Die Zeit: Необхідно списання боргових зобов'язань — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Die Zeit: Необхідно списання боргових зобов'язань

Кредит&Депозит
1894
Греки ніколи не зможуть поодинці скоротити свої борги. Вони повинні отримати ту саму щедрість, яку в 1953 році союзники проявили до нас, німців.
Тео Зоммер у статті під назвою «Необхідно списання боргових зобов’язань», опублікованій на сайті німецької газети Die Zeit, пише, що греки проголосували і результат виявився цілком очікуваним. Успіх партій, які виступають проти продовження радикальної політики жорсткої економії, недивний. В рамках режиму економії «Трійки» з Європейської комісії, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду, рівень безробіття в минулому році зріс до 27 відсотків, а рівень безробіття серед молоді – до більш ніж 50 відсотків. Соціальна інфраструктура – безкоштовне медичне обслуговування, надійні пенсійні виплати – більше не працює; багато людей більше не можуть дозволити собі медикаменти, інші риються в сміттєвих баках у пошуках їжі. Три мільйони людей живуть за межею бідності. Багато залишають країну, яка не дає їм жодних шансів; число емігрантів стрімко зростає. Так само, як і число самогубств.
Державний борг зріс до неймовірних 177 відсотків від валового внутрішнього продукту. Половина з 240 млрд євро грошової допомоги, що Греція отримала в 2009 році, була віддана в рахунок погашення всім банкам, яких звинувачують у багатьох бідах Греції.
Звичайно, греки повинні реформувати свою країну, модернізувати управління, насамперед, побудувати більш справедливу податкову систему. Але ми не повинні обманювати себе: греки ніколи не будуть в змозі погасити свої борги на суму 245 млрд євро. Тому подальшого скорочення боргу вимагає не тільки переможець виборів Алексіс Ципрас; але й не обраний Антоніс Самарас теж закликав до цього. Федеральний уряд, чия частка становить 55 млрд, постійно відхиляє такі вимоги. Але йому, зрештою, доведеться це зробити. І з історичних причин воно не має видатися дріб’язковим.
Два роки тому я вказував у цій колонці, що німецьке економічне диво в 1950-х роках стало можливим значною мірою завдяки двом факторам: 3,7 млрд доларів грошової допомоги з плану Маршалла і Лондонської угоди про борги 1953 року. У цій угоді – Герман Йозеф Абс, колишній прес-секретар Deutsche Bank, протягом декількох місяців вів переговори з цього питання – нас звільнили від половини нашого боргу в розмірі 14 млрд німецьких марок, частина яких була взята з репарацій, які були покладені Німецької імперії згідно Версальського договору, і частково з кредитів допомоги за планами Дауеса і Юнга в кінці 20-х років і виплат від плану Маршалла. До того ж, нам надали 50-річний термін для погашення залишку боргу.
Навряд чи хто-небудь в Німеччині знає, що ми заплатили останній внесок наших погашень всього чотири роки тому – 3 жовтня 2010 року. Ще меншій кількості людей відомо, що серед 70 міжнародних кредиторів, які тоді поступилися і надали відстрочку платежу, була також Греція; Алексіс Ципрас недавно звернув на це увагу в статті Financial Times.
Американський економіст Джеффрі Сакс посилається тепер також на Лондонську угоду. «Чи заслужила Німеччина в 1953 році скорочення боргу?», Запитав він в інтерв’ю The Guardian. Його відповідь: «Тоді справа була не в цьому. Нова демократія в Німеччині потребувала підтримки, Німеччини була необхідна перезавантаження … І, як і у випадку з Німеччиною в 1953 році, так і сьогодні у випадку з Грецією, правильне питання звучить так: чи потребує Греція в скороченні боргу та чи нададуть його німці разом з іншими кредиторами. Відповідь однозначна. Єврозона може вибирати між конструктивною угодою про скорочення заборгованості та політичним крахом, чиї потенційні наслідки вийдуть далеко за межі Греції».
Грецький борг повинен бути реорганізований в дуже довгострокові кредити з низькими відсотками, вважає Сакс – 0,5 відсотків протягом перших п’яти років, і 1 відсоток в наступний період. Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц пропонує щось подібне: Він нещодавно згадував про договір, в якому американці після Другої світової війни звільнили британців від погашення їх боргів до відродження економіки.
Сакс і Стігліц праві. На кону майбутнє демократії в Греції – і не тільки там. Я як і раніше стверджую: Ми повинні проявити до греків таку ж щедрість, як в 1953 році до нас, німців, проявили наші союзники.
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас