступник генерального директора Ukrlandfarming. Уникаючи порівняння професійних якостей кандидатів, претензій до конкурсної комісії він не пред’являє: «Я вважаю, що процес [конкурс] був більш-менш нормальним», − каже він. За словами кандидата, сама участь у конкурсі було досить «випадковою», тож зараз він має намір відновити статус-кво.
«Я працюю далі в компанії [ULF]. Нічого іншого поки що не планую», − запевнив він. Він зізнався, що його спроба піти на держслужбу не надто порадувала роботодавця. «Чесно кажучи, він не дуже задоволений, тому треба буде якось налагоджувати стосунки. Я думаю, що все буде нормально, але він не дуже підтримував ці мої наміри», − сказав він.
І їх залишилося двоє
Олена Макеєва, заступник міністра фінансів, яка займалася проведенням конкурсу, зазначає, що має досвід проведення подібних відборів, і максимально намагалася врахувати його при організації цьогорічного. «Було 67 кандидатур, і всім було надано абсолютно адекватні умови для надання документів − спочатку в електронній формі, а потім повний пакет документів, − розповіла вона. − Спочатку нам виділили дуже мало часу − всього один тиждень. Ми постаралися зробити умови максимально комфортними і зробили мінімальний пакет по «електронці».
Перевірка документів виявила, що 20 кандидатів не відповідають нинішнім законодавчим вимогам. 47 осіб пройшли інтерв’ю, і за результатами інтерв’ю комісія відібрала 12 осіб, 11 із яких виступали онлайн (Віктор Гладун зняв свою кандидатуру). «Вперше була організована онлайн-трансляція − будь-яка людина в Україні й за кордоном могла відкрити посилання і подивитися, як відповідає і презентує себе той чи інший кандидат», − ділиться вона технічними досягненнями.
За її словами, деякі кандидати скаржилися, що їм ставили занадто складні питання або надто багато питань, більше ніж іншим. «Щоб забезпечити однакові умови, ми ставили всім 11 претендентам абсолютно однакові питання», − каже вона.
Кожен кандидат міг набрати від 1 до 10 балів. «Після онлайн-заслухування кандидатів ми взяли час до понеділка, щоб кожен міг ще раз переглянути трансляцію, документи, і прийти на понеділок зі своїми топ-5 фіналістів або принести весь рейтинг», − каже Макеєва.
У проміжному рейтингу було 4 кандидати, які помітно відірвалися від інших. Крім двох фіналістів це були Ігор Петрашко і Максим Мокляк. 30-го квітня цих чотирьох кандидатів запросили на додаткове інтерв’ю − кожному було виділено близько години. Питання в основному були вузькоспеціалізованими і стосувалися планів кандидата на посаді глави ДФС і зокрема боротьби з корупцією.
«Кожен член конкурсної ради отримав папірець для кожного з кандидатів, на якому потрібно було вказати його дві сильні і дві слабкі сторони, ми їх складали в пакет. Спочатку планували передати прем’єр-міністру ці чотири кандидатури й наші оцінки. Валерій Пекар запропонував таємним голосуванням визначити двох кандидатів-лідерів і передати міністру. Міністр тут же при нас відкрила, і ці двоє фіналістів з великим відривом вийшли у фінал», − розповідає вона.
Сторонні спостерігачі, навпаки, відзначають, що сама процедура конкурсу викликала неоднозначне і часом неприємне враження. «Та яка прозорість, про що ви кажете? − вигукує на питання Forbes Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів України. − Спочатку влаштували такий поспіх − до 28-го [березня] здайте [всі документи], 6 квітня підведемо всі підсумки − а потім продовжили на три тижні. Чому відразу не дати ці три тижні, щоб пройшло широке обговорення?».
За його словами, громадські організації опинилася за межами процесу виборів.
Так, через поспіх на старті фізично неможливо було зібрати громадську раду при ГФС, в яку входить 154 людини. «Зібрали правління. Правління висунуло кандидатуру Юлії Дроговоз, яку рада ніколи в житті не висунула б. Рада її не вибрала головою і ніколи ні на яку службу не рекомендувала б. З самого початку показали, що громадськість не важлива», − каже він.
Також викликають питання представники тих громадських організацій, які все ж були враховані при проведенні конкурсу. «Валерій Пекар представляв якесь об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» − групу ініціативних людей. Але хто члени цієї групи? На першому тижні [конкурсу] було зроблено все, щоб громадськість у цьому участі не брала», − коментує Рубаненко.
«Чим ближче до кінця підходить конкурс, тим більше у мене впевненості, що кінця не буде. Підуть на реформу − ліквідують ДФС, і введуть у Мінфіні два департаменти − податковий і митний», − вважає Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів України.
На його думку, обидва кандидати, які залишилися на фініші, явно не готові. «Ні в одного, ні в другого немає тієї школи, яка дозволила б, прийшовши, повести далі, − каже він. − Є певний досвід − вони, грубо кажучи, відрізняли слово «податки» від слова «неподатки», а от школи як такої в глобальному розумінні в управлінні немає».
Посилаючись на засідання податкового комітету під керівництвом Романа Насірова, Рубаненко зазначає, що «йому ще кілька років точно доведеться вчитися». Коломієць викликає в експерта більше симпатії, але бентежить відсутність досвіду на держслужбі. Також він нагадує, що Ігорю Білоусу не вдалося створити повноцінну нову команду в ДФС − особливо в регіональних відділеннях − і сумнівається, що це вдасться зробити його наступнику.
Богдан Хлімоненко, Віталій Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
