2411
Зростання тарифів: українці врятують Нафтогаз і допоможуть олігархам
— Енергетика
З 1 квітня в Україні підвищуються тарифи для населення на газ і тепло. Це – давно необхідний економічно обґрунтований крок. Але толку від нього не буде, якщо не змінити систему тарифоутворення, посиливши контроль теплокомуненерго, які за часів Януковича були передані в «дружні руки» й донині використовують звичні для них сірі схеми роботи.
З’явилася чергова порція конкретики щодо болючого для українців питання – підвищення вартості житлово-комунальних послуг. Згідно із заявою міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, тарифи на газ і тепло для населення будуть підвищені з квітня.
Ніяких уточнюючих параметрів він не назвав. Чіткі цифри найближчим часом озвучить Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.
Підрахувати, скільки приблизно доведеться платити за середньостатистичну однокімнатну квартиру пересічному українцеві можна, якщо врахувати нещодавню заяву голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої. Посилаючись на меморандум з Міжнародним валютним фондом, а зростання цін на газ для населення був ключовою умовою продовження кредитування України, тарифи на газ виростуть на 280%, тепло – на 66%. З причини цього НБУ погіршив прогноз щодо інфляції на поточний рік до 25-26%.
«Відповідно до меморандуму з МВФ, підвищення тарифів буде дуже різким – на 280% на газ і близько 66% – на тепло. Тому частина інфляції буде обумовлена адміністративно регульованими тарифами, які додадуть ще близько 7-8% до базової інфляції. Тому ми зараз розглядаємо рівень інфляції близько 25-26% до кінця року », – сказала Гонтарєва.
Зараз тариф на тепло в середньому по Україні (існує регіональна диференціація в тарифах на опалення: найвищі в Кривому розі – 12,94 грн та Кіровограді – 12,35 грн, найнижчі в Івано-Франківську – 5,69 грн, Львові – 6,08 грн, Вінниці – 6,25 грн) становить 10 гривень за 1 квадратний метр. Слідуючи арифметичним курсом, легко підрахувати – з 1 квітня тариф на тепло, з урахуванням заяви Гонтаревої, виросте на 2/3 – майже до 17 гривень. Тобто, тепло в квартирі площею 50 кв. метрів обійдеться в 1250 гривень.
А тепер також підрахуємо тариф на газ. Зараз він становить 1,2 грн за куб. м (при наявності лічильника) і 1,3 грн (за відсутності лічильника). Обіцяне підвищення на 280% – зростання в 3,8 рази, виходить 55,6 грн.
Для повної картини «комуналки» потрібно додати оплату електроенергії, яка з 1 березня подорожчає на 40%, холодної та гарячої води, а також обслуговування прибудинкової території та інше. У підсумку однокімнатна квартира обійдеться в більш ніж 2 тисячі гривень. А якщо вам «не пощастило» і ви є власником квартири в 100 кв.м, то, відповідно, доведеться викласти більше 4 тисяч гривень за послуги ЖКГ.
І це тільки перша хвиля подорожчання. Як заявляв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, уряд планує протягом двох років вирівняти ціни на газ і комунальні тарифи. «Ми поступово, протягом двох років, повинні дійти до реальної ціни природного газу», – сказав він.
Пом’якшує тарифне питання дуже важливий фактор – з осені минулого року в Україні тепло буде оплачуватися винятково в опалювальний сезон, тобто, шість місяців в році. А цей опалювальний сезон, за прогнозами Міненерго, закінчиться вже в середині березня на увазі різкого потепління. Таким чином, заплановане підвищення тарифу в квітні не стане нинішньої весни для українців важким вантажем, воно дасть про себе знати тільки восени. Мабуть, розуміючи всю болісність тарифної ситуації, уряд вирішив знизити тиск на населення в такий спосіб, одночасно продемонструвавши МВФ виконання його умов.
До речі, це – не єдиний плюс для Кабміну. За словами Демчишина, в ході переговорів за новою програмою кредитування України МВФ наполягав на одномоментному підвищенні вартості палива до ринкового рівня, який на даний момент складає близько 360 доларів за тисячу кубометрів, але уряд на такий крок не пішов.
