1637
Поверніть нам роботу
— Особисті фінанси
За даними Держстату, зареєстроване безробіття в Україні в 2014 році склало сміховинні 1,9%. Так, у грудні на обліку в службі зайнятості перебувало 512 тис. осіб. Проте дані Міжнародної організації праці свідчать про інше. «Зараз цей показник знаходиться на максимальному рівні — близько 10%, що набагато вище, ніж у період кризи 2008–2009 років», — зазначає начальник аналітичного відділу «Альфа-Банку Україна» Олексій Блінов.
За оцінками економіста Олександра Охріменка, в нинішньому році реальна кількість непрацевлаштованих українців може побити всі попередні рекорди і досягти 40%. Причому такий песимістичний прогноз — не фантастика. Якщо в 2008–2009 роках потреба роботодавців у працівниках становила 170-200 тис. осіб щомісяця, то в минулому грудні від роботодавців до служби зайнятості надійшло вшестеро менше заявок на заміщення вакантних місць (35 тис.). Про 30–50% скорочення кількості вакансій повідомляють і найбільші кадрові інтернет-портали. А ще в 2014 році не було професійних сфер, де спостерігалася б позитивна динаміка.
Скидали баласт
Особливістю цьогорічної хвилі скорочень генеральний директор HR-агентства «Форсаж» Олена Грищук вважає послідовність прощання з персоналом. Першими під масові звільнення потрапили представники банківського сектора та «офісний планктон». «Компанії одна за одною відмовлялися від послуг адміністративного персоналу, піарників, маркетологів, бухгалтерів. Багато керівників залишилися зараз без помічників, асистентів і секретарів, їхню роботу просто перерозподілено між іншими клерками», — говорить генеральний директор рекрутингової компанії DOPOMOGA Ukraine Катерина Скибська.
Потім ряди безробітних поповнилися співробітниками промислових підприємств, оскільки заводи та фабрики в Донецькій і Луганській областях почали зупинятися. В інших областях України на виробництвах накопичують заборгованість перед співробітниками і переходять на неповний робочий день. «У групі ризику — АвтоЗАЗ, «Турбоатом», «Південмаш» і вся машинобудівна галузь. Це спричинить скорочення співробітників у суміжних компаніях, які обслуговують підприємства», — пояснює Олександр Охріменко.
З літа комерційні компанії почали масово звільняти фахівців із продажу, торгових агентів і сейлзів. І в цьому — ще одна особливість нинішньої ситуації. У період кризи 2008–2009 років менеджери з продажу вважалися «курми, що несуть золоті яйця», і без роботи вони залишалися дуже рідко.
Але через руйнування колишніх торговельних зв’язків, пов’язаних із бойовими діями на сході країни, компаніям необхідно створювати базу клієнтів практично заново. Тому менеджерів зараз наймають лише на активні продажі.
Відчутну конкуренцію на ринку праці сейлзи відчувають і з боку екс-банківських службовців, які також намагаються знайти себе в сфері продажів. «Від численних молодих фахівців із споживчого кредитування та роботи з клієнтами більшість фінустанов позбулися ще в середині минулого року», — уточнила Катерина Скибська. На початку 2015 року безробітних банкірів стане ще більше, оскільки всі збиткові підрозділи закриють.
Найменше від скорочень постраждали IT-сфера і сільське господарство. Хоча іноземні партнери вже менш активно співпрацюють із українськими програмістами, а агрохолдинги все частіше замінюють людську працю високопродуктивною технікою.
Потраплять під ніж
Бізнес зараз притих, тому зміни на ринку праці можуть бути як в кращий, так і в гірший бік. Серед ключових кадрових тенденцій цього року — зростання конкуренції за робоче місце (а в 2014-му — кількість претендентів на одну вакансію вже збільшилася вдвічі) і висновок співробітників зі штату з подальшим співробітництвом з ними на договірній основі. «Багатьох фахівців зі штату переводять на віддалену роботу, — підтверджує Олена Грищук. — Крім того, роботодавці активніше (за потребою) збираються вдаватися до послуг тимчасового персоналу». Також збільшується кількість фрілансерів із найрізноманітніших галузей — від юристів і бухгалтерів до рекрутерів і програмістів, які конкурують зі спеціалізованими компаніями.
Поступово збільшуватиметься кількість працівників готельно-ресторанного бізнесу, туризму, масмедіа, важкої промисловості та будівництва. За словами голови ради директорів Української будівельної асоціації Льва Парцхаладзе, в докризовий період у будівельній галузі працювало близько 1 млн. осіб, зараз — 300–400 тис.
Вперше замість розширення та пошуку персоналу посиленим скороченням своїх польових служб та медичних представників займаються фармацевтичні компанії. Звільнень не уникнути і співробітникам HR-відділів — менеджерам з персоналу, навчання та рекрутерам.
До втрати роботи можуть готуватися держслужбовці та силовики. Якщо уряд виконає свої обіцянки, викинутими на відкритий ринок праці виявляться кілька сотень тисяч чиновників і міліціонерів. За словами Олени Грищук, це буде наступний етап безробіття, оскільки вони навряд чи зуміють швидко працевлаштуватися. Але якщо екс-даішники зможуть, наприклад, поповнити штати охоронних фірм або потрапити під чергову хвилю мобілізації, то з екс-чиновниками все набагато складніше. Вони будь-якими шляхами спробують залишитися на державній службі, опротестовуючи, зокрема, свої звільнення, оскільки у комерційних компаній такий персонал попитом не користується.
До середини літа — початку осені можуть почати залишати ринок зарубіжні компанії. За словами виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації Ганни Дерев’янко, у кожної материнської компанії своя система розрахунку ризиків. Якщо більше 12–15 місяців ситуація нестабільна, це може стати приводом для відходу компаній із ринку, що ще більше погіршить ситуацію. «Вже є приклади, коли іноземці повністю згорнули свої представництва в країні у зв’язку з нестабільністю та падінням продажів», — говорить партнер рекрутингової агенції PERSONNEL Executive Вероніка Бодашко.
На тлі цих процесів істотно зросте потік у зворотний бік — кількість українських трудових мігрантів за кордон. За спостереженнями Катерини Скибської, еміграційний сплеск працівників помітний протягом останніх місяців. «І якщо раніше люди погоджувалися попрацювати лише декілька років за контрактом, що передбачає солідний соцпакет, нині через невизначеність і острах залишатися в Україні багато хто хоче виїхати на роботу за межі країни якомога швидше. Українці пакують валізи, активно шукають можливості працевлаштування з метою виїзду з країни на ПМП. Ті, хто добре знають іноземну мову, намагаються виїхати в Прибалтику, Польщу, Угорщину, Румунію, Грецію та інші країни ЄС. Поряд з Європою затребувані ринки праці Білорусі, Росії, Казахстану, Грузії і навіть Молдови», — розповіла експерт.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
