1373
Українські компанії побоюються податкового компромісу
— Казна та Політика
Як на практиці реалізується процедура застосування податкового компромісу, яку офіційно було запущено 17 січня.
Як ми вже писали, суть новації полягає тому, що підприємства, а також їх посадові особи, які раніше занизили зобов’язання з податку на прибуток та/або з ПДВ, можуть уникнути відповідальності за це. Якщо добровільно протягом 90 календарних днів з моменту вступу в силу закону (тобто до 17 квітня 2015 року) уточнять недоплачені податкові зобов’язання і заплатять 5% від цієї суми. Решта 95% їм просто спишуть.
За словами керуючого партнера аудиторської компанії PSP Audit Дмитра Сушка, компанії виявляють великий інтерес до можливості списати значну частину несплачених податків. «До нас за консультацією звертаються середні і великі платники податків, які активно вивчають питання застосування податкового компромісу. Але поки немає чіткої методології проведення самої процедури, тому активних дій ніхто не здійснює», – розповів він.
Менеджер, керівник групи з вирішення податкових спорів консультаційної компанії KPMG в Україні Андрій Реун повідомив, що за консультаціями звертається великий бізнес і навіть деякі представництва іноземних компаній. Серед тих, хто звертається, експерт зазначає у першу чергу торговців імпортними товарами.
Бояться нарватися на перевірку…
За словами Дмитра Сушко, ключовий ризик, якого побоюються підприємства – незгода податкового органу з сумою, яку задекларує платник в уточнюючому розрахунку. Що призведе до позапланової документальної перевірки. А за її результатами, податківці напевно донарахують більші суми податків, ніж ті, які вказала компанія.
«А це вже змусить платника податків доводити свою правоту в судовому порядку, що автоматично означає вихід з процедури податкового компромісу, значні фінансові витрати на свій захист і дискомфорт від можливої появи кримінальної справи», – пояснив Сушко.
При цьому, за його словами, якщо з великими фінансово-промисловими групами (для яких переважно і був прийнятий такий закон) питання компромісу буде узгоджуватися індивідуально на найвищому рівні, то для інших це лотерея. «Цим, по суті, закладене в закон корупційне зерно», – вважає Дмитро Сушко.
Втім, не всі експерти налаштовані настільки песимістично. Наприклад, в консалтинговій компанії EY вважають, що подання уточнюючого розрахунку за вже перевірені періоди, швидше за все, не стане підставою для проведення позапланової документальної перевірки. Як мінімум тому, що тоді фіскалам доведеться визнати, що вони раніше закрили очі на порушення.
А ось уточнення податкових зобов’язань за неперевірені періоди дійсно може стати приводом для перевірки. Але «тільки з тих питань, які безпосередньо стосуються процедури досягнення податкового компромісу», – уточнюють в компанії EY.
Простіше кажучи, тільки сплати ПДВ або податку на прибуток за період 1095 днів (3 роки – термін давності) до 1 квітня 2014.
Зате якщо підприємство пройшло перевірку в рамках податкового компромісу, то згідно закону, як зазначає Дмитро Сушко, повторним перевіркам по цих податках (ПДВ і прибуток за певний період – Авт.) підприємство піддати не можуть.
Справді, при досягненні податкового компромісу платник не вважається «тим, що уникає» оподаткування. «Однак, не слід забувати, що в законі нічого не сказано про інші«супутні» злочини (наприклад, перевищення службових повноважень, підробка документів і т.д.), які можуть використовуватися контролюючими органами як інструмент тиску», – зазначив партнер ЮФ «Астерс» Олексій Хом’яков.
Старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» Дмитро Савчук додає, що компроміс звільняє посадових осіб компанії від відповідальності за ст. 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків). Але існує ризик порушення кримінальних справ за іншими статтями, наприклад 367 (службова недбалість) або 191 (привласнення, розтрата майна).
Теоретично, у контролюючих органів може з’явитися спокуса розслідувати, ким і куди були використані кошти, приховані від держави. Наприклад, на думку Андрія Реуна, залежно від обставин, контролюючі органи можуть спробувати довести, що такі кошти були «переведені в готівку» платником податку через його контрагента і в подальшому використані на виплату зарплати або привласнені керівництвом або акціонерами підприємства. «У таких випадках стає можливим донарахування податкових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб, а, в деяких випадках, також єдиного соціального внеску із застосуванням відповідних штрафних санкцій», – запевнив Реун.
А ось директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова вважає, що правильно структурований бізнес просто не готовий до податкового компромісу, тому що йому не створили умов для нормальної роботи в майбутньому. «Тобто ніхто не гарантує, що після досягнення податкового компромісу бізнес зможе працювати нормально, з розумними ставками, без корупції та неправомірних перевірок», – сказала вона.
Наприклад, показуючи всі свої операції, компанія мимоволі «підставляє» своїх контрагентів, які – можливо – не збиралися застосовувати цю процедуру. І ніхто не може поручитися, що їх потім не стануть посилено перевіряти. «Тому спочатку треба було б створити прийнятні умови для сплати податків, а вже потім пропонувати податковий компроміс», – вважає Ульянова.
Єдине, в чому зараз не сумніваються експерти – це в доцільності застосування податкового компромісу для вирішення спірних питань, які зараз знаходяться в адміністративному оскарженні на рівні податкового органу або розглядаються в суді.
«Все ж 5% від суми донарахованого податкового зобов’язання без сплати штрафу та пені, це значно менше, ніж те, що оскаржується. В інших випадках потрібно індивідуально аналізувати операції, що здійснювалися, і оцінювати вірогідність виключення таких сум із складу податкових витрат та податкового кредиту », – підсумовує Дмитро Сушко.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
