609
Перші пройшли
— Фондовий ринок
На «Українській біржі» пройшла перша експірація ф’ючерсних контрактів на валютні інструменти. Їх ліквідність поки дуже мала, але фондовики вже планують запуск нових інструментів на ринку деривативів. Хоча інвестори не прагнуть купувати навіть нинішні ф’ючерси для хеджування ризиків.
Учасники фондового ринку, які в січні змогли запустити торги валютними ф’ючерсами, зафіксували перші прибутки і збитки. 16 березня на «Українській біржі» (УБ) були виконані ф’ючерсні контракти на ряд базових активів. Ціна виконання ф’ючерсу на курс долар-гривня склала 21,986 грн/$, ф’ючерсу на курс євро-долар – $1,0557, на тройську унцію золота – $1157, на індекс UX – 1171,44 грн (єдиний невалютних актив). «Максимальна вартість контракту на курс гривня-долар досягала 35,995 гривень за долар», – сказав голова правління УБ Олег Ткаченко.
На УБ підрахували, що під час вечірньої клірингової сесії 16 березня було виконано 22596 контрактів на суму 28,45 млн грн. Щоправда, більша частина угод припала на ф’ючерси на індекс UX – 22402 контракту на суму 24 млн грн. Ф’ючерсних контрактів на курс долар-гривня було виконано всього 116 на суму 2,55 млн грн, на курс євро-долар – 40 на суму 928,4 тис. грн, а на золото – 38 на суму 966,6 тис. грн.
Світле майбутнє
Після експірації «Українська біржа» запустила в обіг ф’ючерси з виконанням 15 вересня. Проведення експірації означає «надійність системи ризик-менеджменту та ефективність системи гарантій», вважає Олег Ткаченко. Робота з ф’ючерсами на інших біржах була гладкою. На початку року торгівлю ф’ючерсами почала і біржа «Перспектива». Проте 6 лютого, на наступний день після того, як Нацбанк «відпустив» курс гривні, біржа припинила торги ф’ючерсними контрактами і провела передчасну експірацію – не 16 лютого, а 6 лютого. Основний аргумент полягав у втратах клієнтів, адже з 17 січня по 5 лютого офіційний курс гривні до долара змінився на 14% (до 17,99 грн/$) або 268% річних. Коли ситуація на валютному ринку стабілізувалася, «Перспектива» відновила торги ф’ючерсами на гривню-долар.
На УБ визнають, що проблеми в роботі інструменту все-таки були. «Більш зрозумілим для користувачів є ф’ючерс на долар-євро і золото. Якість базового активу долар-євро вище, ніж активу гривня-долар. Там зрозумілий, прозорий і нерегульований процес ціноутворення. Звичайно, ситуація з курсом гривні зараз набагато краще, ніж у січні, коли ми запускали інструмент, але ще є питання», – пояснює керуючий партнер інвестиційної групи “Універ” Олексій Сухоруков.
Член правління ІК «Аструм Інвестиційний Менеджмент» Руслан Магомедов уточнює, що у ф’ючерсу на гривню-долар і євро-долар різна цільова аудиторія. «Захеджувати ризики девальвації гривні, окрім як через ф’ючерс гривня-долар, більше ніде», – стверджує він. Саме ф’ючерс на гривню-долар повинен стати робочим інструментом для фінансового ринку. Серед них можуть бути приватні інвестори, банки, підприємства-імпортери. «Вони зможуть хеджувати свої валютні ризики, що дозволить не закладати валютну складову у вартість продукції», – очікує керуючий партнер компанії «Капітал Таймс» Ерік Найман.
Тим часом реальні обсяги торгів в цьому сегменті учасники ринку чекають тільки тоді, коли на нього будуть допущені банки. Ще в грудні НБУ в рамках обмеження ризикованих угод заборонив банкам здійснювати операції без поставки фізичної валюти – до 3 березня. Ця заборона продовжена. «Нацбанк повинен зняти ці обмеження. І зняти їх раніше, ніж будуть зняті всі інші обмеження », – вважає Олег Ткаченко.
Тим часом реальні обсяги торгів в цьому сегменті учасники ринку чекають тільки тоді, коли на нього будуть допущені банки. Ще в грудні НБУ в рамках обмеження ризикованих угод заборонив банкам здійснювати операції без поставки фізичної валюти – до 3 березня. Ця заборона продовжена. «Нацбанк повинен зняти ці обмеження. І зняти їх раніше, ніж будуть зняті всі інші обмеження », – вважає Олег Ткаченко.
Доробок на майбутнє
Поки обсяги торгів ф’ючерсами невеликі, але на УБ налаштовані оптимістично. «Ф’ючерси на індекс UX ми запустили в 2010 році, а вже в 2011-му вийшли на обсяг торгів у $30 млн на день. Вчора з’явився маркет-мейкер по ф’ючерсах на гривню-долар, і торги інструментом вже пройшли активніше, ніж раніше », – натхнений Олег Ткаченко.
Фондові майданчики обіцяють і далі розвивати ринок деривативів. «На черзі – товарні ф’ючерси, наприклад, на пшеницю, кукурудзу, нафту», – говорить Олег Ткаченко. Спочатку це будуть безпоставкові інструменти. «Але в майбутньому, коли ми залучимо до роботи профільні міністерства, можна буде говорити і про операції з поставкою», – уточнив Олег Ткаченко. Нові продукти обіцяють і біржа «Перспектива», і ПФТС.
Товарні ф’ючерси могли б підштовхнути розвиток агросектору в Україні. «Такі контракти банки могли б брати в заставу», – говорить Ерік Найман. «Не впевнений, що аграрії цим зацікавляться. Для багатьох поки «темною конячкою» є банківське безресурсне фінансування. Більш складні інструменти – це перспектива віддаленого майбутнього », – розповіли в одному з банків з іноземним капіталом.
Фондові майданчики обіцяють і далі розвивати ринок деривативів. «На черзі – товарні ф’ючерси, наприклад, на пшеницю, кукурудзу, нафту», – говорить Олег Ткаченко. Спочатку це будуть безпоставкові інструменти. «Але в майбутньому, коли ми залучимо до роботи профільні міністерства, можна буде говорити і про операції з поставкою», – уточнив Олег Ткаченко. Нові продукти обіцяють і біржа «Перспектива», і ПФТС.
Товарні ф’ючерси могли б підштовхнути розвиток агросектору в Україні. «Такі контракти банки могли б брати в заставу», – говорить Ерік Найман. «Не впевнений, що аграрії цим зацікавляться. Для багатьох поки «темною конячкою» є банківське безресурсне фінансування. Більш складні інструменти – це перспектива віддаленого майбутнього », – розповіли в одному з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
