1759
Як рятуватимуть банки?
— Кредит&Депозит
До кінця 2015 року банківський сектор очистять від поганих гравців. У цьому запевнив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук. Скільки ще піде поганих фінустанов з ринку, він не уточнив. 2014 року нежиттєздатними Нацбанк визнав 33 із 180 банків. Судити про масштаби «чистки», що насувається, можна, маючи на руках річну фінансову звітність сектора. Поки що в наявності лише дані за 11 місяців. Згідно з ними, сумарний збиток банків — 22,4 мільярда гривень (2013-го було 1,4 мільярда гривень прибутку), а кількість прострочених кредитів зросла з 7,7% до 12,3%! Проте, на думку аналітиків, картина значно неприємніша. Чи реально її кардинально змінити за рік? Яку траєкторію руху в питанні пожвавлення банківської системи обере НБУ, Кабмін і Президент? Чіткість з’явиться після рішення МВФ про виділення або відтермінування чергового траншу. Але на сьогодні очевидні три ключові проблеми, без вирішення яких такі очікувані реформи залишаться лише лакмусовим папірцем.
ЗА ЯКИМ КУРСОМ ПЕРЕРАХУЮТЬ ВАЛЮТНІ КРЕДИТИ?
Складається враження, що влада пустила на самоплин вирішення проблеми з валютними кредитами. Позичальники намагаються домовитися з банками, а регулятор — мовчить. У результаті через депутатів подали і 290 голосами проголосували в першому читанні мораторії на вилучення закладеного майна за валютними кредитами (з припискою не виселяти боржників навіть за рішенням суду), чим ще більше загнали ситуацію в глухий кут. Адже як у такому разі бути валютним вкладникам, які бажають повернути свої гроші? Вакуум! Над цим замислився і Президент, тому відправив документ на доопрацювання. Але на останньому засіданні парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності депутати прийняли рішення повернути в Раду документ у незміненому вигляді. Якщо знайдеться не менше 300 голосів «за» (а це цілком реально), то на плечі банків і валютних вкладників повісять усі іпотечні борги. «Захист інтересів купки валютних боржників для їхньої вигоди позбавляє власності більшість учасників ринку (вкладників, кредиторів, інвесторів) і загрожує Україні повною втратою довіри до банківської системи…» — вважають в асоціації «Український кредитно-банківський союз» (УКБС). Саме тому документ не можна приймати.
Фінансовий тягар треба розділити на трьох, додає у розмові з «Днем» учасник парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Іван Фурсін. Левова частка боргів, упевнений він, має бути за державою, яка в особі Мінфіну і НБУ допустила розгул валютного кредитування. Крім того, не варто забувати про девальвацію, спричинену багато в чому діями влади. «Недобросовісні позичальники повинні бути покарані, інакше яка буде мотивація для добросовісних? І банки так само повинні поступитися. Рано чи пізно до цього алгоритму всі прийдуть», — запевняє народний депутат.
На думку опитаних експертів, КМУ може знайти гроші на ці цілі двома шляхами. Перший, пояснює Фурсін, — узяти із сум на рефінансування банків. Другий озвучив глава правління ПАТ «Укрінбанк» Володимир Клименко: «Можна задіяти і механізми Державної іпотечної установи, і цільові боргові папери. Адже на відміну від споживкредитування, яке стимулює переважно імпорт готової продукції, а не внутрішнє виробництво і ВВП, іпотечні позики, зокрема у валюті, безпосередньо впливали на вітчизняну будівельну галузь».
Тобто лише мораторієм проблему валютних кредитів не вирішити. Це розуміють у Раді. Як розповів «Дню» заступник парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак, на базі розробленого ним законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів спеціальна робоча група створить єдиний документ і після 18 лютого подасть до зали. Особливість його законопроекту: він дає позичальнику право вибору реструктуризації позики як за «старим», так і «за новим» валютним курсом. Якщо людина готова виплатити кредит за 90 днів, пояснює Демчак, то банк порахує за курсом на момент отримання позики. Якщо позичальник погоджується повернути гроші у встановлений договором термін, відкоригувавши при цьому програму погашення, то долар порахують за курсом на 01.01.2015 року (близько 8 гривень). «Це дозволить частково розблокувати систему… Для банківської системи це 2 мільярди гривень збитків», — підсумував розробник документа.
