474
Чому інвестиції в твори мистецтва - не для всіх або судова тяганина через картину за мільйони доларів
— Світ
Що таке справедлива ціна за товар?
Як правило, ціна певної речі – це сума, яку покупець готовий за неї заплатити і за яку продавець готовий її продати. Є цілі галузі (наприклад, фондові ринки, аукціонні будинки) і регулюючі органи, які існують для того, щоб допомогти суспільству розібратися з цінами.
Щоб встановити справедливу ціну, треба зібрати багато інформації: скільки коштував той же продукт в минулому? За яку ціну продали попередні 100 продуктів? За скільки цей товар продає хлопець біля переходу? Прослідкуйте цю тенденцію, і ви, ймовірно, отримаєте певне уявлення про ціну.
Але жоден із цих принципів не діє на ринку творів мистецтва.
Твори мистецтва, більшою чи меншою мірою унікальні. Ринок непрозорий і в значній мірі нерегульований владою. Історію цін аналогічних робіт, якщо вона взагалі існує, відстежити важко.
На арт-ринку, людина, яка має найбільш повну інформацію, має найбільші шанси зробити гроші. І в цьому нерегульованому ринку, лінії між посередниками і покупцями і продавцями стають розмитими. Тому й трапляються такі історії, як описали Стефані Бейкер і Уго Міллер для Bloomberg:
Влітку 2014 року, Був’є [швейцарський дилер] готувався до відкриття торгів у Люксембургу. Він запропонував російському мільярдерові Риболовлєву купити роботу одного з найважливіших післявоєнних художників Америки – Марка Ротко. Аукціон Крісті продав картину “Помаранчеве, червоне, жовте” на аукціоні за рекордні $ 87 млн у 2012 році. Був’є знайшов приватного колекціонера, який хотів продати картину № 6 (“Фіолетовий, зелений і червоний”), один з найвідоміших творів абстрактного імпресіоніста. Він почав переговори з Риболовлєвим про ціну.
Після торгів, сторони погодилися на 140 млн € [$ 186 млн], що зробило картину одним із найдорожчих проданих творів образотворчого мистецтва.
Продавцем картини, який залишався невідомим для Риболовлєва, виявилася дружина відомого французького винороба Крістіана Муікса (Christian Moueix), який управляє Шато Петрус. Вона коментувати ситуацію відмовилась. Був’є сказав прокурору Монако, що він купив Ротко у неї через посередника за 80 млн доларів плюс невизначена комісія, що приблизно на 80 млн € менше, ніж сума, яку росіянин погодився заплатити в той час.
Це лише одна з багатьох угод в художньому світі, в якій Був’є суттєву різницю між сумою покупки та сумою продажу поклав собі у кишеню, пише Bloomberg. У цьому випадку різниця склала 80 млн €. І так трапилось не раз, перш ніж Риболовлєв зрозумів, скільки він переплатив грошей за покупку картин до своєї колекції.
Мільярдер потім дав хід кримінальній справі проти Був’є за шахрайство в Монако, і домігся арешту дилера.
Отже, це шахрайство чи Був’є діяв як неймовірно потужний творець ринку? Це в основному залежить від семантики: чи був Був’є стороннім продавцем, який знаходив роботи, щоб продати Риболовлєву, чи він був брокером, який представляв росіянина, з фідуціарною відповідальності, і який вибивав для нього кращу ціну?
Більше з Bloomberg:
В центрі конфлікту між Був’є та Риболовлєвим лежить десятирічна угода, яка ніколи не була записана на папері. Риболовлєв, який відмовився дати коментар для цього матеріалу, вважав Був’є своїм брокером, який вів переговори щодо ціни зі сторонніми продавцями, говорить Тетяна Бершеда, адвокат, що представляє Риболовлєв. “Він змусив нас повірити, що ми купували картини безпосередньо від власників і платили йому комісійні,” говорить вона. “Насправді, він стягував найвищу ціну з мого клієнта, водночас змушуючи його вірити, що це найнижча ціна, яку він зумів виторгувати у продавця.”
Був’є говорить, що у нього ніокли не було ніякого формального договору з Риболовлєвим. Він каже, що він був усього лише продавцем, а не брокером, додавши, що 80 відсотків рахунків він виставляв компаніям Риболовлєва в якості продавця. “Він сам вибрав – платити за такою ціною чи ні”, заявив Був’є під час двогодинного інтерв’ю в офісі свого адвоката в Женеві в березні. “Він не наївна людина. Він дуже добре знає, як працює ринок для таких шедеврів “.
У будь-якому випадку, схоже, що це гарний час, щоб нагадати людям не інвестувати в мистецтво.
Shane Ferro, Business Insider
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