Тим не менш, як б не був важкий «тарифний» вантаж, але кожен повинен віддавати собі звіт в тому, що дотаційний принцип – оплата з бюджету різниці між закупівлею газу та його продажем – рано чи пізно, але доведе «Нафтогаз», точніше, енергосистему України, до дефолту. А це на руку «ярому опоненту» Газпрому, який зацікавлений у такому сценарії і вже не один рік вживає відповідних заходів, заганяючи нашу країну в «газову» кабалу. Якби тарифи піднімалися протягом, хоча б, 10 років, то процес не був би настільки болючим для населення. Але минула влада ніяк не могла зважитися на цей дійсно економічно обґрунтований крок: одні – в страху втратити електорат на чергових виборах, інші – лобіюючи інтереси «Газпрому». Так що, відповідальність за нинішню тарифну ситуацію вони повинні нести в повній мірі. А завдання нинішньої влади – виправити всі недоліки в системі ЖКП і знизити тиск на малозабезпечених і незахищених громадян, що вона і обіцяє зробити.
Пообіцяли виправити
Експерти вважають, що зараз владі необхідно вирішити ряд питань, першим з яких є посилення контролю теплокомуненерго – монополістів на ринку надання послуг ЖКГ. Ці підприємства були масово передані під управління, а також продані в «дружні руки» за часів правління Януковича, і ці «дружні руки» продовжують безперешкодно використовувати розроблені «папередниками» сірі схеми роботи. Цей ринок є одним з найбільш “темних” в Україні.
«Є сенс підвищувати (тарифи на ЖКП – УНІАН), коли немає злодійства. А у нас – грабіж серед білого дня. Я маю на увазі відразу кілька каналів відвертого злодійства і ніхто нічого не може проконтролювати. Такий стан справ обумовлено низьким рівнем оснащеності лічильниками підприємств теплокомуненерго, через що реальну кількість тепла підрахувати просто неможливо», – пояснив директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Він привів у приклад ситуацію з Київенерго. За його словами, компанія 1/3 тепла і 1/3 гарячої води відпускає за лічильниками, а все інше – «з папірця». Тобто, скільки насправді, ніхто не знає. «Ось це і є грабіж. І ніхто за це не несе відповідальності», – підкреслив Сергієнко.
Викликає масу питань і формування теплокомуненерго тарифів за витратним принципом. Тобто, підприємству вигідно не знижувати собівартість продукції, як це робиться в цивілізованому світі, а, навпаки, підвищувати. Іншими словами, чим більше витрати підприємства, тим більше і прибуток. А лягає все на плечі споживача.
І це стосується всіх сфер енергопослуг. Нещодавно міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин відкрито звинуватив найбільший приватний енергохолдинг України ДТЕК у приховуванні витрат на виробництво електроенергії, які, на його думку, на 40% вище, ніж в інших країнах. За словами Демчишина, недоплата енергокомпанії в ринок за грудень 2014 становить понад 3 млрд грн. І це при тому, що кінцевий споживач справно оплачує рахунки за енергоресурси.
Судячи по перерахованих прикладів, державі пора розібратися з власниками енергомонополії, а інакше нічого путнього з підвищення тарифів не вийде – люди відмовляться платити за «повітря». І плановані надходження до бюджету обернуться зростанням дефіциту коштів.
Владі необхідно буде ще вирішити питання неспроможності системи надання пільг і субсидій для компенсації підвищення зростання цін на ЖКП. Люди психологічно зневірилися – у вигляді субсидії нараховуються копійки, а довідок потрібно багато, як і метушні з ними. Тобто, овчинка вичинки не варта.
В уряді з критикою згодні, і обіцяють протягом найближчого часу прийняти відповідну постанову.
За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, на сьогоднішній день право на отримання субсидій має близько 3 мільйонів людей, в той же час реально їх отримують тільки 1,2 мільйона, що говорить про неефективність системи. Через це, за словами міністра, коли підвищується ціна на газ, люди не йдуть отримувати субсидії, а просто перестають платити.
«Тому ми хочемо від цього відійти і хочемо, щоб ці 3 мільйони людей, а у зв’язку з підвищенням тарифів кількість таких сімей може вирости до 4,5-5 мільйонів, щоб всі вони мали можливість отримати субсидію», – зазначив Розенко.
Висновок один: тарифи будуть рости і це економічно виправданий крок. Залишається побачити наяву виконання владою її обіцянки – зробити все, щоб населення якомога менше постраждало від такої необхідної для країни реформи. А час у неї до наступного опалювального сезону є.
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