ЧИ ПОСИЛИТЬ РАДА САМОСТІЙНІСТЬ НАЦБАНКУ?
НБУ завершує підготовку шести законопроектів про посилення своєї вертикалі і банківської системи в цілому. Про зміну правил торгів валютою для населення «День» писав раніше. Не менш цікавий документ, що змінює розклади сил у Раді і правлінні НБУ. Зараз він чекає на візу МВФ, щоб потрапити до парламенту. Так от, по-перше, намічається зниження впливу Ради НБУ: їй залишать контроль за діями Нацбанку, позбавивши при цьому права складання основ грошово-кредитної політики. Як відомо, цим займатиметься монетарний комітет при НБУ, а затверджуватиме — правління на чолі з Гонтаревою. По-друге, значно скоротиться кількість членів Ради НБУ — з 15 до 9 осіб (по 4 від парламенту і Президента, плюс голова НБУ), і вирішальне право в голосуванні при рівному розподілі голосів отримає керівник Нацбанку, який за традицією вважається людиною глави держави. Паралельно переформатують і правління НБУ: його чисельність скоротиться з 11 до 6 осіб. Але найбільш резонансною є інша норма: з керівника Нацбанку пропонують зняти одноосібну відповідальність перед парламентом і президентом і розділити між усіма членами правління. Натомість останнім збільшать термін перебування на посаді до 7 років, але не більше двох термінів поспіль.
Якщо НБУ вдасться проштовхнути свій документ через Раду, то як мінімум вирішиться питання з перезавантаженням Ради. За новими правилами, повноваження всіх її членів (крім голови) припиняються, а новий склад сформують упродовж місяця. Куди поспішати, питається? Для керівництва Нацбанку — це архіважливо. З одного боку, не завжди вдається зібрати кворум у Раді через те, що у ній залишилось чотири людини, призначені Януковичем. З іншого — навіть якщо він є, то конструктивної роботи немає. Нагадаємо, в грудні 2014 року Рада визнала політику Нацбанку загрозливою для цінової стабільності країни.
Паралельно НБУ також підготував іще 4 законопроекти: про захист прав кредиторів, спрощення процедур злиття і поглинання в секторі, очищення балансів від «токсичних» активів і про посилення відповідальності акціонерів і менеджерів за доведення банків до банкрутства і за недостовірну звітність.
ЗВІДКИ 14% РІЧНИХ ЗА КРЕДИТОМ ДЛЯ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ?
Дивною виглядає позиція влади щодо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Як розповів в ексклюзивному коментарі «Дню» директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін, виникло питання з вартістю грошей, що виділялись НБУ. «Ми зараз оформили минулорічні ОВДП (Мінфін випустив їх на суму 10 мільярдів гривень. — Авт.)», — зазначив він. Проте, продовжує Ворушилін, коли Фонд, згідно з установленою схемою, подав до НБУ свої векселі, то виявилось, що йому відкрили кредитну лінію… під 14% річних. «Ми зараз воюємо з НБУ, Мінфіном, МВФ і Світовим банком про те, що це неправильний підхід. Для нас не може бути 14% річних», — пояснив він. До речі, в бюджеті на цей рік для Фонду передбачено ще 20 мільярдів гривень. При цьому директор-розпорядник ФГВФО додав, що бачить на банківському ринку оптимістичні сигнали. І є надія, додав він, що не справдиться попередній прогноз про потрапляння в зону ризику ще близько 10 банків. Значить, грошей знадобиться менше. Так-то воно так, але складається враження, що такі дії можуть негативно вплинути на організацію, покликану виплачувати гроші вкладникам збанкрутілих банків. Адже ФГВФО — це не комерційний банк.
«Звучить дико. Не дуже розумію, за рахунок якого ресурсу обслуговуватимуться ці 14% річних. Має бути джерело доходу, а де його брати Фонду? Не ясно. Виходить, що Мінфін скидає на них це навантаження…» — говорить учасник парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Іван Фурсін.
На думку опитаних «Днем» депутатів і учасників ринку, від вирішення цих питань багато в чому залежатиме нормалізація економічної ситуації в країні, а не лише в банках.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
